Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка

ІМУНОКОРЕКЦІЯ ОРГАНІЗМУ КОРІВ ЗА ГІПОФУНКЦІЇ ЯЄЧНИКІВ

О. О. Боднар — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

В роботі дано теоретичне обґрунтування та проведено клінічну перевірку комплексних схем лікування корів за гіпофункції яєчників із залученням імунокорегуючих препаратів. Метою досліджень було вивчити динаміку деяких показників крові та імунного статусу організму корів з функціональними розладами яєчників під впливом біостимулюючих препаратів. Матеріалом для досліджень були корови української молочної чорно-рябої породи з діагнозом гіпофункція яєчників, що проявлялося анафродизією. Результати досліджень підтвердили та доповнили встановлені раніше дані про зміни гематологічних та імунологічних показників організму корів за гіпофункції яєчників. Установлено, що розвиток даної патології супроводжувався імунодефіцитом, розладами клітинної і гуморальної ланок імунітету, зниженням показників неспецифічного захисту організму. Оваріальна гіпофункція корів переважно розвивається на тлі імуносупресії, зниженням вмісту в крові еритроцитів, гемоглобіну та загального білка, що вказує на необхідність застосування біостимулюючої терапії. Проведений аналіз динаміки показників імунного статусу дозволяє зробити висновок про різнобічну та специфічну імунотропну дію застосованих біопрепаратів. Отримані дані свідчать, що застосування біогенних стимуляторів (гемостимулюючої сироватки, молозива, препарату АСД-ф-2) сприяє нормалізації вмісту Т- і В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність імунокомпетентних клітин. Застосування біостимуляторів спричинило позитивний вплив на динаміку імунокомпетентних клітин крові хворих тварин усіх дослідних груп; по закінченні лікування вони практично зрівнялися із контрольними показниками. Найбільший імунокорегуючий вплив на організм хворих корів проявило сумісне введення молозива з препаратом АСД-ф-2, про що свідчить високий рівень активації факторів імунного і неспецифічного захисту, нормалізація показників гомеостазу їх організму та відновлення репродуктивної функції корів.

ТЕХНІКА ГОДІВЛІ СОБАК В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ КІНОЛОГІЇ

Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

В статті проаналізовано режим та техніку годівлі собак в умовах навчальної лабораторії кінології з урахуванням економічної ефективності. В раціоні собак повинні бути корми з високим вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів. При змінні м’яса на субпродукти в раціоні кількість їх збільшується на 40 55 % відповідно калорійності. М’ясо можна замі- нити такою ж кількістю риби. При аналізі раціону для собак у період виконання службових обов’язків, було відмічено, що у надлишку знаходяться наступні показники: обмінна енергія (+560 кДж), жир (+52,2 г), не вистачає легкоперетравних вуглеводів (–53,8 г), а також сирої клітковини (–11,3 г). Усі інші показники знаходяться у нормі. Разова даванка корму складала 1394 грами. У період спокою у раціоні не вистачало енергії 428 кДж, клітковини 7,5 г. У надлишку жир 19,4 г, фосфор 19,8 г та вітамін Д 82 мг. Разова даванка корму складала 1384 грами. Режим та техніка годівлі собак відповідають загальноприйнятим вимогам. Дорослого собаку в умовах лабораторії годують двічі на день, з інтервалом 11–12 годин. Корм собаці дають після прогулянки. Малорухливих собак годують 1 раз вранці, але краще розділити денний раціон на 2 прийоми їжі. Це допоможе знизити навантаження на шлунково-кишковий тракт. Цуценят, починаючи з 30 денного віку годують не менше 5–6 разів. У віці 3–4 місяці кратність годівлі зменшують до 3–4 даванок, а 5–6 місяців годують 2–3 рази. Лактуючих самок годують 4–5 разів на добу, при цьому дотримуються режиму годівлі. Найкраще сук годувати за кілька хвилин після годівлі цуценят. Також були розраховані витрати у раціонах службових собак за 30 діб за цінами 2023 року з розрахунку на 1 голову. Отримані дані свідчать, що найбільш витратними з продуктів для собак є м’ясо та риба.

БІОХІМІЧНИЙ ПРОФІЛЬ КРОВІ У ХВОРИХ НА МАСТИТ КОРІВ ЗА ДІЇ ЛІПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ

Л. В. Строяновська — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Незважаючи на значні знання про етіологію та фізіологію маститу корів, його надзвичайно важко контролювати, що ускладнює лікування. Альтернативою антибіотиків є застосування ліпосомальних препаратів, які володіють антимікробною дією. У статті наведені результати експериментальних досліджень щодо впливу комплексного ліпосомального препарату на основі етилтіосульфанілату на біохімічні параметри крові корів, хворих на субклінічний мастит. Препарат дозою 0,04 мл/кг маси тіла тваринам вводили тричі з інтервалом у 24 години. Для біохімічного дослідження у корів відбирали кров на 1-шу добу (перед введенням препарату), на 3-тю та 7-ту добу після його застосування. Проведені дослідження показали, що запальні процеси молочної залози супроводжувалися зростанням інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів. Зокрема, вміст гідроперекисів ліпідів у хворих корів до введення препарату був на 19,4% (P < 0,01) більший, ніж у здорових тварин. Введення тваринам досліджуваного ліпосомального препарату спричиняло інгібуючий вплив на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів. Про що свідчить відсутність вірогідних змін їх концентрації вже на третю добу після початку лікування. Подібні зміни зареєстровано при дослідженні інтенсивності окисної модифікації протеїнів. Вміст альдегідних і кетонових похідних окисної модифікації протеїнів у хворих корів на початок експерименту достовірно був більший, ніж у здорових тварин на 30% (P < 0,01) і 22,9% (P < 0,01) відповідно і лише на сьому добу числові значення за даними показниками нормалізувалися. Активність ензимів антиоксидантного захисту (каталази, супероксиддисмутази) та вміст відновленого глутатіону у крові хворих на мастит корів на початку досліду була також нижче норми. На сьому добу лікування тварин її показники досягнули норми. Отже, комплексний ліпосомальний препарат на основі етилтіосульфанілату нормалізує активність природних механізмів захисту в організмі тварин і рекомендується для лікування хворих на субклінічний мастит корів.

