DYNAMICS OF ABOVE-GROUND BIOMASS GROWTH OF WINTER RAPE OF DIFFERENT SOWING TIMES UNDER THE INFLUENCE OF THE GROWTH STIMULATOR “HELAFIT”
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-4.22Keywords:
winter rapeseed, growth stimulant, yield, aboveground biomass, sowing dates, peduncles, stemAbstract
The article presents the results of scientific research aimed at determining the influence of treatments of winter rapeseed plants of different sowing dates with the growth stimulator of biological origin Helafit on the dynamics of aboveground biomass growth. A field two-factor experiment was established during 2022–2025 in non-irrigated land use conditions of LLC «Dobrobut» in the Mykolaiv region, Mykolaiv district, village of Mykhailivka on ordinary low-humus black soil with an organic matter content of 3.1%. The factors of the experiment were: application of the drug in the phase of 2–3 true leaves, in the budding phase, application twice in the specified phases and a control option that did not provide for such treatments at all, as well as different sowing dates (early –15.08; optimal – 05.09; late – 25.09). Winter rapeseed was sown with the LG Constructor hybrid (originator – French company Limagrain), which belongs to the medium-early maturity group with a sowing rate of 500 thousand similar seeds/ha according to the predecessor Black Par. The results of the field experiment established that in all cases (except for 2024) the advantage in this indicator was noted for the early sowing date: on average, 5.33 t/ha of dry biomass was formed in 3 years, while at the optimal sowing date – 4.93, and at the late sowing date – 3.92 t/ha. Helafit in all cases contributed to the increase in the yield of aboveground biomass. The effectiveness of Helafit application was highest in late sowing variants (14.2% increase compared to the variant without the drug, while against the background of the early term this increase was only 9.3%. The use of a growth regulator allows not only to increase the yield of aboveground biomass, but also to change its structure, that is, the ratio of the mass of stems, leaves and peduncles towards an increase in the share of leaves and peduncles in the total mass: without the drug, the share of the stem was 41%, leaves 39%, peduncles – 20%. With a double application of Helafit, these indicators were 36, 40% and 24%, respectively.
References
Безкоровайний В.М., Мойсієнко В.В. Формування врожайності та якості насіння ріпаку озимого залежно від гібридів і способів сівби в умовах Лісостепу Правобережного. Український журнал природничих наук. 2024. № 9. С. 169–178. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.17.
Васалатій Н.В. Агрометеорологічні умови росту та розвитку озимого ріпаку в осінній період вегетації. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2010. № 10. С. 150–156.
Вожегова Р.А., Бєлов Я.В. Динаміка накопичення надземної біомаси гібридами кукурудзи залежно від густоти стояння рослин та удобрення за вирощування в умовах зрошення. Таврійський науковий вісник. 2019. № 109(1). С. 3–9. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.109-1.1.
Домарацький Є.О. Позакореневі азотні підживлення та рістрегулюючі препарати як фактори формування фотосинтетичного потенціалу рослин ріпаку озимого. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 22–28.
Катеринчук І.М., Вишнівський П.С. Продуктивність ріпаку ярого залежно від фракційного складу насіння та застосування рістрегулюючого фунгіциду Піктор. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2015. № 1. С. 166–171.
Короткова І., Дробітько А. Вплив способу сівби й удобрення на входження в зиму ріпаку озимого в умовах Лісостепу України. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27(1). С. 47–52. DOI: https://doi.org/10.31210/spi2024.27.01.08.
Лавриненко Ю.А., Нетреба А.А., Польский В.Я. Стан, напрями та перспективи розвитку селекції кукурудзи в зрошуваних умовах Півдня України. Зрошуване землеробство. 2010. № 54. С. 15–27.
Методика польового досліду (Зрошуване землеробство) / за ред. В.О. Ушкаренка. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
Цицюра Я.Г. Оцінка закономірностей формування біомаси редьки олійної з позиції її сидерального різнострокового використання. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2024. № 44. С. 53–61. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-3.9.
Щербаков В.Я., Домарацький Є.О. Особливості фотосинтетичної діяльності рослин озимого ріпаку залежно від азотних підживлень та рістрегулюючих препаратів. Аграрний вісник Причорномор´я. 2018. № 87. С. 148–154.
