FORMATION OF YIELD STRUCTURE ELEMENTS OF WINTER WHEAT DEPENDING ON FERTILIZATION OPTIONS
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-4.20Keywords:
wheat, grain, yield components, productivity, bacterial preparations, seed treatment, variety, thousand-kernel weightAbstract
The article presents the results of studying the effect of fertilization systems and seed treatment with biological preparations on the formation of yield structure elements and productivity of winter wheat. The aim of the research was to determine the effectiveness of mineral fertilizers and biological seed treatments in enhancing the productivity and grain yield of the winter wheat variety RGT Reform in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Field experiments were carried out in 2023–2024 at the experimental field of LLC «Organik-D» (Sutysky village, Vinnytsia region) on grey forest medium loamy soils with three replications. The experiment included two factors: fertilization system (without fertilizers and N90P60K60) and seed treatment with biological preparations (control, Biostim – 1.0 L/t, Polimix – 1.0 L/t, Microstim Potassium Humate – 1.0 L/t). The results showed that plant height ranged from 97.0 to 103.0 cm depending on the treatment. Fertilizer application increased plant height by 3.5 cm, while biological seed treatments enhanced it by 3.5–6.0 cm compared to the control. Spike length increased from 8.0 to 8.5 cm with fertilizer application, while biological treatments raised it by an average of 0.5 cm. The number of grains per spike ranged from 26.0 to 27.5, with Biostim and Polimix increasing this indicator by 0.3-0.4 grains. Grain weight per spike varied within 1.1–1.2 g, which was 0.04–0.09 g higher than the control. The thousand-kernel weight ranged from 41.9 to 44.3 g, with biological treatments improving it by 0.3–0.9 g. The protein content in grain under the control without fertilizers was 11.8–11.9%, while the application of N90P60K60 increased it to 12.7%. Biological seed treatments raised protein content by 0.2–0.8%. Grain yield of the variety RGT Reform ranged from 4.88 to 7.76 t/ha depending on fertilization system and seed treatment. The application of N90P60K60 provided a yield increase of 1.53 t/ha (28.0%), while biological preparations raised yield by 0.39-1.34 t/ha (6.3–21.5%) compared to the control. The highest yield levels were obtained with Biostim (6.90 t/ha) and N90P60K60 fertilization (7.00 t/ha).
References
Вожегова Р.А., Бєлов Я.В. Динаміка накопичення надземної біомаси гібридами кукурудзи залежно від густоти стояння рослин та удобрення за вирощування в умовах зрошення. Таврійський науковий вісник. 2019. № 109(1). С. 3–9. DOI: 10.32851/2226-0099.2019.109-1.1.
Волкодав В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2000. Вип. 1. 100 с.
Волощук І.С. Вплив зміни клімату на вирощування насіння пшениці озимої в зоні Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 3–17.
Годаницький В., Годаницька О. Формування продуктивності колоса в зернових. Пропозиція. 2017. № 4. С. 78–80.
Гусенкова О.В., Тищенко В.М. Формування і мінливість структурних елементів урожайності пшениці озимої в умовах контрольованого середовища. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 4. С. 100–103. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.04.14.
Дорофєєв О.В. Напрями нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України. Український журнал прикладної економіки. 2020. № 2. Т. 5. С. 197–205. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-2-24.
Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті STATISTICA 6. Методичні вказівки. Київ, 2007. 55 с.
Єрашова М.В. Формування елементів структури врожайності різних сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування. Вісник ПДАА. 2021. № 2. С. 86–92. DOI: 10.31210/visnyk2021.02.11.
Жемела Г.П., Бараболя О.В., Татарко Ю.В., Антоновський О.В. Вплив сортових особливостей на якість зерна пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 32–39. DOI: 10.31210/visnyk2020.03.03.
Жемела Г.П., Кузнецова О.А. Вплив сортових властивостей на продуктивність та якість пшениці м’якої озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 23–25.
Зубець М.В. Роль сільськогосподарської науки в розвитку агропромислового комплексу України. Економіка АПК. 2006. № 12. С. 18–29.
Камінський В.Ф. Наукові засади біологічного землеробства в умовах зміни клімату. Вісник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства». 2016. Вип. 1. С. 3–15.
Каращук Г.В., Федоненко Г.Ю. Урожайність сортів пшениці озимої твердої залежно від технологічних прийомів вирощування на Півдні України. Зрошуване землеробство. 2020. Вип. 73. С. 35–38. DOI: 10.32848/0135-2369.2020.73.6.
Коломієць Л.А. Формування адаптивних ознак між сортовими гібридами озимої пшениці. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2007. № 6. С. 26–34.
Лисікова В.Н., Лисікова В.Н., Шовгун О.П. Нові сорти озимої пшениці – нові можливості. Пропозиція. 2013. № 8. С. 62–65.
