ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВАРІАНТІВ УДОБРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-4.20Ключові слова:
пшениця, зерно, елементи продуктивності, урожайність, бактеріальні препарати, обробка насіння, сорт, маса 1 000 зеренАнотація
У статті приведено результати вивчення впливу системи удобрення та обробки біологічними препаратами насіння пшениці озимої на формування елементів структури врожаю та врожайності. Метою дослідження було визначення впливу мінеральних добрив та обробки насіння біологічними препаратами на формування продуктивності й урожайності пшениці озимої сорту РЖТ Реформ у Лісостеповій зоні України. Польові дослідження проводили у 2023–2024 рр. на дослідному полі ТОВ «Органік-Д» (с. Сутиски, Вінницька область) на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах у триразовій повторності. У досліді вивчали два фактори: систему удобрення (без добрив та N90P60K60) і обробку насіння біопрепаратами (контроль, Biostim – 1,0 л/т, Polimix – 1,0 л/т, Microstim Гумат калію – 1,0 л/т). Результати досліджень свідчать, що висота рослин варіювала від 97,0 до 103,0 см залежно від варіанту досліду. Внесення добрив забезпечувало приріст висоти на 3,5 см, тоді як обробка насіння біопрепаратами сприяла збільшенню цього показника на 3,5–6,0 см порівняно з контролем. Довжина колоса під впливом добрив зросла з 8,0 до 8,5 см, а біопрепаратів – у середньому на 0,5 см. Кількість зерен у колосі становила 26,0–27,5 шт., при цьому Biostim та Polimix забезпечували приріст на 0,3–0,4 шт. Маса зерна з колоса коливалася у межах 1,1–1,2 г, що на 0,04–0,09 г вище контролю. Маса 1000 зерен залежала від агрозаходів у межах 41,9–44,3 г, зокрема біопрепарати підвищували її на 0,3–0,9 г. Уміст білка в зерні на контролі без добрив становив 11,8–11,9%, тоді як на варіанті N90P60K60 – 12,7%, а обробка насіння біопрепаратами сприяла підвищенню цього показника на 0,2–0,8%. Урожайність зерна сорту РЖТ Реформ коливалася від 4,88 до 7,76 т/га залежно від системи удобрення та обробки насіння. Внесення N90P60K60 забезпечило приріст урожайності на 1,53 т/га (28,0%), а застосування біопрепаратів – на 0,39–1,34 т/га (6,3–21,5%) порівняно з контролем. Найвищі показники врожайності одержано на варіантах Biostim (6,90 т/га) та внесення N90P60K60 (7,00 т/га).
Посилання
Вожегова Р.А., Бєлов Я.В. Динаміка накопичення надземної біомаси гібридами кукурудзи залежно від густоти стояння рослин та удобрення за вирощування в умовах зрошення. Таврійський науковий вісник. 2019. № 109(1). С. 3–9. DOI: 10.32851/2226-0099.2019.109-1.1.
Волкодав В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2000. Вип. 1. 100 с.
Волощук І.С. Вплив зміни клімату на вирощування насіння пшениці озимої в зоні Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 3–17.
Годаницький В., Годаницька О. Формування продуктивності колоса в зернових. Пропозиція. 2017. № 4. С. 78–80.
Гусенкова О.В., Тищенко В.М. Формування і мінливість структурних елементів урожайності пшениці озимої в умовах контрольованого середовища. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 4. С. 100–103. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.04.14.
Дорофєєв О.В. Напрями нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України. Український журнал прикладної економіки. 2020. № 2. Т. 5. С. 197–205. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-2-24.
Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті STATISTICA 6. Методичні вказівки. Київ, 2007. 55 с.
Єрашова М.В. Формування елементів структури врожайності різних сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування. Вісник ПДАА. 2021. № 2. С. 86–92. DOI: 10.31210/visnyk2021.02.11.
Жемела Г.П., Бараболя О.В., Татарко Ю.В., Антоновський О.В. Вплив сортових особливостей на якість зерна пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 32–39. DOI: 10.31210/visnyk2020.03.03.
Жемела Г.П., Кузнецова О.А. Вплив сортових властивостей на продуктивність та якість пшениці м’якої озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 23–25.
Зубець М.В. Роль сільськогосподарської науки в розвитку агропромислового комплексу України. Економіка АПК. 2006. № 12. С. 18–29.
Камінський В.Ф. Наукові засади біологічного землеробства в умовах зміни клімату. Вісник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства». 2016. Вип. 1. С. 3–15.
Каращук Г.В., Федоненко Г.Ю. Урожайність сортів пшениці озимої твердої залежно від технологічних прийомів вирощування на Півдні України. Зрошуване землеробство. 2020. Вип. 73. С. 35–38. DOI: 10.32848/0135-2369.2020.73.6.
Коломієць Л.А. Формування адаптивних ознак між сортовими гібридами озимої пшениці. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2007. № 6. С. 26–34.