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ВНУТРІШНІ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ СОБАК СЛУЖБОВИХ ПОРІД

Т. М. Супрович, К. А. Чумаков, М. П. Супрович, В. В. Трач, Р. К. Чумаков — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Службові собаки можуть виконувати ряд функцій недоступних людині або іншим видам свійських тварин. Вони є цінним активом силових структур. Для підтримки їх здоров’я та готовності до виконання службових завдань необхідно мати вичерпні статистичні дані щодо медичних проблем та пов’язаних з ними різних видів патологій. Проведеним статистичним дослідженням поширеності різних захворювань у службових собак в 25 кінологічних підрозділах силових структур України встановлено дані по 843 тваринам. Серед порід найбільш поширеними виявилися німецька вівчарка (68%) та бельгійський малінуа (16,8%). Середній вік службових собак склав 4,9 роки. Більшість собак використовуються, як спеціальні (41,8%) та розшукові (39,3%). У дослідженні проаналізовано 867 випадків захворювань службових собак. Їх розділено на 7 секторів, що дозволило виділити 6 найбільш розповсюджених груп захворювань (разом 89,8%). Найбільш поширеними у службових собак виявилися внутрішні незаразні захворювання (26,9%). Наступні за розповсюдженням: хвороби органів зору і слуху (18,5%), травми (16,9%), захворювання шкіри (14,1%), паразитарні (7,5%) та хвороби суглобів (5,2%). Паралізовано статистику внутрішніх незаразних патологій. Аналіз показав, що основна їх часка належала хворобам шлунково-кишкового тракту (64,6%). На другому місці серед внутрішніх незаразних захворювань находяться патології пов’язані з нирками та сечовивідною системою (18,3%). Інші патології (хвороби системи дихання, алергія, хвороби крові та отруєння) сумарно не перевищили 18%. Серед патологій шлунково-кишкового тракту виділяються три проблеми: диспепсія (39%), аліментарний ентерит (19,5%) і гастрити (15,3%). Ці захворювання охоплюють майже три чверті усіх проблем з системою травлення і трохи більше половини від усіх внутрішніх незаразних хвороб. Інші патології з даного сектору, такі як панкреатит, запалення параанальних залоз, гостре розширення шлунку, кишкова кровотеча, гастродуоденіт, ентероколіт, холецистит тощо виявлялися як поодинокі випадки. Отримані статистичні дані будуть корисними для досягнення кращого розуміння медичних проблем службових собак та пов’язаних з ними факторів ризику, що є вирішальним для підтримки їх здоров’я та готовності до виконання визначених завдань.

ТУР ВИХІДНОГО ДНЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ

О. В. Чайковська, О. В. Чайковський — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Наразі розвиток внутрішнього туризму в Україні офіційно визнано стратегічним пріоритетом. Статистика пока- зує, що в багатьох зарубіжних країнах доходи від внутрішнього туризму складають до 80% від загального виду туризму. Місцевий туризм стимулює внутрішнє споживання і, як наслідок, створює попит на місцеві товари та послуги. Внутріш- ній туризм сприяє розвитку суміжних галузей, навіть тих, які вважаються збитковими. Розвиток внутрішнього туризму може стати джерелом фінансових надходжень для економічної системи країни та стабілізувати ринок праці. Тому стан та перспективи розвитку внутрішнього туризму, туру вихідного дня, зокрема, як напряму, що сприятиме розвитку сіль- ських територій у різних регіонах України, потребують детального дослідження. Хмельницька область має передумови для розвитку туру вихідного дня, а саме: гарні краєвиди, унікальна флора і фауна, наявність річок, озер та лісів, заповідні зони, багата архітектурна спадщина, достатньо низька ціна на туристичні послуги. Крім того, у регіоні працює велика кількість туристичних операторів, розвинена інфраструктура та відремонтовані дороги навіть у віддалених селах. Мета нашої статті – проаналізувати розвиток турів вихідного дня як перспективну тенденцію розвитку внутрішнього туризму в Хмельницькій області. Розкрито регіональні особливості розвитку турів вихідного дня в Україні, зокрема в Хмельницькій області. Проведено аналіз рівня реалізації турів вихідного дня в регіоні. Розроблено рекомендації щодо покращення організації турів вихідного дня у Хмельницькій області. Автори статті переконані, що вивчення і запозичення передового досвіду країн Європи в контексті туру вихідного дня сприятиме збільшенню доходу від внутрішнього туризму.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ НА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

О. А. Бялковська, Я. C. Гук, О. О. Сікора, О. C. Бойко — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Доведено, що альтернативна енергетика може стати сталим вирішенням ряду проблем в енергетичній галузі в Україні. З огляду на проблеми, що постали перед об’єднаними територіальними громадами в період російської агресії та спричиненими періодами «блекауту», альтернативна енергетика є одним з найважливіших напрямків в розвитку територіальних громад. У статті досліджено теоретичні засади позитивного впливу альтернативної енергетики на розвиток сільських територій України, проблеми переробки побутових відходів та проблеми виникнення стихійних сміттєзвалищ на територіях сучасних ОТГ. За результатами проведеного аналізу показано переваги одного виду альтернативної енергетики над іншими. Оцінено динаміку рівня розвитку певних видів альтернативної енергетики, що популярні в Україні та вказано на їх перспективи розвитку. Метою роботи є обґрунтування можливостей та аналіз розвитку альтернативної енергетики, його позитивний та негативний вплив на розвиток сільських територій. Матеріал і методика досліджень. Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці зарубіжних та вітчизняних науковців та практиків, що проводять дослідження у вказаному напрямку. Для розв’язання поставлених цілей та завдань використані такі загальнонаукові методи досліджень: статистичний, та порівняльного аналізу – для аналізу динаміки розвитку альтернативної енергетики, абстрактно-логічний – для формування теоретичного масиву інформації, припущень, формування висновків та пропозицій.

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЗЕРНА

Ю. О. Волощук, О. В. Шедловська — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті з’ясовано роль та значення стратегічного розвитку зернового ринку, визначено його проблемні виклики та напрями, розглянуто розроблені шляхи стратегічного розвитку зернових ринків. Наводиться обґрунтування важливості вивчення стану та траєкторій розвитку як світового, так і внутрішнього ринків зерна на тлі домінуючих викликів, пов’язаних з російською агресією, та занепокоєння щодо продовольчої безпеки в країні. Проведено оцінку ринкової кон’юнктури шляхом аналізу обсягів виробництва та запасів зерна, виявлено тенденцію до зростання в динаміці. Крім того, було оцінено якісні аспекти залучення країни до світового ринку зерна та сучасні тенденції змін. Окреслено структуру ринку, визначено зміни на ринках ключових зернових культур, окреслено зовнішні виклики. За результатами аналізу визначено напрями та перспективи стратегічного розвитку зернового ринку в умовах поглиблення зовнішніх викликів і загроз. Підкреслено, що трансформації на ринку зерна зумовлені різноманітними факторами галузевого, кліматичного та геополітичного походження. Крім того, значне значення мають ринкові впливи. Визначено, що реалізація запропонованих напрямків стратегічного розвитку зернового ринку дозволить забезпечити вищий рівень прогнозованості та стабільності його роботи. Ці ініціативи, використовуючи ринково-орієнтовані регуляторні механізми, дозволять зміцнити продовольчу безпеку та підвищити конкурентоспроможність експорту у відповідь на широкий спектр глобальних викликів і існуючу ринкову динаміку, тим самим зміцнюючи конкурентні позиції. Доведено, що досягнення передбачених шляхів стратегічного просування на ринку зерна сприятиме передбачуваності операцій, дозволить підвищить стабільність і забезпечити ефективне регулювання ринку. Такий підхід сприяє збільшенню конкурентоспроможності експорту в умовах багатогранних глобальних викликів.

