РЕАКЦІЯ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА ГОРОХУ НА ВИКОРИСТАННЯ ІНОКУЛЯНТІВ І ПРОТРУЙНИКІВ ЗА РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ У СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-4.6

Ключові слова:

горох, інокуляція, інкрустація, попередник, пшениця озима, соняшник, симбіотична азотфіксація, врожайність

Анотація

На фоні посилення кліматичної мінливості та фітосанітарних ризиків у степовій зоні України постає завдання оптимізувати передпосівну обробку насіння гороху шляхом поєднання інокулянтів і фунгіцидних протруйників залежно від попередника. Метою досліджень було оцінити реакцію врожайності гороху посівного сорту Мадонна на поєднання інокулянтів і фунгіцидних протруйників за різних попередників у степовій зоні України та визначити технологічні рішення, що забезпечують стабільність продуктивності в контрастні за зволоженням роки. Польові дослідження проводилися у 2023–2025 рр. на чорноземі звичайному малогумусовому середньосуглинковому. Двофакторний польовий дослід включав: фактор А – попередник (пшениця озима; соняшник), фактор В – передпосівна обробка насіння (без обробки; фунгіцидні протруйники Вайбранс РФС, Редіго, Сферіко, Авідо; інокулянтні системи Ризолайн + Ризосейв і Атува + Премакс; їх комбінації інокулянт + фунгіцидний протруйник). Отримані дані свідчать, що визначальною передумовою зростання і відтворюваності врожайності є наявність інокуляції, додавання фунгіцидного протруйника до інокулянта виконує стабілізуючу функцію, зменшуючи ймовірність втрат від насіннєвої та ґрунтової інфекції. Після попередника пшениці озимої найвищі показники врожайності формували комбінації застосування інокулянту + протруйника: зокрема поєднання Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС у 2023 р. забезпечили рівень врожайності 4,47 т/га порівняно з 3,77 т/га на контролі, у 2024 р. – 2,44 т/га порівняно з 2,16 т/га, у 2025 р. – 1,78 т/га порівняно з 1,67 т/га, відповідно. Середні показники врожайності за період 2023–2025 рр. після попередника пшениці озимої становили 2,90 т/га для цієї комбінації порівняно з контролем – 2,53 т/га; інокуляція препаратами Ризолайн + Ризосейв забезпечила – 2,82 т/га, в той час як фунгіцидна обробка препаратом Вайбранс РФС становила 2,68 т/га. Після соняшнику відносна перевага біологічних схем посилювалася: Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС у 2023 р. забезпечив врожайність 4,20 т/га порівняно з контролем – 3,47 т/га, у 2024 р. – 2,26 т/га порівняно з 1,94 т/га, у 2025 р. – 1,58 т/га порівняно з 1,42 т/га, відповідно. Середні показники врожайності за 2023–2025 рр. підтвердили домінування попередника як системного фактора: пшениця озима забезпечувала стабільно вищий рівень, ніж соняшник для всіх варіантів обробки насіння гороху. Практичне значення полягає у можливості гнучкого вибору: за стандартних ризиків і достатніх ресурсів доцільно застосовувати інтегровану схему інокулянт + протруйник як базову; за бюджетних або організаційних обмежень інокуляція забезпечує майже рівнозначний рівень і є пріоритетною мінімальною вимогою, особливо після соняшнику. Новизна роботи полягає у багаторічному порівнянні комбінацій інокулянтів і фунгіцидних протруйників одночасно за двох контрастних попередників у посушливих умовах Степу, включно з екстремально посушливим роком, що дозволило кількісно довести важливу роль інокуляції та встановити межі доцільності комбінування з фунгіцидним протруюванням насіння гороху.

Посилання

Гамаюнова В. В., Єрмолаєв В. М. Урожайність зерна гороху залежно від передпосівної обробки насіння та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 228–233. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.33

Гирка А. Д., Бочевар О. В., Малоок В. С., Сидоренко Ю. Я., Ільєнко О. В., Алєксєєв Я. В. Вплив попередників, мінеральних добрив та норм висіву насіння на врожайність зерна гороху в Північному Степу України. Зернові культури. 2024. 8(1). С. 77–83. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0314

Єременко О. А., Капінос М. В. Вплив передпосівної обробки насіння на продуктивність сортів гороху посівного в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 41–48. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.6

Лемішко С. М., Черних С. А., Пашова В. Т. Кореневі гнилі агрофітоценозів гороху в умовах Північного Степу України. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2021. № 121. С. 58–66. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.121.8

Ткаліч Ю. І., Козечко В. І., Шевченко С. М., Бондаренко А. С. Інкрустація насіння як фактор регулювання схожості та урожайності кукурудзи і соняшника в умовах степової зони. Таврійський науковий вісник. 2025. № 143. Ч. 2. С. 105–113. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.143.2.13

Bolton M. D., Thomma B. P. H. J., Nelson B. D. Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary: biology and molecular traits of a cosmopolitan pathogen. Molecular Plant Pathology. 2006. 7(1). 1–16. https://doi.org/10.1111/j.1364-3703.2005.00316.x

Cardarelli M., Woo S. L., Rouphael Y., Colla G. Seed treatments with microorganisms can have a biostimulant effect by influencing germination and seedling growth of crops. Plants. 2022. 11(3). 259. https://doi.org/10.3390/plants11030259

Huang J., Gan Y., Lupwayi N., Hao X., Selles F. Efficacy of starter N fertilizer and rhizobia inoculant in dry pea in a semiarid environment. Soil Science and Plant Nutrition. 2017. 63(3). 264–273. https://doi.org/10.1080/00380768.2017.1315834

Kutcher H. R., Brandt S. A., Smith E. G., Ulrich D., Malhi S. S., Johnston A. M., Nye B. Rhizobium inoculant and seedapplied fungicide effects on field pea production. Canadian Journal of Plant Science. 2002. 82(4). 645–651. https://doi.org/10.4141/P01-180

Lemishko S., Kharytonov M., Pashova V., Tkalich Y. The impact of the pea seed treatments with bio-fertilizers and bioagents on the level of plant nitrogen symbiotic fixation. Scientific Papers. Series A. Agronomy. 2023. 66(2). 302–309.

Rouphael Y., Colla G. Biostimulants in agriculture. Frontiers in Plant Science. 2020. 11. 40. https://doi.org/10.3389/fpls.2015.00671

Santos M. S., Rodrigues T. F., Nogueira M. A., Hungria M. The challenge of combining high yields with environmentally friendly bioproducts: a review on the compatibility of pesticides with microbial inoculants. Agronomy. 2021. 11(5). 870. https://doi.org/10.3390/agronomy11050870

Yakhin O. I., Lubyanov A. A., Yakhin I. A., Brown P. H. Biostimulants in plant science: a global perspective. Frontiers in Plant Science. 2017. 7. 2049. https://doi.org/10.3389/fpls.2016.02049

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-16