Професійно-прикладні дидактики

ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

2025-12-03T09:43:16+02:00

У статті проаналізовано ключові переваги та виклики впровадження студентоцентрованого навчання в умовах збройного конфлікту. Визначено, що студентоорієнтоване навчання постає не лише як освітній підхід, а й як необхідність, що забезпечує гнучкість, адаптивність та індивідуальну підтримку кожного здобувача вищої освіти. Розглянуто роль студентоцентрованого підходу як у мирний, так і у військовий час. У контексті студентоцентрованого навчання особлива увага приділяється формуванню ключових якостей, якими повинен володіти майбутній спеціаліст. Одним із важливих освітніх потенціалів студентоцентрованого підходу є створення умов для ефективного вивчення іноземних мов.Індивідуалізація навчального процесу, автономія студентів та можливість обирати навчальні матеріали відповідно до власних інтересів та потреб сприяють підвищенню мотивації майбутніх викладачів іноземних мов. Студентоцентроване навчання дозволяє організовувати мовну практику на основі реальних комунікативних ситуацій, що значно підвищує рівень мовної компетентності. Студентоцентроване навчання активно інтегрує інтерактивні методи, включаючи рольові ігри, дебати, інтерв’ю та проекти, які не лише підвищують інтерес, але й ефективно розвивають розмовну компетенцію. Використання цифрових ресурсів, таких як подкасти, онлайн-курси, відео з субтитрами тощо, є важливим компонентом студентоорієнтованого навчання, оскільки воно сприяє індивідуалізації освітнього процесу та врахуванню різноманітних навчальних потреб студентів. Встановлено, що у студентоцентрованому навчанні важливим аспектом є зворотний зв’язок між викладачем та здобувачем вищої освіти.Доведено, що ефективне впровадження студентоцентрованого навчання в умовах збройного конфлікту можливе лише за тісної взаємодії всіх учасників освітнього процесу, гнучкого підходу до організації навчання та створення умов для розвитку внутрішнього потенціалу кожного студента.

ОСОБЛИВОСТІ МАТРИКС-ТРЕНІНГУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПАМ’ЯТІ У ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА В БІЛІНГВАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2025-12-03T09:46:55+02:00

У статті висвітлюються вирішення проблем створення матрикс-тренінгу для формування пам’яті у дітей із розладами аутистичного спектра в білінгвальному середовищі. Аналізуються дослідження, які стосуються нових підходів до формування ключових когнітивних здібностей учнів, зокрема пам’яті як основної умови для подальшого навчання та соціалізації; використання онлайн-інструментів для створення інтерактивних завдань при тренуванні в дітей від 10 до 13 років навиків комунікації у білінгвальному середовищі. Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичний аналіз можливостей використання матрикс-тренінгу як когнітивно-розвивального інструменту для формування пам’яті у дітей із РАС в умовах двомовного навчання. Теоретичний аналіз та практичний досвід щодо впровадження матрикс-тренінгу в освітню діяльніcть для формування пам’яті у дітей із РАС показав, що такий підхід є ефективним для когнітивного навчання та сприяє розвитку оперативної пам’яті, генералізації навичок і мовленнєвої активності в учнів з розладом аутистичного спектра, зокрема в білінгвальному середовищі, за умови врахування індивідуальних особливостей кожного учня та створення для них особистих матриць за допомогою онлайн-інструментів. Перспективами подальших досліджень є розширення впровадження практики матрикс-тренінгів для різних навчальних дисциплін із метою покращення опанування учнями з РАС знань, умінь і навичок у білінгвальному середовищі. Це сприятиме формуванню міжмовних асоціацій та розвиватиме гнучкість пам’яті в межах зрозумілих мовленнєвих шаблонів. Виклики сьогодення обумовлюють необхідність подальшої апробації матрикс-тренінгу в навчальному процесі як інструменту спеціальної педагогіки, з урахуванням мовної диференціації, рівня підтримки дитини з РАС та її індивідуального когнітивного профілю.

КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ Й РІВНІ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ МІЖПРЕДМЕТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2025-12-03T09:49:21+02:00

У статті розкрито сутність поняття «здоров’язбережувальна діяльність» і «здоров’язбережувальна компетентність». Наголошено на важливості міжпредметної інтеграції як ефективного засобу реалізації компетентнісного підходу на уроках фізичної культури. Виокремлено напрями інтеграції фізичної культури з іншими навчальними предметами. Обґрунтовано доцільність цілісного підходу до формування в школярів навичок здорового способу життя через гармонійне поєднання знань і практичного досвіду. Визначено основні компоненти, критерії, показники й рівні готовності учнів до здоров’язбережувальної діяльності на уроках фізичної культури. Проаналізувавши особливості інтегрування інших дисциплін на уроках фізичної культури й особливості застосування інтегративного підходу, виокремили компоненти: когнітивно-знаннєвий, діяльнісно-поведінковий, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий. Критерієм першого компонента вказано систему знань про здоров’я, чинники його збереження, основи анатомії, фізіології, безпеки життєдіяльності. Критерієм другого – сформованість навичок і вміння застосовувати знання в повсякденному житті, фізичних вправах, режимі дня. Критерієм третього компонента є ступінь вираженості потреби учня у формуванні культури здоров’я, інтересу до теоретичних питань, мотивації й інтересу до практичних дій у сфері охорони та зміцнення здоров’я. Критерій четвертого – здатність до самоконтролю, саморегуляції, вольових зусиль для досягнення оздоровчих цілей, формування стійкої емоційної поведінки, а також таких якостей особистості, як організованість, відповідальність, обов’язок, честь, гідність. Визначено рівні (високий, достатній, середній, низький) відповідно до ступеня вираженості критеріїв і показників кожного компонента. Підсумовано, що використання інтегрованих методик на уроках фізичної культури сприяє розвитку знань, мотивації та практичних навичок здорового способу життя.

ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-12-03T10:17:11+02:00

У статті досліджено актуальні проблеми й перспективи професійної підготовки фахівців будівельної галузі в умовах збройного конфлікту на території України. З огляду на масштабні руйнування інфраструктури, зростання потреби у кваліфікованих кадрах і трансформацію освітнього середовища, питання ефективної підготовки майбутніх фахівців будівельної галузі набуває особливої ваги. Проаналізовано основні виклики, з якими стикаються заклади професійної (професійно-технічної) освіти, а саме: порушення логістичних ланцюгів, евакуація здобувачів освіти й викладачів, обмежений доступ до матеріально-технічної бази, а також психологічні наслідки війни для учасників освітнього процесу.Особливу увагу в статті приділено формуванню професійних компетентностей, які відповідають сучасним викликам: мобільності, стресостійкості, здатності працювати в умовах обмежених ресурсів і нестабільного середовища. Окреслено перспективи розвитку професійної освіти в будівельній галузі, а саме: модернізацію освітніх програм, інтеграцію інноваційних технологій, розширення міжнародного співробітництва й участь у національних програмах відбудови. Обґрунтовано важливість формування в здобувачів освіти не лише професійних компетентностей, а й стійкості до кризових ситуацій, гнучкості, уміння працювати в умовах невизначеності. Зазначено роль державної політики, грантових програм, ініціатив місцевого самоврядування та міжнародних організацій у підтримці розвитку професійної освіти в умовах війни.Таким чином, професійна підготовка фахівців будівельної галузі сьогодні має розвиватися як у відповідь на нагальні потреби країни, так і з орієнтацією на повоєнну відбудову. Для цього необхідне системне оновлення підходів до освіти, зміцнення зв’язку між освітою та ринком праці, інвестиції в людський капітал і формування нової генерації фахівців, здатних ефективно працювати в умовах трансформаційного суспільства.

ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

2025-12-03T10:19:46+02:00

Процес цифровізації кардинально змінює суспільство, висуваючи нові вимоги щодо забезпечення належної підготовки випускників до професійної діяльності, зокрема учительської. Для педагогічних закладів освіти однією з нагальних проблем є трансформація управління навчальним процесом, а також інфраструктури та навчального забезпечення відповідно до вимог цифровізації. Метою дослідження є визначення змісту та структурних складників цифрових компетентностей, а також виокремлення та аналіз суті цифрової грамотності учасників освітнього процесу в контексті вищої освіти. У ході дослідження було перевірено рівень цифрових компетентностей студентів 3 та 4 курсів філологічних спеціальностей за допомогою європейської Рамки цифрових компетентностей (The Digital Competence Wheel). Аналіз виявив середній рівень цифрових навичок, умінь і знань, а також ставлення – етичної оцінки терміна. Результати демонструють, що єдиного спільного розуміння цифрової компетентності та грамотності ще не вироблено. Є складності та проблеми як для студентів, так і для викладачів, коли вони намагаються розширити та вдосконалити власні цифрові можливості. Середнє зважений результат інтерактивного опитування становить для студентів 4 курсу, 3 курсу та викладачів 63 %, 57 % та 67 % відповідно. Спільне та функціональне розуміння цифрової грамотності є важливим для розробки результатів навчання випускників щодо цифрових навичок та знань, що дозволяє розвивати цифрову грамотність через навчальну програму.У цій статті пропонується модель, яка забезпечує основу для трансформації навчальних програм, спрямованої на розвиток цифрових можливостей випускників.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ У ЗВО: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ

2025-12-03T10:41:30+02:00

У статті висвітлено теоретико-методичні засади диференційованого підходу до викладання хімії у закладах вищої освіти та проаналізовано результати його впровадження в навчальному процесі. Актуальність дослідження обумовлена потребою адаптації освітнього контенту до рівня підготовки та професійної орієнтації здобувачів вищої освіти різних спеціальностей. Об’єктом дослідження стали здобувачі освіти зі спеціальностей 201 «Агрономія», 208 «Агроінженерія», 211 «Ветеринарна медицина» та 275 «Транспортні технології». На основі результатів діагностичного тестування визначено три рівні підготовки студентів – високий, середній і низький – що дало змогу побудувати цілісну модель диференційованого навчання.Запропонована модель включає змістову, процесуальну та оцінювальну диференціацію. Змістова передбачає адаптацію навчального матеріалу з урахуванням базових знань і фахових потреб здобувачів вищої освіти. Процесуальна реалізується через застосування гнучких методів навчання, індивідуалізованих завдань і роботи в малих групах. Оцінювальний компонент забезпечує багаторівневий підхід до контролю знань, що дає змогу підтримати здобувачів вищої освіти на різних етапах навчання та сприяти їхньому поступовому зростанню.У результаті впровадження запропонованої моделі вдалося підвищити мотивацію студентів, знизити рівень навчальних труднощів, активізувати пізнавальну діяльність і забезпечити кращу динаміку засвоєння навчального матеріалу. Особливу увагу приділено аналізу типових помилок і труднощів, що виникають у студентів з низьким рівнем підготовки, а також способам їх корекції шляхом дидактичного супроводу.Зроблено висновок про ефективність диференційованого підходу як інструменту підвищення якості освіти в природничих дисциплінах. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення практики його застосування на інші спеціальності.