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ

Ю. А. Гайбура — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню управління державним боргом України. Розглянуто основні підходи до трактування понять «державний борг» і «управління державним боргом». З’ясовано, що економічна сутність державного боргу полягає у визначенні економічних відносин країни як такої, кому позичають з тими, хто позичає, тобто її кредиторами, для перерозподілу частини вартості ВВП на умовах повернення, сплачуваності та строковості. Досліджено динаміку і структуру державного боргу України за 2009–2023 рр як важливу складову державних фінансів., виявлено тенденції та специфічні особливості формування державного боргу, обґрунтовано концептуальні засади щодо вдосконалення механізму управління державним боргом та його обслуговування в умовах воєнного стану. Проаналізовано динаміку державного боргу по відношенню до ВВП за 2009–2023 рр. Виявлено тенденцію до зростання боргових зобов’язань України в період 2022–2023 рр. Встановлено, що державні запозичення вважаються джерелом реалізації інвестицій, засобом зниження впливу негативних наслідків дефіциту бюджету, а також є дієвим засобом, який сприяє прискоренню зростання економічного потенціалу країни. Встановлено, що не зважаючи на підтримку України від західних держав, уряд країни все ще потребує міжнародної фінансової допомоги. Узагальнено міжнародний досвід врегулювання боргових проблем в інших країнах. Обґрунтовано доцільність застосування конкретних інструментів у процесі управління державним боргом на сучасному етапі функціонування української економіки, а також у післявоєнний період на основі міжнародного досвіду. Визначено, що боргова політика держави має вагоме значення для забезпечення економічної стійкості і розвитку країни. Ефективне управління державним боргом допомагає запобігти кризам та забезпечити фінансову стабільність, а також надає уряду більше важелів для реагування на економічні виклики, що особливо актуально для української економіки, яка функціонує в умовах війни. Здійснено прогнозування рівнів державного боргу країни на перспективу.

ІНВЕСТИЦІЙНA ПРИВAБЛИВІСТЬ ЕКОНОМІКИ УКРAЇНИ ПІСЛЯ ПОВНОМAСШТAБНОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРAЇНУ

О. Ю. Нiсходовськa — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Стaття присвяченa розгляду питaнь інвестувaння в економіку Укрaїни. Приділенa окремa увaгa стaну тa перспективaм іноземного інвестувaння, досліджено інвестиційну привaбливість Укрaїни, проaнaлізовaно динaміку прямих іноземних інвестицій в Укрaїну /з Укрaїни у 2018-2023 рр. Висвітлено структуру прямих іноземних інвестицій в Укрaїну зa видaми економічної діяльності. Війнa досить суттєво вплинулa нa всі гaлузі економіки в Укрaїни, вонa без сумніву несе із собою величезні збитки тa втрaти для крaїні. Тaкож це і ризиковaно стaло для інвесторів, для ведення бізнесу під чaс війни, втрaт може бути немaло від неочікувaного стрибкa курсу долaрa тa інфляції до влучaння російської рaкети в об’єкт інвестувaння. Прaвилa бaнків тa зaконодaвство щодо виведення коштів чaсто змінюються, тож потрібно досконaло знaти всі нюaнси і постійно тримaти все під контролем. Aле все ж тaки прaвильно побудовaнa стрaтегія, нaвіть зaрaз може принести дохід. Військові дії в крaїні несуть негaтивний вплив нa економіку, тому, стaном нa зaрaз, першочерговa метa зaбезпечення необхідних обсягів експорту, що дозволить не тільки покрaщити економічний клімaт Укрaїни, aле й покрити необхідні потреби продовольствa нa світовому ринку. Існує нaгaльнa потребa у відновленні пошкоджених зерносховищ, зaводів, будівництві нових, зaпуску резерву техніки, зaміні знищених aгрегaтів тa мaшин. Потрібно зaбезпечити зaлізничні перевезення з необхідною вaнтaжомісткістю, які нaрaзі нaжaль, мaють склaднощі через різні типи колії нa територіях різних держaв, зокремa Європи. Привaбливість тa притік іноземних інвестицій, aктивізaція діяльності середнього тa мaлого бізнесу, a тaкож оновлення зaстaрілого облaднaння з використaнням сучaсних технологій нa вітчизняних підприємствaх є досить необхідним і вкрaй життєво вaжливими для досягнення короткострокових тa довгострокових пріоритетів держaвної політики, виходу із сучaсного кризового стaну.

ВИКЛИКИ ДЛЯ ПЕНСІЙНИХ СИСТЕМ КРАЇН ЄС І УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

В. К. Рудик — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Національні пенсійні системи країн ЄС і України відіграють важливу роль у системі соціального захисту населення. Зростаючі потреби громадян пенсійного віку зумовлюють необхідність постійного підвищення їхніх пенсійних доходів, що спонукає уряди країн до пошуку додаткових джерел фінансування пенсійних виплат. Тенденції, які відбуваються в демографічній сфері, прояви фінансових криз у масштабах світового господарства, військові дії на території України формують нові виклики для подальшого ефективного функціонування пенсійних систем країн ЄС і України. Вони дають об’єктивні підстави для їх подальшого реформування і удосконалення, що підвищує науковий інтерес до дослідження даних питань. Метою статті є характеристика багаторівневих пенсійних систем, що сформувалися в країнах ЄС і Україні, аналіз процесів в суспільстві, які впливають на необхідність їх подальшого реформування і визначення додаткових джерел фінансування сфери пенсійного забезпечення громадян. При проведенні наукових досліджень використовувалися відповідні економічні методи, спеціальна економічна література, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, документи спеціалізованих міжнародних фінансових інститутів, що стосуються питань функціонування національних пенсійних систем європейських країн, їх нормативно правового забезпечення. Дослідження пенсійних систем країн ЄС показують, що вони представляють багаторівневі пенсійні моделі. Україна, відповідно до вітчизняного пенсійного законодавства, також формує трьохрівневу пенсійну систему. Визначено, що використання перерозподільчих і накопичувальних пенсійних програм дає можливість громадянам європейських країн, при досягненні ними пенсійного віку, одержувати кілька видів пенсій. Великі розміри пенсій в країнах Європи у порівнянні з нашою державою підтверджують ефективність багаторівневих пенсійних систем. Проаналізовано основні виклики для суспільства, які впливають на фінансове забезпечення пенсійних систем,здійснена їх характеристика. Особливу увагу звернуто на сучасний етап реформування пенсійних систем і питань, що стосуються підвищення пенсійного віку громадян, розмірів страхових пенсійних внесків, впливу фінансових криз на пенсійну сферу. В Україні проаналізовано особливості функціонування пенсійної системи в умовах військового стану, можливості її фінансового забезпечення.

ЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ

С. І. Савіцька — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні, розглянуто вітчизняний та міжнародний її аспекти. Досліджено сутність таких понять як: «інвестиції», «інвестиційна діяльність», визначено їх особливості, досліджено теоретичні основи управління інвестиційною діяльністю. Встановлено, що економіка України зазнає колосальних збитків від російської збройної агресії. Невизначеність розвитку ситуації, зростання геополітичних ризиків, нестабільність фінансового ринку та ринків споживчих товарів, зростання цін на енергоносії та ресурси, перебої у ланцюгах постачання – все це зумовлює проблеми післявоєнного відновлення. У статті підтверджено вплив інвестиційних процесів на розвиток економіки, що дає підстави стверджувати про їх важливість. Встановлено погіршення показників інвестиційної діяльності, що було зумовлено агресією росії проти України. Важливим механізмом стимулювання інвестиційної діяльності є державна підтримка у вигляді компенсації частини відсоткової ставки, надання державних гарантій за кредитами тощо. Визначено, що державні програми кредитної, грантової та гарантійної підтримки бізнесу було розширено. Однак, їх обсяг обмежений фіскальними рамками державного бюджету а банківське кредитування підприємств на інвестиційні цілі в умовах війни є дуже ризикованим для банківських установ. Досліджено передумови залучення прямих іноземних інвестицій в Україну та причин, які уповільнюють даний процес, а також аналіз динаміки прямих інвестицій в Україну. Важливим аспектом підтримки бізнесу є запуск державної системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів. Євроінтеграційні процеси в Україні разом із реформами, покликаними пришвидшити дані процеси, а також закінчення війни в Україні сприятимуть залученню прямих іноземних інвестицій, спрямованих на відбудову та розвиток України.

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ ТА ЇХ РОЛЬ У ФІНАНСОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАСНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

П. М. Фугело — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано важливість місцевих податків та зборів для фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Досліджено склад місцевих податків та зборів згідно Податкового кодексу. Проаналізовано динаміку місцевих податків та зборів за останніх 5 років. Пояснено причини приросту та зменшення місцевих податків та зборів. Проведено порівняння питомої ваги місцевих податків та зборів у структурі доходів місцевих бюджетів України та зведеного бюджету. Виявлено, що найзначнішими складовими місцевих податків та зборів є єдиний податок, плата за землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Пояснено зміни в динаміці плати за землю та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Відзначено, що зростання єдиного податку навіть з початком війни відбулося завдяки змінам у податковому законодавстві, які дозволили суб’єктам господарювання з високими доходами переходити на спрощену систему оподаткування: сплата єдиного податку в розмірі 2% замість сплати податку на прибуток (18%) та ПДВ. Здійснено характеристику сучасного стану, проблем та напрямів підвищення фіскальної ефективності системи місцевого оподаткування, в тому числі в частині адміністрування місцевих податків. Відзначено, що рівень виконання місцевих бюджетів за доходами з початком пономасштабної війни безпосередньо залежить від стану ведення бойових дій у регіонах. Зокрема, вагомий приріст доходів по певних областях зумовлюється переселенням ВПО та переміщенням бізнесу із територій, де ведуться (велися) бойові дії або територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. Зазначено, що податкові пільги під час війни були необхідним антикризовим заходом, що допомогли підприємствам переналаштувати бізнес на екстремальні умови праці, знайти нові можливості для відновлення і налагодження виробництва продукції.

ОЦІНКА БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЯКОСТІ МОЛОКА-СИРОВИНИ ЗА УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПЕРВИННОЇ ОБРОБКИ МОЛОКА

C. В. Лайтер-Москалюк, Т. С. Токарчук, А. В. Димчук, В. П. Мізик, В. В. Лайтер — Wed, 20 Mar 2024 00:00:00 +0200

Як відомо, якість молока не можна підвищити в процесі його переробки, тому система управління якістю молока на виробничих потужностях повинна бути орієнтована на високотехнологічні процеси його виробництва. Науково доведено, що процес отримання, збору молока, його первинна обробка, зберігання і транспортування є найменш контрольованими вироб- ничими процесами. Тому дослідження впливу технології доїння й первинної обробки на якість отриманого молока залиша- ється актуальним. В господарстві ТОВ “Лани Віньковеччини” Хмельницької області було проведено аналіз виробництва та первинної обробки молока і з метою підвищення якості отриманої молочної сировини запропоновано оптимізувати техно- логію первинної обробки молока, зокрема, традиційну схему первинної очистки доповнити фільтром тонкої очистки. Уста-новлено, що існує залежність між якістю сирого молока й технологією первинної обробки. Так при послідовному очищенні молока фільтром грубої, а потім тонкої очистки кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганіз- мів (КМАФАнМ) у молоці була на рівні 228 тис. КУО /см3, що відповідає вищому ґатунку, в той же час при разовій фільтрації у закритому потоці фільтром грубої очистки молоко містило 332 тис. КУО /см3, що, згідно з ДСТУ 3662:2018, відповідає лише показнику першого ґатунку. Після подвійної фільтрації у пробах молока було виявлено всього 259 тис./см3 соматичних клітин, що на 27,6 % менше, ніж у пробах молока, яке пройшло разову очистку. Запропоновані заходи щодо підвищення якості та безпечності молока-сировини шляхом послідовного використання фільтрів грубої та тонкої первинної очистки дозволили підвищити ґатунок молока та збільшити фінансові надходження для господарства.

