ОСОБЛИВОСТІ ВМІСТУ НІТРАТІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУРАХ, ВИРОЩЕНИХ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2019-2-4Ключові слова:
нітрати; зерно; насіння; забруднення; безпека.Анотація
У статті наведено дослідження щодо забруднення нітратами зерна та насіння польових культур вирощених в умовах Лісостепу правобережного. Метою досліджень є встановлення вмісту нітратів у зерні та насінні польових культур в умовах інтенсивної хімізації землеробства, коефіцієнт накопичення та небезпечності. Дослідження проводились впродовж 2016‒2019 рр. із зерном та насінням польових культур, вирощених в умовах інтенсивної хімізації землеробства Лісостепу правобережного за допомоги лабораторних аналізів у сертифікованій лабораторії випробувального центру Вінницької філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». За результатами проведених досліджень встановлено, що вміст гумусу на угіддях, де вирощували сільськогосподарські культури складав 2,3‒4,4 %, азоту, що легко гідролізується – 63,0‒98,0 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору – 159‒319 мг/кг ґрунту, обмінного калію – 100‒239 мг/кг ґрунту, при цьому гідролітична кислотність становила – 0,28‒1,60 мг.екв./100 г ґрунту і рН (сольове) – 5,8‒6,8. Встановлено, що фактичний вміст нітратів у зерні пшениці озимої на період збирання, вирощеного в умовах інтенсивної хімізації землеробства, становив 51,30 мг/кг, що у 5,8 разів менше ГДК, у насінні ріпаку озимого – 88,30 мг/кг, що у 3,4 рази менше ГДК, у зерні ячменю ярого – 91,20 мг/кг, що у 3,3 рази менше ГДК, у вологому зерні кукурудзи – 10,23 мг/кг, що у 29,3 рази менше ГДК, у висушеному зерні кукурудзи – 9,12 мг/кг, що у 32,9 рази менше ГДК, у насінні соняшнику – 131,80 мг/кг, що у 2,3 рази менше ГДК.
Посилання
Запольський А. К., Українець А. Екологізація харчових виробництв. Київ : Вища школа, 2005. 428 с.
Паламарчук В. Д., Поліщук І. С., Венедіктов О. М. Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві. Вінниця : Данилюк В.Г., 2011. 431 c.
Дубініна А. А., Малюк Л. П., Селютіна Г. А. Токсичні речовини у харчових продуктах та методи їх визначення. Київ : ВД «Професіонал», 2007. 384 с.
Смоляр В. І., Циганенко О. І., Петрашенко І. Нітрати, нітрити та нітрозоаміни у харчових продуктах і раціонах. Проблеми харчування. 2007. № 3. URL: http://medved.kiev.ua/arh_nutr/art_2007/n07_3_5.htm
Дорогунцов С. І. Дорогунцов, К. Ф. Коценко, Хвесик М. А. Екологія. Київ : КНЕУ, 2005. 371 с.
Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. Основи екології. Київ : Либідь, 2004. 403 с.
Разанов С. Ф., Чернова А. О. Особливості накопичення нітратів у рослинах та їх продукції. Збірник наукових праць ВНАУ. Збалансоване природокористування – перспектива розвитку суспільства. 2016. С. 55‒56.
Гришко В. М. Важкі метали: надходження в ґрунти, транслокація у рослинах та екологічна безпека. Донецьк : Донбас. 2012. 304 с.
Ткачук О. П. Ботаніко-морфологічні особливості бобових багаторічних трав залежно від екологічних умов безпокривної сівби. Вісник Дніпровського державного аграрно-економічного університету. 2016. № 240. С. 10‒13.
Ткачук О. П. Використання багаторічних бобових трав для зниження вмісту важких металів у ґрунті. Збалансоване природокористування. 2015. № 4. С. 138‒140.
Мазур В. А., Врадій О. І. Моніторинг забруднення ґрунтів важкими металами науково- дослідної ділянки в НДГ «Агрономічне» Вінницького національного аграрного університету. Збірник наукових праць ВНАУ. Сільське господарство та лісівництво. 2019. № 13. С. 16‒24.
Ткачук О. П., Яковець Л. А., Ватаманюк О. В. Інтенсивність зниження концентрації нітратів у зерні злакових культур залежно від періоду зберігання. Збалансоване природокористування. 2018. №. 1. С. 173–175. 13. URL: http://studfiles.net/preview/5722584/page:30/.