Лисікова В.Н., Лисікова В.Н., Шовгун О.П. Нові сорти озимої пшениці – нові можливості. Пропозиція. 2013. № 8. С. 62–65.
Лихочвор В.В. Оптимальні параметри структури врожаю озимої пшениці. Агробізнес сьогодні. 2011. № 14. С. 213.
Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В. Зерновиробництво. Львів : Українські технології, 2008. 624 с.
Марковська О.Є., Гречишкіна Т.А. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування в умовах Південного Степу України. Агробіологія. 2020. № 1. С. 96–103. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-96-103.
Сучасні сорти та системи живлення і захисту пшениці озимої / В.В. Моргун та ін. Київ : Вістка, 2022. Вид. ХІ. 105 с.
Моторний В.А. Формування елементів структури врожаю пшениці озимої залежно від строків сівби. Збірник наукових праць Національного наукового центру. 2013. № 3–4. С. 46–52
Назаренко М.М., Горщар В.І. Мінливість за врожайністю та якістю зерна колекції сортів пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1. С. 108–115. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.01.12
Національний стандарт України. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості: ДСТУ 4138-2002. Київ : Держспоживстандарт України, 2002. 173 с.
Паламарчук В.Д., Кричковський В.Ю., Паламарчук О.Д., Шуберанський В.Е. Інноваційні технології в рослинництві : підручник. Вінниця : Друк, 2024. 582 с.
Поліщук В.В., Коновалов Д.В. Елементи структури врожаю та біологічна врожайність залежно від технології вирощування насіння пшениці озимої. Агробіологія. 2022. № 2. С. 193–199. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2022-174-2-193-199.
Поліщук В.В., Коновалов Д.В. Елементи структури врожаю пшениці озимої залежно від технології вирощування насіння. Агробіологія. 2024. № 1. С. 18–24. DOI: 10.33245/2310-9270-2024-187-1-18-24.
Поліщук В.В., Притула Ю.М. Формування елементів структури врожаю пшениці озимої залежно від сортових особливостей та попередників. Таврійський науковий вісник. 2024. № 139. Ч. 2. С. 17–22. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.2.3.
Дослідна справа в агрономії / А.О. Рожков та ін. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень : навчальний посібник / за ред. А.О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 342 с.
Скромний С., Антомонова Л. Мікроелементи рятують урожай, або Як упоратися з наслідками спекотної весни. Зерно. 2018. № 5(146). С. 72–88.
Смірнова І.В. Урожайність та якість сортів пшениці озимої залежно від умов мінерального живлення. Наукові праці. Екологія. 2015. Т. 244. Вип. 256. С. 81–84.
Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві : навчальний посібник. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.
Чугрій Г.А. Формування продуктивності сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах Донецької області. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 178–185. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.107.24.
Шакалій С.М., Ласло О.О. Управління формуванням продуктивності пшениці озимої за оптимізації системи удобрення. Наукові основи сучасних агротехнологій : матеріали VІ науково-практичної Інтернет-конференції, м. Полтава, 25–26 квітня 2018 р. Полтава, 2018. С. 89–92. URL: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/5793
Шувар А.М., Беген Л.Л., Тимкув М.Ю., Войтович Р.М. Формування урожаю й якості зерна пшениці озимої залежно від строків сівби та рівня живлення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 161–173.
Юла В.М., Олійник К.М. Управління продукційними процесами пшениці за агробіологічним контролем розвитку елементів продуктивності. Збірник наукових праць Національного наукового центру. 2013. № 3–4. С. 36–45.
Ямковий В.Ю., Буняк О.І., Ящук Н.О. Продуктивність та якість зерна пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення в Лівобережному Лісостепу України. Аграрні інновації. 2021. № 5. С. 101–107. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.16.
Harasim E., Wesołowski M., Kwiatkowski C., Harasim P., Staniak M., & Feledyn-Szewczyk B. The contribution of yield components in determining the productivity of winter wheat (Triticum aestivum L.). Acta Agrobotanica. 2016. № 69(3). Р. 1–10. doi: 10.5586/aa.1675
Fisher R.A. Statistical methods for research workers. New Delhi: Cosmo Publications, 2006. 354 p.
Macholdt J., Honermeier B. Yield stability in winter wheat production: a survey on German farmers and advisors views. Agronomy. 2017. № 7(3(45)). Р. 1–18. DOI: 10.3390/agronomy7030045.
Miroshnychenko M.M., Zvonar A.M., Panasenko E.V. Assimilation of nutritive elementsby winter wheat plants of Ukrainianand European selection after the resumption of spring vegetation. Agrology. 2021. № 4(1). P. 3–9. DOI: 10.32819/021001.
Tsyliuryk A.I., Tkalich Yu.I., Masliiov S.V., Kozechko V.I. Impact of mulch tillage and fertilization on growth and development of winter wheat plants in clean fallow in Northern Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2017. № 7(4). Р. 511–516. DOI: 10.15421/2017_153.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