РОЛЬ ШІ-АСИСТЕНТІВ У ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ (АСПЕКТ РЕФЛЕКСІЇ ТА АВТОНОМІЇ)

2025-12-03T10:44:40+02:00

Стаття описує роль технологій та застосунків штучного інтелекту у проведенні сучасної освітньої діяльності.Розглянуто можливості ШІ сприяти навчальній рефлексії та автономії, а здатність вдосконалюватися та адаптуватися до потреб користувача відкриває нові перспективи для навчання, зокрема у сфері вивчення іноземних мов.На прикладі платформи Duolingo проаналізовано, як додатки ШІ забезпечують персоналізований підхід до навчання, розширюють можливості навчальної автономії. Застосування принципів гейміфікації, мотиваційних елементів і адаптації контенту створює сприятливе середовище для вивчення іноземних мов. Утім, ефективність таких додатків обмежена, особливо на вищих рівнях вивчення мови.Особливу увагу приділено чат-ботам, які демонструють високий рівень функціональності. Вони створюють, редагують і пояснюють матеріал; інструктують, аналізують, надають зворотній зв’язок. Чат-боти слугують унікальним інструментом, який сприяє розвитку мовленнєвих, письмових і когнітивних навичок, а також підвищує загальну ефективність навчання.Також розглянуто ШІ-інструменти корекції тексту, перекладу та стилістичного аналізу. Вони допомагають студентам краще зрозуміти правила мови, подолати страх письма іноземною мовою та ефективніше аналізувати власні помилки.Окрім тексту, сучасні ШІ-системи здатні працювати з голосовими командами, створювати зображення та презентації на основі текстового опису, що значно розширює можливості інтерактивного навчання.Разом із тим, дослідження вказує на низку навчальних викликів, пов’язаних із використанням ШІ. Серед них – зменшення мотивації до самостійної діяльності, академічна доброчесність, ризик втрати критичного мислення, потенційні зловживання з боку студентів у навчальному процесі.Загалом традиційна модель навчання зазнає суттєвих змін під впливом новітніх технологій. ШІ-асистенти дедалі частіше виступають не лише як допоміжні інструменти, а як повноцінні інструменти освітнього процесу. Вони розвивають автономію та рефлексію студентів, переосмислюючи усталені традиції освітнього середовища.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

2025-12-03T10:49:14+02:00

У статті розкрито особливості формування цифрової компетентності майбутніх фахівців професійної освіти в умовах сучасних глобальних викликів. Визначено, що цифрова компетентність є інтегративним феноменом, який охоплює технічні, соціокультурні, етичні й педагогічні складники, необхідні для ефективної професійної діяльності. На основі аналізу наукових підходів, нормативних документів України та європейських моделей DigComp і DigCompEdu уточнено сутність і структуру поняття «цифрова компетентність», окреслено її багатовимірність і значущість у підготовці конкурентоспроможних випускників. Особливу увагу приділено зв’язку цифрової компетентності з модернізацією професійної освіти, адаптацією до цифрового суспільства й вимог ринку праці, а також ролі педагогів як фасилітаторів цифрового освітнього середовища.У статті представлено результати експериментального дослідження, проведеного серед студентів Карпатського національного університету імені Василя Стефаника й Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Отримані дані засвідчили високу усвідомленість студентами значущості цифрових навичок у майбутній професійній діяльності та підтвердили позитивні тенденції у формуванні цифрової компетентності. Виявлено, що провідними чинниками її розвитку є самостійні освітні практики, інтернет-ресурси й онлайн-курси, що підкреслює все більше значення неформальної освіти. Установлено, що цифрові технології активно використовуються для пошуку й опрацювання інформації, виконання навчальних завдань і комунікації, що свідчить про поступове розширення спектра їх застосування в освітньому середовищі.Отримані результати підтверджують необхідність системного впровадження цифрових технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців. Підкреслено значення розвитку інформаційної грамотності, критичного й креативного мислення, культури безпечної поведінки в цифровому середовищі та готовності до адаптації освітнього процесу до швидких технологічних змін. Перспективи подальших досліджень убачаються в розробленні моделей і методик поетапного формування цифрової компетентності з урахуванням галузевої специфіки й вивченні ефективності інноваційних платформ і симуляційних технологій.

