ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЧНИХ МЕТОДІВ У ВИРОЩУВАННІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ЗА УМОВИ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-4.12

Ключові слова:

екологічна ефективність, стале землеробство, агроекосистеми, якість продукції, ресурсоефективність, агроекологічна стійкість

Анотація

Посилення впливу кліматичних змін на світове сільське господарство визначає актуальність переходу до сталих виробничих систем, здатних підтримувати продуктивність та екологічну рівновагу. Органічне землеробство як альтернатива традиційним практикам має адаптивний потенціал завдяки відновленню родючості ґрунтів, підвищенню біорізноманіття та зменшенню залежності від синтетичних засобів виробництва. Актуальність оцінювання ефективності органічних методів у вирощуванні зернових культур (пшениці спельти, вівса, ячменю, сої) полягає у визначенні їхньої здатності гарантувати продовольчу безпеку, економічну доцільність та екологічну стабільність в умовах посилення температурних коливань, дефіциту води та деградації ґрунтів. Метою роботи є оцінювання агрономічних, економічних та екологічних результатів застосування органічних технологій у виробництві зернових культур в умовах глобальних кліматичних трансформацій. Результати дослідження показали, що органічні методи сприяють поступовій стабілізації врожайності, попри нижчу короткострокову продуктивність порівняно з інтенсивними хімічними методами. Покращення структури ґрунту, збагачення органічними речовинами та активізація біологічних процесів підвищують стійкість агроекосистем до посухи, нерегулярних опадів та перепадів температур. Аналіз показників якості врожаю свідчить про вищу поживну цінність та відсутність хімічних залишків, що посилює конкурентоспроможність органічного зерна на преміальних ринках. У контексті використання енергії та ресурсів, органічні системи є ефективнішими завдяки мінімізації використання викопного палива, переробленню біомаси та залученню природного кругообігу поживних речовин. Економічний аналіз показує, що попри те, що врожайність, як правило, на 15–30% нижча, прибутковість органічного землеробства залишається порівняною або навіть вищою завдяки нижчим витратам на фактори виробництва та ціновим надбавкам на сертифіковану продукцію. З огляду на екологічні показники органічні системи зменшують викиди парникових газів завдяки поглинанню вуглецю та зменшенню втрат азоту, а у соціальному вимірі – підтримують зайнятість у сільській місцевості, наукомістку працю та здорове харчування. Таким чином, ефективність органічних методів у виробництві зернових визначається не лише показниками врожайності, але і їхнім довгостроковим внеском в екологічну та кліматичну стійкість. Інтеграція органічних практик підвищує адаптаційний потенціал сільського господарства, забезпечуючи стабільну продуктивність в умовах екологічного стресу. Таким чином, органічне сільське господарство є ефективною та перспективною стратегією для досягнення сталого виробництва зернових в умовах прискорення кліматичних змін.

Посилання

Амонс С. Е. Біологічний захист рослин в системі органічного землеробства. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 2 (25). С. 167–183. DOI: 10.37128/2707-5826-2022-2-13.

Бойко П. І., Коваленко Н. П. Удосконалення технологій вирощування високопродуктивних сортів пшениці озимої у науково обґрунтованих сівозмінах в умовах зміни клімату. Наукові доповіді НУБіП України. 2024. Т. 20, № 1 (107). DOI: https://doi.org/10.31548/dopovidi.1(107).2024.012.

Грабовський М. Б., Федорук Ю. В., Грабовська Т. О., Лозінський М. В., Козак Л. А. Порівняльна оцінка урожайності та якісних показників сортів сої за традиційної та органічної технологій вирощування. Зернові культури. 2023. № 7 (1). С. 113–122 2023. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0266.

Грабчук І., Бугайчук В., Рудницький В. Підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами. Економіка та суспільство. 2023. № 56. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-48.

Заєць С. О., Мельник М. А. Досвід використання біологічних препаратів за вирощування льону олійного. Аграрні інновації. 2024. № 25. С. 151-156. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.25.23.

Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 10.07.2018 р. № 2496-VIII. Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text (дата звернення: 08.09.2025)

Ліщук А. М., Фурдичко О. І., Парфенюк А. І., Карачинська Н. В. Критерії оцінювання екологічних ризиків в агроценозах за впливу абіотичних чинників. Збалансоване природокористування. 2022. № 4. С. 91–104. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2022.275601.

Мельниченко С. Г. Динаміка внесення органічних добрив на території України. Органічне виробництво і продовольча безпека: зб. праць учасників Х Міжнар. наук.-практ. конф. присвяч. 100-річчю Поліського національного університету. 2022. С. 293–296. URL: https://dspace.ksaeu.kherson.ua/handle/123456789/8184?show=full (дата звернення: 08.09.2025).

Мельниченко С. Г., Богадьорова Л. М. Просторові відмінності у спеціалізації рослинницького комплексу України. Таврійський науковий вісник. 2022. № 128. С. 138–144. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.128.19.

Нікітін П. С., Ільїна В. Г. Агроекологічні аспекти поглинання біогенних елементів технічними культурами в умовах Одеської області. Український гідрометеорологічний журнал. 2024. № 33. С. 99–107. DOI: https://doi.org/10.31481/uhmj.33.2024.08.

Перегуда Ю. А. Методика оцінки конкурентноспроможності продукції тваринництва в умовах економічних викликів. Менеджмент та підприємництво: тренди розвитку. 2024. Т. 2, № 28. С. 8–19. DOI: https://doi.org/10.26661/2522-1566/2024-2/28-01.

Перегуда Ю. А., Коробова Н. М. Регулювання конкурентоспроможності галузей аграрного сектору економіки в умовах застосування цифрових інструментів маркетингу. Економіка і управління бізнесом. 2023. Т. 14, № 2. С. 33–45. DOI: https://doi.org/10.31548/economics14(2).2023.033

Поліщук М. І., Мачок І. О. Вплив зелених добрив на фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого в умовах зміни клімату Правобережного Лісостепу України. Сільське господарство та лісівництво. 2024. № 1 (32). С. 76–92. DOI: 10.37128/2707-5826-2024-1-7.

Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007. Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_036-18#Text (дата звернення: 08.09.2025).

Скок С. В. Використання біологічних технологій вирощування сільськогосподарських культур для підвищення еколого-економічної ефективності аграрного виробництва. Таврійський науковий вісник. 2022. № 128. С. 403–411. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.128.56.

Франчук М. О., Хаєцький Г. С., Шевчук В. Д. Перспективи розвитку органічного землеробства на території Вінницької області в умовах зміни клімату. Збалансоване природокористування. 2021. № 1. С. 127–136. DOI: 10.33730/2310-4678.1.2021.231895.

Шевченко О. В. Вплив кліматичних змін на сільськогосподарське землекористування в Україні. Збалансоване природокористування. 2023. № 4. С. 108–114. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2023.292725.

IFOAM. URL: https://www.ifoam.bio/ (дата звернення: 08.09.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-16