ЗМІНА ВМІСТУ ГУМУСУ В ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПІД ДІЄЮ ВІДХОДІВ ЦУКРОВОГО ТА КОНСЕРВНОГО ВИРОБНИЦТВ

О. Г. Бойко — Wed, 20 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті показано вплив відходів цукрового та консервного виробництв на зміну вмісту гумусу в чорноземі типовому важкосуглинковому. Встановлено позитивний вплив відходів на даний показник. Найкращими варіантами являються сумісне внесення 60 та 90 т/га дефекату та вижимок. Дослідженнями встановлено, що при використанні відходів цукрового та консервного виробництв вміст у ґрунті гумусу змінювався по-різному. Активно процес накопичення гумусу відбувався при сумісному внесенні дефекату та вижимок в нормі 60 та 90 т/га. Це пояснюється покращенням фізико-хімічних властивостей ґрунту: покращується структура, зменшується щільність, посилюється газообмін. За цих умов переважно розвивається аеробна мікрофлора, знижуються процеси денітрифікації, що спричиняє розвиток бацилярних форм бактерій, азотфіксуючих мікроорганізмів. Наближення реакції середовища в сторону до нейтральної поступово збільшує інтенсивність розкладу органічних речовин, покращується проходження процесу біосинтезу, при цьому звужується співвідношення вуглецю та азоту і збільшується вміст найбільш цінних гумінових кислот. Вміст гумусу на цьому варіанті зріс на 0,12–0,13% відносно контролю. На варіантах із внесенням одних вижимок вміст гумусу практично не змінився і склав в середньому по варіантах 3,64% при контролі 3,62%. Позитивна дія спільного внесення відходів на накопичення гумусу спостерігалась упродовж трьох років і під обома культурами, які досліджувались. Зрозуміло, що зміна вмісту гумусу в ґрунті за один рік занадто мала, але встановлена тенденція до збільшення дає можливість припустити, що при систематичному внесенні (раз у 3–5 років) вміст гумусу, при позитивному балансі елементів живлення на варіантах спільного внесення дефекату та вижимок, буде зростати. Отримані дані дадуть можливість розширити знання про особливості утилізації відходів цукрового та консервного виробництв, зберегти навколишнє середовище від забруднення, розробити рекомендації щодо використання відходів цукрового та консервного виробництв, як добрива під сільськогосподарські культури, що дозволить підвищити продуктивність ріллі, поліпшити родючість ґрунтів.

ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКИ ВИРОЩУВАННЯ ЧОРНУШКИ ПОСІВНОЇ (NIGELLA SATIVA L.) В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Л. А. Вітровчак — Wed, 20 Mar 2024 00:00:00 +0200

На сьогоднішній день є можливість в умовах Лісостепу західного вирощувати нетипові для цієї зони культури, які здатні забезпечити високу продуктивність і значний економічний ефект. Однією із культур, які доцільно було б вирощувати з економічної точки зору, та в аспекті невибагливості культури до умов вирощування, є чорнушка посівна (nigella sativa L.). Мета досліджень полягала у встановленні впливу строку сівби, норми висіву насіння та способу застосування регулятора росту рослин на ріст, розвиток, урожайність насіння чорнушки посівної в умовах Лісостепу західного. На основі обліків, спостережень та аналізів отриманих результатів розроблених елементів технології вирощування культури визначити і обґрунтувати економічну та енергетичну оцінки з урахуванням факторів, що досліджувались і регіональних умов. В статті наведено результати досліджень, що відображають урожайність насіння чорнушки посівної та показники економічної і енергетичної ефективності досліджуваних факторів. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності вирощування чорнушки посівної дали змогу оцінити всі варіанти і виділити оптимальні, що забезпечать високі економічні показники у взаємозв’язку із оптимальною урожайністю. Вартість валової продукції при максимальній урожайності насіння 1,31 т/га, що отримано на варіанті сівби у ІІ декаді квітня нормою висіву насіння 12 кг/га становила 196500 грн/га, що забезпечило умовно-чистий прибуток на рівні 166800 грн/га і рівень рентабельності 561 %, проте за урожайності насіння 1,27 т/га, отримано дещо вищий рівень рентабельності, який становив 168%. У досліді з застосуванням регуляторів росту оптимальний вихід валової енергії з одного гектара посіву чорнушки посівної був 12320–12808 МДж, а коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,60–2,74 на варіантах обприскування препаратом Вермистим Д та обробки насіння регулятором росту Регоплант.

МОРОЗОСТІЙКІСТЬ ДЕРЕВ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ І СТРОКУ ОБРІЗУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Я. О. Мулєнок, О. В. Мельник, В. В. Леус — Wed, 20 Mar 2024 00:00:00 +0200

Оцінка ризику заморозків є критичною для виробництва плодів та садівництва в цілому. А мінімальні температури повітря можуть спричинити загибель плодових насаджень. Мета дослідження полягала у виділенні морозостійкості сортів за різних способів і строків обрізування дерев яблуні на карликовій підщепі М.9. Т337 та виявити здатність дерев сортів Гала (Мітчгла), Голден Делішес (клон Б) та Джонаголд (Вілмута) витримувати певні мінусові температури та протистояти несприятливим умовам зимівлі. Дослідження з морозостійкості проводилися протягом 2017–2018 років, в кожного сорту визначали ступінь підмерзання всіх частин дерева, зокрема кори на штамбі та скелетних гілках, підмерзання деревини і одночасно проводили оцінку підмерзання генеративних бруньок та загальний ступінь підмерзання дерев. У статті наведено результати досліджень щодо впливу способів і строків обрізування на морозостійкості тканин пагонів та генеративних бруньок у дерев сортів Гала (Мітчгла), Голден Делішес (клон Б) і Джонаголд (Вілмута) в зрошуваному насадженні на підщепі М.9 Т337. Встановлено, що у досліджуваних сортів вразливими до ушкоджень морозом виявилися пагони та генеративні утворення за традиційного обрізування. Стійкими проти морозу були тканини середньої та верхньої частини пагона. Найменше підмерзання спостерігали за контурного обрізування у фазу рожевого конуса та після збирання врожаю, що показали найкращу морозостійкість тканин порівняно з іншими варіантами. За результатами досліджень всіх помологічних сортів слід зазначити, що меншого пошкодження зазнали варіанти за контурного обрізування, а також меншого пошкодження зазнали тканини камбію у дерев в строк виконання фазу рожевого конуса та після збирання врожаю. За нашими дослідженнями тканини камбіального шару досліджуваних помологічних сортів здатні до вищої морозостійкості, хоч це явище залежить також від ряду умов, а саме від віку дерева, сорту, агротехніки, клімату.