УКРАЇНСЬКІ ГРОМАДСЬКІ ТА ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВОЛИНІ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ

2025-12-03T11:43:43+02:00

У статті досліджуються історичні аспекти розвитку й становлення суспільно-політичних і громадських організацій Волині, яка після завершення Першої світової війни перебувала під владою двох тоталітарних держав – Радянського Союзу й Речі Посполитої. Політика урядів цих держав призвела до розгортання на Волині національного руху. Основні політичні й інтелектуальні українські сили були зосереджені в імміграції на Волині й Галичині та в західноєвропейських країнах. Їх основу становив загартований у боях за УНР військовий елемент, вояки і старшини Української Армії. Саме на територіях, захоплених Польщею, почали утворюватися українські громадсько-культурні й політичні центри, які мали зв’язок із Радянською Україною й шукали оптимальні шляхи розв’язання національних проблем. На 20–30 роки ХХ ст. припадає інтенсивний розвиток ідеології українського націоналізму. Поряд зі старою наддніпрянською інтелігенцією в імміграції зароджується нова генерація – молодь, яка орієнтувалася на ідею самостійності України. Розглянута роль української імміграції у створенні українських громадсько-культурних і політичних центрів, які шукали оптимальні шляхи розв’язання національних проблем.Досліджено, що на території Волині, яка була в складі Радянської України, український національний рух не мав змоги проявитися у властивих для нього організаційних формах і застосовувати таку саму тактику, що й на західноволинських землях. Але він реалізовувався передусім у національно-культурному житті у 20-х – на початку 30-х рр. Це насамперед була діяльність Української Автокефальної Православної Церкви, яка своїми масовими виданнями й організованістю впливала на значну частину українства з позицій національно-державної та церковної суверенності.Ці факти дають підстави стверджувати, що ідеї національної незалежності були явищем всеукраїнським. На прикладі Волинських земель прослідковано, що за всієї різниці соціального й політичного ладу, який панував як на західних, так і на східних територіях Волині, незважаючи на різні обставини, створені політичними режимами, процес формування національної ідеї являв собою органічну єдність на всіх українських землях.

КУРСИ УКРАЇНОЗАВСТВА ЯК ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ ПОЛІТИКИ «УКРАЇНІЗАЦІЇ» У 1920-ТІ РОКИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОДІЛЛЯ ТА ВОЛИНІ)

2025-12-03T11:47:45+02:00

Сучасна дерусифікація, культурно-освітньої сфери в Україні вимагає пошуку найбільш ефективних моделей проведення українізаційних заходів, запровадження української мови в усі сфери суспільно-політичного життя. Історичне минуле свідчить, що лише адміністративними чи директивними засобами ефективно провести українізацію буде надзвичайно складно. У цьому контексті важливо дослідити та проаналізувати досвід діяльності курсів українознавства у 1920-ті рр., які була створені співробітниками Наркомату освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки (далі – УСРР) у 1924–1925 рр. Вони діяли при державних, адміністративних, профспілкових організаціях і нерідко очолювались авторитетними серед місцевого населення освітянами, які почали свою активну діяльність ще в період Української національно-демократичної революції 1917–1921 рр.У даній статті висвітлюється діяльність курсів з українознавства, які були створені в усіх губерніях та округах УСРР у 1923 р. Висвітлюється роль та значення курсів українознавства для національної консолідації та самоідентифікації українців Поділля та Південно-Східної Волині.Територіально праця охоплює терени сучасної Хмельницької області. Хронологічні рамки роботи складають 1923–1930 рр. Як відомо, у 1930 р. в УСРР була проведена адміністративно-територіальна реформа, що ліквідувала округи.Після цього кроку влади курси українознавства або розпались, або вони припинили свою діяльність.При написанні праці використовувались як опубліковані наукові і краєзнавчі праці, так і маловідомі для широкого загалу документи Державного архіву Хмельницької області, матеріали тогочасної періодичної преси.

ОСВОЄННЯ СТРАТЕГІЙ ЧИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО МІЖНАРОДНИХ ІСПИТІВ

2025-12-03T10:54:56+02:00

У сучасному глобалізованому та тісно взаємопов’язаному світі міжнародні іспити з англійської мови, такі як IELTS, TOEFL та FCE, виконують функцію широко визнаних і стандартизованих інструментів оцінки рівня володіння іноземною мовою. Ці іспити є не лише показником мовних знань, а й важливими етапами для здобуття вищої освіти, професійного працевлаштування та сприяння міжнародній мобільності. Серед різних компонентів цих тестів секція Reading (читання) відіграє ключову роль, адже вона оцінює не тільки здатність кандидата розуміти тексти на буквальному рівні, а й його вміння аналітично обробляти інформацію, критично інтерпретувати складні аргументи, визначати логічні зв’язки у тексті та застосовувати вищі когнітивні навички критичного мислення під час осмислення та оцінювання письмових матеріалів.Актуальність цього дослідження визначається специфічними характеристиками текстів, що використовуються в зазначених іспитах. Вони часто відзначаються високим когнітивним навантаженням, жанровою різноманітністю та специфічними лексичними й граматичними особливостями, що відображають як академічні, так і реальні життєві контексти. Наприклад, тексти для IELTS поєднують академічні та загальні теми, матеріали TOEFL взяті з університетських підручників і академічних дискусій, тоді як тексти FCE адаптовані з газет, журналів і художніх джерел. Тому опанування стратегій академічного читання – таких як skimming (швидке переглядове читання), scanning (пошук конкретної інформації), парафразування та висновки на основі контексту – є не лише необхідною умовою успішного проходження іспитів, а й критично важливим чинником розвитку універсальних навичок обробки інформації, що знадобляться в майбутній академічній, професійній та практичній діяльності.Основна мета цієї статті – обґрунтувати значущість секції Reading у міжнародних іспитах з англійської мови, зокрема IELTS, TOEFL та FCE, а також проаналізувати стратегії та методики, які сприяють підвищенню ефективності виконання завдань у цій сфері. Дослідження структури текстів, складності лексики та когнітивних вимог завдань дозволяє виявити, як цілеспрямоване навчання стратегіям читання може покращити розуміння текстів, сприяти самостійному навчанню та підтримувати розвиток аналітичних і оцінювальних навичок високого рівня. Зрештою, усвідомлене і стратегічне опанування секції Reading дає змогу кандидатам не лише успішно складати іспити, а й впевнено працювати з академічними текстами, професійними документами та різноманітними письмовими матеріалами англійською мовою.

