ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ І УДОБРЕННЯ
Ключові слова:
ферментативна активність; обробіток, удобрення, чорнозем.Анотація
Всі агротехнічні і агрохімічні заходи, які направлені на підвищення родючості ґрунту, впливають на ферментативну активність. Такі заходи, як обробіток ґрунту, внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив, активізують або пригнічують ферментативні процеси. Дослідження спирається на інтенсивності і спрямованості біохімічних процесів у ґрунті, що містять серію методів, використання яких дозволило встановити сприятливу ферментативну активні орного шару чорнозему типового. До таких методів відносяться: польовий, лабораторний, аналіз. Польові досліди з вивчення ферментативної активності чорнозему типового проводили протягом 2012-2016 рр. Об'єктом досліджень був ґрунтовий покрив. Встановлено, що активізацію біохімічних процесів у ґрунті забезпечує органо-мінеральна система удобрення – компост 4,5 т + N40P48K54 + 3,5 т побічна продукція і сидеральна маса із розрахунку на 1 га сівозмінної площі. Застосування мінеральної системи удобрення знижує ферментативну активність чорнозему типового глибокого. Найвища активність протеази і каталази проходить в орному шару за полицево-безполицевого обробітку. Більш висока активність фосфатази спостерігалася за диференційованого обробітку ґрунту. Дослідження з цієї проблеми необхідно продовжити з метою встановлення взаємозв'язку показників ферментативної активності ґрунту з структурою мікробного ценозу чорнозему типового за різних систем основного обробітку і удобрення.
Посилання
Галстян А.Ш. Ферментативная активность почв Армении. Ереван : Атастан, 1974. 174 с.
Голоха В.В. Пероксидазна та поліфенолоксидазна активність ґрунту при систематичному внесенні добрив у сівозміні. Агрохімія і ґрунтознавство. 1977. № 33. С. 60–63.
Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва : Колос, 1985. 351 с.
Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. Москва : Из-во Моск. Ун-та., 1987. 256 с.
Купревич В.Ф., Щербакова Т.А. Почвенная энзимология. Минск : Наука и техника, 1966. 276 с.
Кутова А.М. Активність ферментів у ризосфері озимої пшениці і кукурудзи на силос залежно від умов вирощування. Вісник ХНАУ. 2009. 31. С. 150–152.
Мухортов С.Я. Плодородие различных частей пахотного слоя выщелоченного чернозема. Интенсивное земледелие и пути повышения плодородия почв в ЦЧЗ. Каменная степь, 1982. С. 13–18.
Сымочко Л.Ю., Домбай И.В. Почвенные микроорганизмы как тест объекты при мониторинговых исследованиях наземных экосистем. Тезисы докладов международной научной конференции "Естественные и инвазийные процессы формирования биоранообразия водных и наземных экосистем». Ростов-на Дону, 2007. С. 290.
Хазиев Ф.Х. Роль ферментативной активности в осуществлении почвой экологических функций. Тезисы докладов международной научной конференции "Экология и биология почв». Ростов-на Дону, 2005. С. 514-515.
Gray T.R., Williams S.T. Soil microorganisms. London, 1987. 550 p.
Harwood C. S., Greenberg E. P. Mega roles of microorganisms. Science. 1999. 286, № 5442. P. 1096.
Kennedy A.C., Gewin V.L. Soil microbial diversity: Present and future considerations. Soil Sci. 1997. 162, № 9. P. 607-617.
Piterson A., Greman D. Biological activity of soil. International Symposium “Structure and Function of Soil Microbiota”. 2005. P. 235-236.
Symochko L., Roshko V. Influence of electromagnetic field on the functioning of microbial soil cenosis. Book of abstracts the young scientists and students international scientific conference ”Modern problems of microbiology and biotechnology”. 28-31 May, Odesa 2007. P. 27.