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ, РОЗВИТКУ ТА НАКОПИЧЕННЯ СУХОЇ РЕЧОВИНИ РОСЛИНАМИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СОРТІВ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

В. І. Овчарук, О. В. Овчарук, Д. О. Мількевич — Wed, 20 Mar 2024 00:00:00 +0200

Першочерговим досягненням високої якості зернобобових культур, у тому числі квасолі овочевої є вирішення продовольчої безпеки держави шляхом забезпечення населення свіжими повноцінними продуктами. Розширення асортименту овочевої продукції, урізноманітнення раціону харчування, як одне із завдань овочівництва, неможливе завдяки ширшому впровадженню малорозповсюджених культур. Це певною мірою пов’язано з наслідками стереотипу спрощеного розуміння технології вирощування квасолі овочевої, як зернобобової високобілкової культури. Квасоля овочева здавна була традиційною культурою в Україні. Проте нині попит на неї не задовільняється. Основним виробником квасолі овочевої надалі так і залишається індивідуальний сектор, та окремі спеціалізовані господарства. Однією із основних причин є відсутність високоврожайних сортів, що стримує її вирощування у виробничих умовах. Дослідження сортового різноманіття квасолі овочевої для різних напрямів їх використання та технологій вирощування дасть можливість розширити видове різноманіття бобових овочів і підвищити рівень забезпечення населення дешевим малодоступним білком. Ріст і розвиток рослин квасолі овочевої має свої особливості і залежить від спадкових її властивостей організму, також від умов середовища, які взаємопов’язані. Без росту неможливий розвиток. Ріст є однією із особливостей розвитку, за умови яких відбуваються процеси в рослині, проте вони є не завжди однакові.

ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ НУТУ ЗВИЧАЙНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

Л. В. Побережна, О. М. Бахмат — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Встановлено, що фотосинтезуюча діяльність посіву нуту звичайного є головною складовою формування його продуктивності. Головне завдання – це конcтруювання таких посівів, які б максимально ефективно використовували сонячну енергію на нагромадження господарсько цінного врожаю зерна. Цей процес, в свою чергу, має базуватись на вивченні залежностей формування листкової поверхні посіву від технологічних заходів технологій та абіотичних чинників впродовж онтогенезу рослин. Разом з тим відмічено, що основним показником, який найкраще характеризує стан посівів нуту звичайного з погляду їх фотосинтетичної діяльності, є площа листків рослин. На даний час, фотосинтетичну діяльність нуту звичайного мало вивчено. Відомо те, що рослини нуту, так як і інші бобові культури розвивають листя поступово, у міру зростання стебла та розвитку бічних пагонів. На початку росту та розвитку рослин нуту маса їх листків та поверхня наростають повільно, тому мають низьку конкурентоспроможність порівняно з бур’янами. Найвищі показники фотосинтетичного потенціалу рослин нуту звичайного отримали на варіанті із застосування будь-яких додаткових заходів оптимізації живлення – 0,869 млн. м2/га із коефіцієнтом прирістного співвідношення 1,8. Встановлено, що найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу спостерігали у міжфазний період сходи-достигання вказані значення для цих же варіантів склали 1,491 млн. м2/га та 2,395 млн. м2/га, тобто вище цього значення з коефіцієнтом приросту 1,6. У результаті проведених польових досліджень мінімальна частка впливу на формування площі листків відмічена від заходу обробка насіння мікродобривами із 9,87% у фазу сходів, до 6,43% у фазу достигання. Частка впливу позакореневих підживлень співпала з періодом активних ростових процесів нуту звичайного на міжфазний період бутонізація-формування бобів і становила 39,9%. У фазі достигання зерна, серед досліджуваних чинників у досліді, вплив позакореневих підживлень був максимальним 31,31%, що підтверджує їх роль у активному функціонуванні листкового апарату рослин нуту звичайного на завершальних етапах продуктивного періоду росту і розвитку рослин.

ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ ОЗНАК СВИНОМАТОК ЗА ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТУ «ГЕПАСОРБЕКС» В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

В. І. Рєзніченко, Л. Г. Леньков, В. Я. Лихач, А. В. Лихач, Р. В. Фаустов — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Тільки грамотно вирішуючи технологічні проблеми годівлі в конкретних умовах господарства, можна забезпечити високу поживність кормів і, тим самим, підвищити ефективність виробництва свинини. Застосування комплексних кормових добавок дозволяє забезпечити високу заплідненість, стимулювати утворення молока, досягти хорошої кондиції та рівномірної маси новонароджених поросят, особливо при годівлі свиноматок протягом поросності та лактації. З усіх сільськогосподарських тварин найбільш чутливі до мікотоксинів свині. Сучасна стратегія боротьби з мікотоксикозом свиней базується на застосуванні адсорбентів і біотрансформаторів мікотоксинів. Метою роботи було продовження досліджень ефективності комплексного препарату «Гепасорбекс» на основі біоактивних сполук рослинного і мінерального походження у профілактиці порушень обміну речовин, впливу мікотоксинів на свиноматок у різних фізіологічних станах і циклах опоросу та їх відтворювальні ознаки. Науково-господарський дослід проводився протягом 2022–2023 рр. у межах двох опоросів в умовах підприємства з виробництва свинини на промисловій основі ПОП «Вікторія» Миколаївської області. Всього у експерименті використано 72 голови двопородних свиноматок (велика біла (ВБ) × ландрас (Л)), за поєднання з кнурами термінальної лінії «Maxter» (Мк). За використання комплексного препарату «Гепасорбекс» в раціонах свиноматок вдається створити оптимальні умови годівлі та запобігти негативним факторам корму (мікотоксини, токсини, антипоживні речовини присутні в кормі) та забезпечити оптимальні передумови для процесу формування плодів і, отже, підвищити енергію росту поросят за вищої збереженості під час опоросу та при наступних стадіях онтогенезу. Додавання 0,15% кормової добавки «Гепасорбекс» до раціону свиноматок під час поросності та лактації позитивно впливає на обмін речовин у їх організмі. Це підтверджується вищими показниками комплексного індексу відтворювальних якостей. Свиноматки ІІ групи мали оціночний загальний індекс при першому опоросі – 38,63 та при другому – 44,38 балів, у порівнянні з 33,49 і 39,14 балами у контрольній групі та 36,78 і 40,84 балами у тварин ІІІ дослідної групи (комерційний аналог), відповідно.

СТАН ВІТЧИЗНЯНОГО СВИНАРСТВА. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