КЕЙС-МЕТОД У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ: РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СТУДЕНТІВ СПЕІЦАЛЬНОСТІ «АГРОНОМІЯ»

2025-12-03T10:56:41+02:00

У статті досліджується використання кейс-методу в навчанні англійської мови за професійним спрямуванням (ESP) для студентів 3 курсу спеціальності «Агрономія» з акцентом на розвиток критичного мислення, командної роботи й професійної комунікації. В умовах глобалізації й інтеграції України в міжнародний науково-освітній простір володіння англійською мовою стає необхідним для майбутніх агрономів, оскільки забезпечує доступ до світових знань, участь у професійних дискусіях та ефективне розв’язання виробничих завдань.У дослідженні впроваджено професійно орієнтовані кейс-сценарії, що відображають реальні агрономічні проблеми: пошкодження пшениці шкідниками, дефіцит мінеральних добрив та екологічні виклики, зокрема забруднення води. Студенти працювали в парах або малих групах, аналізували проблеми, оцінювали альтернативні рішення, аргументували свої пропозиції англійською мовою та презентували результати. Кейс-завдання поєднали мовну підготовку з розвитком професійної компетентності, сприяючи формуванню аргументаційних, аналітичних і комунікативних умінь.Навчальний процес структуровано за етапами: підготовка, ознайомлення з кейсом, групова робота, презентація результатів і рефлексія. Спостереження й відгуки студентів засвідчили високий рівень залученості, мотивації та зростання навичок критичного мислення, співпраці й професійної англомовної комунікації. Студенти відзначили актуальність завдань для реальних виробничих ситуацій і цінність дискусій, рольових ігор і дебатів для розуміння комплексності агрономічних рішень.У статті подано рекомендації щодо впровадження кейс-методу в навчанні ESP: адаптація кейсів до місцевого аграрного контексту, інтеграція активних методів навчання, використання портфоліо для оцінювання результатів і розроблення міждисциплінарних завдань, що поєднують агрономію, екологію й економіку. Зроблено висновок, що кейс-метод є ефективним педагогічним інструментом для формування професійної компетентності та критичного мислення студентів-агрономів, а також для підвищення мотивації й розвитку практичних мовних умінь англійською.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: З ДОСВІДУ ВИКЛАДАННЯ ФОНЕТИКИ СТУДЕНТАМ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ НА ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДІ

2025-12-03T10:59:01+02:00

У статті досліджуються методологічні виклики й педагогічні стратегії дистанційного навчання та викладання фонетики студентам, які спеціалізуються на філології та перекладознавстві, з особливим акцентом на двох стандартах вимови англійської мови: стандартній американській англійській (SAE) і загальноприйнятій вимові (RP). У дослідженні підкреслюється, що фонетична компетентність є ключовим компонентом професійної підготовки майбутніх філологів і перекладачів, оскільки вона безпосередньо впливає на їхню здатність ефективно спілкуватися, забезпечувати точний переклад і гарантувати високу якість перекладу в академічному та професійному контексті. У статті розглядається низка онлайн-методів навчання, таких як платформи транскрипції для відпрацювання Міжнародного фонетичного алфавіту, програмне забезпечення для акустичної візуалізації, що відтворює мовні шаблони, інтерактивні методи, такі як «повторення-імітації» та взаємне виправлення, а також інтеграція автентичних аудіовізуальних матеріалів. Статистичні дані й результати пілотного дослідження демонструють ефективність мультимодальних підходів, які дали студентам змогу поліпшити сприйняття й відтворення фонетичних контрастів SAE-RP більш ніж на чверть порівняно з традиційними методами. Дослідження доходить висновку, що, незважаючи на обмеження, пов’язані зі зменшеним контролем викладача в дистанційному навчанні, ретельно підібрані технологічні інструменти й завдання можуть компенсувати ці недоліки. У статті також окреслюються перспективи майбутніх досліджень, включаючи розроблення зворотного зв’язку щодо вимови на основі штучного інтелекту, дослідження міжмовної інтерференції з рідною мовою студентів та іншою іноземною мовою. Таким чином, дослідження сприяє постійній модернізації методик дистанційного навчання в галузі іноземної мови й підкреслює їх значення в глобальному академічному контексті.

ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГЛАМЕНТІВ І РЕКОМЕНДАЦІЙ ЄС І ЇХ ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ

2025-12-03T11:01:24+02:00

У статті розглянуто сучасні підходи до вивчення граматичних особливостей правових документів Європейського Союзу та їх перекладу українською мовою. Окреслено поняття фахової мови права, визначено її характерні риси й роль у галузі юриспруденції. Виокремлено п’ять основних типів юридичних текстів, серед яких особливу увагу зосереджено на офіційно-правових документах, що відіграють ключову роль у формуванні правового дискурсу Європейського Союзу. Матеріалом дослідження стали регламенти й рекомендації acquis communautaire, що виконують різні функції у правовій системі ЄС і відображають різний ступінь юридичної обов’язковості. Визначено основні граматичні засоби, які забезпечують точність, логічність і формальність викладу юридичних текстів. Аналіз дав змогу виявити специфіку використання модальних дієслів, які мають нормативний характер; пасивного стану дієслів, що надає актам безособовості; а також інфінітивних і герундіальних форм, які сприяють лаконічності й узагальненню змісту. Значну увагу приділено номіналізаціям, що підсилюють абстрактність викладу, й умовним конструкціям. Розглянуто синтаксичні особливості складних речень, що забезпечують логічну послідовність і структурну чіткість тексту. Зіставлення регламентів і рекомендацій дало змогу виявити відмінності у використанні граматичних засобів. Отримані результати можуть бути використані у викладанні мовних і перекладознавчих дисциплін, зокрема під час підготовки фахівців у галузі юридичного перекладу. Перспективним напрямом подальших досліджень є поглиблений аналіз різних типів документів acquis communautaire для виявлення спільних і відмінних ознак, а також вивчення лінгвостилістичних характеристик правових текстів у межах зіставлення англійської та української мов, так само як й інших офіційних мов Європейського Союзу.

ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КУХАРІВ ДО РОБОТИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

2025-12-03T11:04:49+02:00

У статті висвітлено методологічні засади формування навчальних проблемних ситуацій професійної підготовки кухарів до роботи в екстремальних умовах. Актуальність дослідження зумовлена потребою забезпечення готовності майбутніх фахівців до виконання завдань у середовищах із підвищеними ризиками, обмеженими ресурсами та браком часу, що характерні для воєнних дій, природних і техногенних катастроф та гуманітарних криз. Об’єктом дослідження є професійна підготовка кухарів, предметом – методологічні основи створення навчальних проблемних ситуацій, здатних відтворювати реальні проблеми професійної діяльності. Метою статті є обґрунтування методологічних вимог і алгоритму формування навчальних проблемних ситуацій, що стимулюють розвиток професійних компетентностей здобувачів освіти. Виокремлено три групи вимог: змістові (відповідність реальним ускладненням діяльності кухаря, орієнтація на один структурний елемент діяльності), структурні (наявність відомого, невідомого та умови суперечності, визначення мети й критеріїв результату) та організаційно-методичні (послідовність дій, когнітивно-психологічний і діяльнісний виміри, рівень участі викладача). Запропоновано алгоритм побудови навчальної проблемної ситуації, що охоплює п’ять етапів: виявлення проблеми, визначення класифікаційної ознаки, формулювання через дидактичний прийом (несподіваність, конфлікт, невідповідність тощо), уточнення мети та критеріїв результату, перевірка наявності необхідних елементів. На прикладі проблеми «нестабільна кількість споживачів» показано можливість різних навчальних варіантів залежно від дидактичного акценту. Наукова новизна полягає в уточненні методологічних вимог і пропозиції алгоритму формування навчальних проблемних ситуацій у підготовці кухарів до роботи в екстремальних умовах. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням типології таких ситуацій і створенням моделей для їх практичного застосування.

РОЗВИТОК САМОМОТИВАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-12-03T11:25:25+02:00

У статті висвітлено результати теоретичного дослідження особливостей самомотивації студентської молоді в умовах війни й експериментальної перевірки ефективності тренінгу, метою якого є формування самомотивації в навчанні й особистісному розвитку здобувачів вищої освіти; розвиток умінь застосування технік самомотивування та саморегуляції в екстремальних умовах. Автори на основі теоретичного дослідження проблеми мотивації й самомотивації студентської молоді обґрунтували важливість системи мотивації в закладах вищої освіти та необхідність розроблення й упровадження в освітній процес індивідуальних і групових заходів, які б сприяли розвитку самомотивації та саморегуляції здобувачів вищої освіти, зокрема представлено авторську розробку тренінгу «3D: ДИВИСЬ, ДУМАЙ, ДІЙ: самомотивація в умовах війни»; описано ключові принципи й підходи, на яких ґрунтується методика проведення заходу. Ефективність змісту тренінгу та доцільність його впровадження в освітній процес підтверджені результатами експериментальної апробації, у якій узяли участь експериментальна й контрольна групи здобувачів вищої освіти, у кожну групу було залучено по 22 учасника, загальна кількість – 44 особи віком 20–22 роки, чоловічої та жіночої статі. Залучення здобувачів вищої освіти до експериментальної апробації здійснювалось на добровільній основі й за умов дотримання ними правил та умов участі в тренінгу: проходження процедур опитування, фіксування результатів впливу технік самомотивації й саморегуляції тощо. Опитування дало змогу виявити домінуючі внутрішні (особистісні) і зовнішні мотиви як для кожного учасника тренінгу, так і для груп учасників різної статі, з’ясувати проблеми в навчанні й студентському житті та під час тренінгу пропрацювати їх за допомогою технік самомотивації й саморегіляції.

СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ТА УМОВИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ АГРОІНЖЕНЕРА У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БЕЗПЕКОВИХ ДИСЦИПЛІН

2025-12-03T11:28:40+02:00

У статті розглянуто сучасні стратегії та основні чинники, що визначають становлення професійної компетентності агроінженерів у сфері безпеки життєдіяльності. В умовах швидкої технологічної еволюції, цифровізації аграрного виробництва та зростання вимог до безпечного використання сільськогосподарської техніки підготовка фахівців потребує системного, багаторівневого підходу. Він передбачає інтеграцію фундаментальних знань, практикоорієнтованого навчання, цифрових інструментів та інноваційних освітніх методик, спрямованих на формування компетентностей, критично важливих для роботи у сфері безпеки. Особливу увагу приділено інтерактивним і проблемно-орієнтованим методам викладання (кейс-методи, дискусії, евристичні запитання, парафрази, «смислове ехо», «дзеркало» тощо). Їх застосування у навчальному процесі з дисципліни «Охорона праці та безпека життєдіяльності» дозволяє значно поглибити засвоєння теоретичного матеріалу. Такі підходи сприяють не лише передачі знань, а й розвитку аналітичного мислення, здатності передбачати ризики, приймати рішення в нетипових умовах та ефективно співпрацювати в команді, що є невід’ємною складовою професійної підготовки агроінженерів.Встановлено, що результативність навчання залежить від низки чинників: усвідомленої мотивації здобувачів, яка ґрунтується на розумінні значущості безпеки у майбутній діяльності; доступності сучасних освітніх ресурсів; високого рівня професійної компетентності викладачів, здатних впроваджувати інноваційні педагогічні технології та ділитися практичним досвідом; а також тісної співпраці з роботодавцями й галузевими організаціями, що забезпечує можливість для здобувачів виконувати реальні проєкти та проходити виробничі практики.У ході дослідження проведено аналіз результативності застосування сучасних освітніх підходів. Виявлено, що використання активних методів навчання у поєднанні з цифровими технологіями підвищує рівень засвоєння знань на 35–40%, посилює навчальну мотивацію на 50% та покращує практичні навички прогнозування й запобігання ризикам на 30–45% порівняно з традиційними формами навчання. Зроблено висновок про необхідність розбудови гнучкої освітньої системи, здатної забезпечувати формування стійких професійних компетенцій агроінженерів у сфері безпеки життєдіяльності. Така система має враховувати сучасні виклики, запити ринку праці та забезпечувати підготовку спеціалістів, які здатні аналізувати ризики, ухвалювати виважені рішення й упроваджувати інноваційні рішення в агроінженерії.

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НОВІТНЯ ІСТОРІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ БАКАЛАВРА СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ»

2025-12-03T11:33:22+02:00

У статті висвітлено окремі аспекти методики викладання навчальної дисципліни «Новітня історія країн Європи та Америки», яка базується на інтегруванні теоретичних знань, практичної діяльності й активної самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Акцентовано увагу на важливості комплексного підходу в опануванні студентами навчального предмету, що є обов’язковим для вивчення в межах підготовки бакалаврів спеціальності «Історія та археологія». Репрезентовано власну методику, що передбачає поєднання різноманітних методів викладання як під час аудиторних занять, так і в процесі організації самостійної роботи студентів, яка пройшла апробацію в Черкаському державному технологічному університеті.Наголошено на необхідності активізації навчального процесу шляхом установлення діалогу між викладачем і студентами в ході лекцій і семінарів. Оптимальним способом діалогізації визнано дискусії стосовно проблемних питань, у ході яких здобувачі набувають навичок аргументації власної думки й пошуку наукових фактів на її підтвердження. Підкреслено значущість семінарських занять, підготовка до яких вимагає системного пошуку й узагальнення матеріалів, що сприяє розвитку дослідницьких якостей здобувачів. З’ясовано важливість самостійної роботи, що є одним із ключових факторів поглиблення знань, набуття фахових компетентностей щодо систематизації й структуризації інформації, формування особистої аргументованої позиції, індивідуальної пошукової діяльності. Охарактеризовано спектр вправ, призначених для самостійного виконання, серед яких – складання або заповнення таблиць, побудова логічних схем, написання есе, робота з контурними картами, укладення словників, вивчення історичних джерел, підготовка презентаційних робіт і рефератів. Наведено конкретні приклади завдань у межах теми «Міжнародне становище після Першої світової війни».

ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ: ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ

2025-12-03T11:35:23+02:00

Статтю присвячено аналізу практико-орієнтованого підходу до формування перекладацької компетентності під час підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Філологія». Актуальність дослідження зумовлено необхідністю подолання невідповідності між усе більшими вимогами ринку праці до володіння техніками машинного перекладу та підходами до професійної підготовки лінгвістів-перекладачів.Дослідження підкреслює важливість використання практико-орієнтованого підходу до формування перекладацької компетентності в аспекті оцінювання якості машинного перекладу, який є ефективним інструментом підготовки конкурентоспроможних фахівців у галузі перекладу.Навчальна практика з машинного й автоматизованого перекладу, організована на засадах експерименту, забезпечує органічне поєднання теоретичних знань, технічних навичок і практичного досвіду, що відповідає вимогам сучасного ринку праці. Оцінювання якості машинного перекладу за метрикою HTER виходить за межі базового технічного вміння й стає інструментом формування комплексної перекладацької компетентності. Робота з метрикою розвиває лінгвістичну, дискурсивну, когнітивну компетентності, а також формує критичне мислення, аналітичні навички та здатність до об’єктивного оцінювання перекладацьких рішень. Робота з різногалузевими текстами дає здобувачам освіти змогу сформувати емпірично обґрунтоване уявлення про можливості й обмеження систем машинного перекладу, розвинути здатність передбачати проблемні моменти та приймати обґрунтовані рішення щодо вибору перекладацьких стратегій. Практико-орієнтований підхід до формування перекладацької компетентності через оцінювання якості машинного перекладу відповідає сучасним тенденціям розвитку перекладацької освіти, які акцентують необхідність проведення навчальної практики в реальних умовах, колаборації та рефлексії. Цей підхід сприяє підготовці фахівців, здатних адаптуватися до швидких змін, критично оцінювати нові інструменти й ухвалювати обґрунтовані рішення.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КУТІВ БІОЛАНОК ТАЗОСТЕГНОВОГО СУГЛОБУ ЗМАГАЛЬНОЇ ВПРАВИ ПОШТОВХУ У СПОРТСМЕНОК-ВАЖКОАТЛЕТОК РІЗНОГО РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

2025-12-03T11:37:41+02:00

Результативність жіночого поштовху критично залежить від кутової кінематики тазостегнового суглобу (вертикальність прискорення грифа, стабільність фіксації, безпечність). Через фрагментарність даних саме щодо жіночого jerk необхідний систематичний аналіз кутів і часових характеристик тазостегнового суглобу для оптимізації техніки та тренувального процесу. Мета дослідження полягала у визначенні змін кутів тазостегнового суглобу під час виконання змагальної вправи «поштовх класичний» у важкоатлеток залежно від рівня підготовленості в умовах багаторічної підготовки. У вибірці – 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів (12, 14, 17, 20 років) проходили навчально-тренувальний процес у ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Біомеханічний аналіз здійснювали відеореєстрацією з покадровою обробкою в Dartfish; оцінювали кут φ (градуси) відносно горизонталі в десяти фазах поштовху за навантаження 80% від максимальної піднятої ваги. Кожна спортсменка виконувала по 10 повторів у стані відновлення; статистичну обробку проводили параметричними методами (перевірка нормальності та t-критерій Стьюдента). Встановлено виражену позитивну динаміку кутових характеристик із переходом від молодших до старших етапів у фазах: F1, F2, F3, F4, F5, F6, F7, F8, F9, F10 (p<0,001). Сукупність змін відображає оптимізацію постуральної рівноваги, «економізацію» положень стегна в ключових фазах і підвищення надійності прийому та фіксації штанги. Найбільші відмінності виявлено між 12- та 20-річними групами, між суміжними етапами зрушення мали помірний або вибірковий характер. Отримані дані підтверджують ефективність застосування відеоаналізу в Dartfish для фазового контролю техніки та можуть бути використані для індивідуалізації корекції кутів тазостегнового суглобу (передусім у F1–F4 і F7–F10) з урахуванням етапу підготовки і спортивної кваліфікації.

ВИКОРИСТАННЯ ФАХОВОЇ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ АГРОІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2025-12-03T11:41:31+02:00

У статті досліджено методологічні та практичні аспекти використання фахової англомовної термінології в освітньому процесі підготовки здобувачів агроінженерних спеціальностей. Проведено огляд сучасних теоретичних підходів до вивчення термінології в межах англійської мови для спеціальних цілей (ESP), зокрема визначено ключові принципи адаптації навчального матеріалу до потреб здобувачів технічних спеціальностей. Окрему увагу приділено інтеграції підходу CLIL (Content and Language Integrated Learning) як засобу одночасного розвитку професійних знань і мовної компетентності, а також ролі корпусної лінгвістики у формуванні навичок роботи з термінологічними масивами текстів. Проаналізовано використання цифрових ресурсів, електронних словників та онлайн-платформ як інструментів підтримки ефективного засвоєння іншомовного професійного лексичного матеріалу.Запропоновано модель навчальної одиниці з чітко структурованим переліком термінів, методичними прийомами та практичними завданнями, що включають корпус-орієнтовані вправи, проєктне навчання й мікротаски для формування термінологічної компетентності. Розглянуто систему оцінювання знань здобувачів, яка передбачає тестування термінології, ведення портфоліо та захисти практичних проєктів англійською мовою, що дає змогу комплексно оцінювати рівень професійної мовної підготовки.У статті окреслено основні проблеми, з якими стикаються викладачі та здобувачі, зокрема нестандартизовану термінологію, різний рівень володіння англійською мовою серед здобувачів, обмеженість доступних цифрових і навчальних ресурсів, а також недостатню інтеграцію мовних і професійних компонентів в освітній процес. На основі проведеного аналізу запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення термінологічної підготовки, підвищення ефективності використання ESP, розширення цифрової підтримки навчання й оптимізації методик формування професійної компетентності в агроінженерній освіті.