Лихочвор В.В. Оптимальні параметри структури врожаю озимої пшениці. Агробізнес сьогодні. 2011. № 14. С. 213.
Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В. Зерновиробництво. Львів : Українські технології, 2008. 624 с.
Марковська О.Є., Гречишкіна Т.А. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування в умовах Південного Степу України. Агробіологія. 2020. № 1. С. 96–103. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-96-103.
Сучасні сорти та системи живлення і захисту пшениці озимої / В.В. Моргун та ін. Київ : Вістка, 2022. Вид. ХІ. 105 с.
Моторний В.А. Формування елементів структури врожаю пшениці озимої залежно від строків сівби. Збірник наукових праць Національного наукового центру. 2013. № 3–4. С. 46–52
Назаренко М.М., Горщар В.І. Мінливість за врожайністю та якістю зерна колекції сортів пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1. С. 108–115. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.01.12
Національний стандарт України. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості: ДСТУ 4138-2002. Київ : Держспоживстандарт України, 2002. 173 с.
Паламарчук В.Д., Кричковський В.Ю., Паламарчук О.Д., Шуберанський В.Е. Інноваційні технології в рослинництві : підручник. Вінниця : Друк, 2024. 582 с.
Поліщук В.В., Коновалов Д.В. Елементи структури врожаю та біологічна врожайність залежно від технології вирощування насіння пшениці озимої. Агробіологія. 2022. № 2. С. 193–199. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2022-174-2-193-199.
Поліщук В.В., Коновалов Д.В. Елементи структури врожаю пшениці озимої залежно від технології вирощування насіння. Агробіологія. 2024. № 1. С. 18–24. DOI: 10.33245/2310-9270-2024-187-1-18-24.
Поліщук В.В., Притула Ю.М. Формування елементів структури врожаю пшениці озимої залежно від сортових особливостей та попередників. Таврійський науковий вісник. 2024. № 139. Ч. 2. С. 17–22. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.2.3.
Дослідна справа в агрономії / А.О. Рожков та ін. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень : навчальний посібник / за ред. А.О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 342 с.
Скромний С., Антомонова Л. Мікроелементи рятують урожай, або Як упоратися з наслідками спекотної весни. Зерно. 2018. № 5(146). С. 72–88.
Смірнова І.В. Урожайність та якість сортів пшениці озимої залежно від умов мінерального живлення. Наукові праці. Екологія. 2015. Т. 244. Вип. 256. С. 81–84.
Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві : навчальний посібник. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.
Чугрій Г.А. Формування продуктивності сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах Донецької області. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 178–185. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.107.24.
Шакалій С.М., Ласло О.О. Управління формуванням продуктивності пшениці озимої за оптимізації системи удобрення. Наукові основи сучасних агротехнологій : матеріали VІ науково-практичної Інтернет-конференції, м. Полтава, 25–26 квітня 2018 р. Полтава, 2018. С. 89–92. URL: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/5793
Шувар А.М., Беген Л.Л., Тимкув М.Ю., Войтович Р.М. Формування урожаю й якості зерна пшениці озимої залежно від строків сівби та рівня живлення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 161–173.
Юла В.М., Олійник К.М. Управління продукційними процесами пшениці за агробіологічним контролем розвитку елементів продуктивності. Збірник наукових праць Національного наукового центру. 2013. № 3–4. С. 36–45.
Ямковий В.Ю., Буняк О.І., Ящук Н.О. Продуктивність та якість зерна пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення в Лівобережному Лісостепу України. Аграрні інновації. 2021. № 5. С. 101–107. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.16.
Harasim E., Wesołowski M., Kwiatkowski C., Harasim P., Staniak M., & Feledyn-Szewczyk B. The contribution of yield components in determining the productivity of winter wheat (Triticum aestivum L.). Acta Agrobotanica. 2016. № 69(3). Р. 1–10. doi: 10.5586/aa.1675
Fisher R.A. Statistical methods for research workers. New Delhi: Cosmo Publications, 2006. 354 p.
Macholdt J., Honermeier B. Yield stability in winter wheat production: a survey on German farmers and advisors views. Agronomy. 2017. № 7(3(45)). Р. 1–18. DOI: 10.3390/agronomy7030045.
Miroshnychenko M.M., Zvonar A.M., Panasenko E.V. Assimilation of nutritive elementsby winter wheat plants of Ukrainianand European selection after the resumption of spring vegetation. Agrology. 2021. № 4(1). P. 3–9. DOI: 10.32819/021001.
Tsyliuryk A.I., Tkalich Yu.I., Masliiov S.V., Kozechko V.I. Impact of mulch tillage and fertilization on growth and development of winter wheat plants in clean fallow in Northern Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2017. № 7(4). Р. 511–516. DOI: 10.15421/2017_153.