О. С. Юрченко, О. М. Бондарська, В. Я. Лихач, К. К. Калітаєв, О. А. Коваленко — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Галузь свинарства залишається однією з найперспективніших у формуванні продовольчої безпеки України. Метою наукової роботи є оцінка змін на українському ринку свинини в умовах військового стану та визначення перспективи розвитку свинарства як стратегічно важливої галузі. Проаналізовано аналітичні дані щодо стану галузі за період 2012–2023 років, зокрема у період воєнного стану в Україні. Для узагальнення тенденцій та перспектив розвитку свинарства було використано методи синтезу та аналізу, метод порівняння. Встановлено, що за понад десятирічне спостереження на початок 2024 року зафіксовано найнижчу чисельність поголів’я свиней – 5,0 млн гол. Прямі втрати промислового свинарства внаслідок бойових дій оцінюють у 10–12% проти довоєнного рівня. Збільшення потенціалу промислового свинарства в Україні ототожнюють з поліпшенням племінного ядра свинокомплексів. За даними товаровиробників у розрізі загальної кількості основних свиноматок (225 тис. гол.) відмічається перевага в данській генетиці – 41%, друге місце англійська – 26%. Виробництво свинини в забійній вазі мало тенденцію до зниження в межах 8,9–10,1% і в 2023 році становило – 649 тис. т. У 2022 році Україна імпортувала 47 тис. т свинини – найбільшу кількість з 2014 року. Експорт української свинини протягом 2021 року склав 3,8 тис. т. В 2022 році відмічено катастрофічне зниження експорту свинини до 0,3 тис. т. На заваді розвитку зовнішньої торгівлі значною мірою стало поширення африканської чуми свиней та військові дії. Товаровиробники демонструють у 2022–2023 рр. достатньо високу впевненість у вітчизняному свинарстві, більше 50% операторів повністю чи частково втілили плани розвитку власних підприємств. Доведено, що показники окремих вітчизняних виробників є співставними із середніми показниками виробників у Європі та США. Спочатку повномасштабної війни спостерігається планомірне підвищення цін на живу вагу з амплітудою цінових коливань – 42–86 грн/кг. В короткій перспективі товаровиробникам необхідно визначитися з обсягами виробництва та ринками збуту, кадровим забезпеченням виробничого циклу. Зважаючи на багатовекторність сучасних сільськогосподарських виробництв, питання фінансування подальшого розвитку залежить від стану ринку зернових культур та енергетичній проблематиці.

СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ М’ЯСОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Е. В. Добровольська, Н. В. Покотильська — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сучасний стан управління персоналом м’ясопереробного підприємства та розроблено пропозиції щодо зростання продуктивності праці персоналу в умовах нестійкої економічної ситуації в країні за рахунок удосконалення системи мотивації, навчання та підвищення професійної підготовки працівників, активізації їх творчої діяльності, що дозволить підвищити рівень ефективності функціонування підприємства, створить фундамент для майбутнього розвитку. Система управління персоналом переробних підприємств є підсистемою менеджменту, яка відповідає за ефективне використання специфічного ресурсу персоналу. Незважаючи на зорієнтованість цієї системи на кадровий потенціал, вона забезпечує також взаємодію інших систем підприємства, які спрямовані на фінансовий, виробничий, господарський, інноваційний результат. Формування та функціонування системи управління персоналом м’ясопереробного підприємства передбачає постановку цілей, завдань, розбудову організаційної структури та структурних елементів, спеціалізованих на виконанні однорідних функцій. Встановлено, що для управління персоналом, зростання результативності роботи працівників, злагодженості процесу управління, роботи структурних підрозділів, покращення виробничо-господарської діяльності доцільним є застосування механізму управління ефективністю використання персоналу м’ясопереробного підприємства. Використання цього механізму потребує злагодженої роботи його структурних елементів та дає змогу покращити ефективність управління персоналом, планувати та організовувати роботу працівників, підвищити результативність роботи персоналу, збільшити прибутковість діяльності, досягнути економічного ефекту в довгостроковому періоді. На основі аналізу до побудови системи управління персоналом ТЗОВ «Верест» удосконалено послідовність її формування. Використання удосконаленої послідовності полягає у структуризації процесу формування системи, врахуванні впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, покращенні розвитку підприємства, окресленні очікуваних результатів та дозволяє розробити таку систему управління, яка забезпечить її успішне функціонування, буде гарантувати її дієвість та забезпечить подальший розвиток підприємства. Обґрунтовано доцільність управління ефективністю використання персоналу відповідно до результатів проведеного аналізу в ТЗОВ «Верест». На підприємстві достатньо уваги приділяється організації, плануванню, використанню персоналу, є суттєві проблеми в діяльності, тому доцільним є впровадження сучасних методів, систем, механізмів управління, удосконалення процесу використання працівників.

ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ БІОЕКОНОМІКИ

О. В. Кучер — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено теоретичне узагальнення та обґрунтування концептуальних положень щодо формування маркетингового механізму управління розвитком біоекономіки. Проаналізовано його основні складові та взаємозв’язки у системі управління. Встановлено, що пов’язана з виробництвом і переробкою біоресурсів на основі застосування біотехнологій. Доведено, що розвиток біоекономіки може забезпечити вирішення багатьох соціально-економічних питань та сталий розвиток економіки країни. Вона є важливим чинником забезпечення стабільного розвитку України у довгостроковій перспективі. Біоекономіка є новою стратегією, основним завданням якої є успішне вирішення проблем сталого економічного, екологічного та соціального розвитку країни. Встановлено, що у сучасних умовах великого значення набуває управління підприємствами на принципах маркетингового менеджменту. Важливим є дослідження організації маркетингового менеджменту як інноваційного підходу до управління розвитком біоекономіки. Це дозволить досягти оптимальної економічної результативності та позитивного соціального ефекту. Доведено, що маркетингове управління є інноваційним підходом до управління підприємствами, які входять у систему біоекономіки. Завданням щодо організації управління розвитком біоекономіки є формування управлінського механізму. Охарактеризовано інструменти організації маркетингового менеджменту, які є важливими засобами маркетингового управління. Визначено цілі і завдання, що вирішуються за допомогою маркетингового механізму управління. Доведено, що важливим завданням щодо організації управління підприємствами є формування управлінського механізму і характеристика його складових. Сформовано концептуальну модель маркетингового механізму управління розвитком біоекономіки. Складовими моделі є пріоритети, цілі, завдання і система інструментів маркетингу які забезпечує їх вирішення.

ПЕРЕДУМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ТА РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ ЗА УЧАСТЮ АВІАТРАНСПОРТУ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

О. С. Кучма — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті відзначено особливості повітряного перевезення вантажів, їх складність, особливі вимоги та найбільш важливі складові доставки. Крім цього охарактеризовані фактори впливу при повітряному перевезенні вантажів, описані внутрішні властивості вантажів, особливо спеціальних категорій. Описаний процес планування перевезення та підготовки вантажів до самої доставки авіаційним транспортом. Оскільки авіаційний вид транспорту є магістральним та забезпечує доставку аеропорт-аеропорт, то відповідно для обслуговування вантажопотоків, в обслуговуванні яких він задіяний, додатково залучаються інші види транспорту, як мінімум транспорт першої та останньої милі автомобільний. А отже, був характеризований процес доставки вантажів за участю авіаційного транспорту. Аналіз наукових досліджень дозволив встановити двоїстості ролі транспорту у системі логістики, можливість використання множинності схем доставки за альтернатами із врахуванням комбінаторики операцій, застосування моделі симбіозу вибору парку літаків та конфігурації мережі повітряних ліній, управління технологією доставки вантажів у глобальних ланцюгах поставок на основі врахування інтересів різних сторін, особливості створення інтегрованого повітряно-морського логістичного центру та ін. В той же час не було виявлено роботи, які дають можливість комплексно оцінити існуючі методи та моделі доставки вантажів за участю авіатранспорту в умовах міжнародної інтеграції. Відзначено, що інтеграційні процеси на повітряному транспорті продовжують розвиватися, а також їх було детально охарактеризовано та визначено перспективи розвитку. Запропоновано підходи до удосконалення методів та розроблення моделей доставки вантажів за участю авіатранспорту в умовах міжнародної інтеграції, що дозволять перейти до безпосереднього створення нових дієвих інструментів.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СТРАТЕГІЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

В. О. Кушнір, Л. А. Кушнір — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено розгляду загальних аспектів використання цифрових технологій в системі стратегічного менеджменту агроформуваннями. Встановлено, що розробка їх стратегій розвитку має ґрунтуватися на інформаційному забезпеченні бізнес-процесів. Досліджено характерні умови, які потрібно враховувати в процесі розробки виробничої стратегії за умови цифровізації підприємств. Стверджується, що ефективно розроблений механізм стратегічного менеджменту аграрними підприємствами, особливо в умовах цифровізації, використовує науково-технічний, інноваційний, фінансово-економічний, а також соціальний і організаційний потенціал. Введення технологій точного землеробства висвітлено як не лише допоміжне економічній ефективності, але й як таке, що підвищує ефективність використання землі на рівні підприємства, регіону та країни, що призводить до збільшення виробництва цінних сільськогосподарських продуктів і сприяє здоров’ю громадськості. Зосереджено увагу на використанні програмних продуктів та комп’ютерних технологій для зменшення витрат підприємства та підвищення загальної ефективності функціонування. Обґрунтовано доцільність прийняття управлінських рішень на підставі діджиталізації аграрного виробництва, що підвищить конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції на ринку. Розроблено алгоритм впровадження цифрових технологій до стратегії підприємства, що включає визначення цілей управління новаціями, призначення відповідальних осіб, формування електронних документів, регламентування операцій тощо. Наведено методичні підходи до оцінювання ефективності впровадження цифрових технологій до виробничо-економічної діяльності аграрних підприємств. Визначено напрями стратегічного управління бізнес-процесами в аграрних підприємствах в результаті використання інформаційних технологій, що сприятиме формуванню цифрової агробізнес-екосистеми.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ МАРКЕТИНГОВИХ СИСТЕМ У ЗБУТОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Н. О. Макаренко, М. О. Лишенко, В. С. Моїсеєнко, Р. І. Жук — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено механізм аналізу та прийняття управлінських рішень через впровадження маркетингових інформаційних систем в діяльності аграрних підприємств. Проведено порівняльну характеристику найпопулярніших маркетингових інформаційних систем для агробізнесу. Охарактеризовано функції, що виконуються складовими маркетингової інформаційної системи на різних етапах процесу розроблення, прийняття та реалізації маркетингових інноваційних рішень в сфері збуту аграрної продукції. Виділено роль інформаційних систем в управлінні агробізнесом яка полягає у виявленні, отриманні інформаційних потреб для управління збутовою діяльністю і своєчасному наданні менеджерам інформації, необхідної для прийняття рішень. Обґрунтовано, що розробка і впровадження елементів маркетингових інформаційних систем в практичну діяльність аграрних підприємств забезпечить швидкий доступ до даних про ринкові умови і якісну перевагу перед конкурентами. Надано рекомендації щодо впровадження в аграрних підприємствах ERP-системи як важливого компоненту інформаційної підтримки збутової діяльності, яка є базовою методологічною платформою для створення більш складної інформації. Визначено, що реалізація маркетингової стратегії, заснованої на функціональному підході, здійснюється шляхом вивчення конкретних блоків маркетингової інформаційної системи підприємства, які повинні всебічно відображати всі бізнес-операції і можливості. Запропоновано модель інформаційної маркетингової системи управління збутовою діяльністю аграрних підприємств через проведення реструктуризації постачальницької і збутової стратегій господарств та застосування принципів CRM-системи, а також виділено основні варіанти ефектів від її упровадження в аграрних підприємствах. Доведено, що розробка та реалізація маркетингової стратегії аграрного підприємства через впровадження інформаційних систем дозволить поєднати різні стратегічні альтернативи, ефективно діюча система управління збутовою діяльністю через впровадження маркетингових інформаційних систем зможе забезпечити довгостроковий прибуток та стабільне положення підприємства на ринку.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ СТАНОВЛЕННЯ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В СЕЛІ

С. А. Оганесян — Thu, 21 Mar 2024 00:00:00 +0200

Це дослідження спрямоване на розкриття потенціалу туристичного бізнесу для збалансованого і сталого розвитку сільських територій. Розглядаються різноманітні теоретичні підходи, які розкривають важливі аспекти взаємодії туризму та сільського господарства, сприяючи створенню нових можливостей для росту місцевого економічного сектору. Вивчення соціально-економічних аспектів туристичного бізнесу на селі дозволяє розуміти вплив туризму на місцеве населення, його зайнятість та забезпечення доходом. Аналіз факторів, таких як розвиток інфраструктури, підтримка місцевого підприємництва та збереження екологічної рівноваги, сприяє розробці стратегій, спрямованих на збалансований розвиток сільських громад. В рамках дослідження розглядаються також аспекти залучення туристів до вивчення традицій, місцевої культури та розкриття потенціалу природних ресурсів сільських регіонів. Розвиток туристичного бізнесу може сприяти збереженню історично-етнографічних цінностей та стимулювати розвиток малого підприємництва на селі. Отримані результати можуть служити основою для розробки рекомендацій та стратегій, спрямованих на впровадження позитивних та ефективних ініціатив для сприяння туристичному бізнесу на селі, що сприятиме сталому розвитку цих територій та підвищенню якості життя їхніх мешканців Водночас цей процес сприяє поповненню державного бюджету та бюджетів територіальних громад взагалі. Особлива увага приділяється економічному розвитку туристичному бізнесу, що є основним джерелом додаткових доходів для сільських територіальних громад. Прибутки від туристичних послуг, готелів, ресторанів та інших закладів можуть сприяти розвитку місцевої економіки, створювати нові робочі місця та підвищувати рівень доходів у громадах. Також туризм може принести соціальні вигоди для мешканців сільських громад. Зокрема, це може включати сприяння взаєморозумінню та взаємодії між місцевими жителями та туристами, а також створення нових можливостей для розвитку освіти та культурного обміну. Збільшення інтересу до сільських територій може залучити інвестиції, які сприятимуть розвитку проєктів у галузі туризму.