ВПЛИВ ДОБРИВ НА АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ГРУНТУ І ПРОДУКТИВНІСТЬ КУЛЬТУР СІВОЗМІНИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.12Ключові слова:
сівозміна, система удобрення, обробіток ґрунту, гумус, фізико-хімічні властивості, радіоактивність, продуктивність культур, ефективністьАнотація
Метою статті було проведення порівняльної оцінки ефективності різних варіантів тривалого (1981–2021 рр.) застосування системи удобрення 9-пільної сівозміни для поліпшення показників агроекологічного стану радіоактивно забрудненого дерново-підзолистого ґрунту і впливу на продуктивність польових культур, а також можливості мінімізувати надходження 137Сs в продукції рослинництва. На основі даних, отриманих в тривалому польовому досліді (1981–2021 рр.), закладеному на дерново-підзолистому ґрунті, встановлено, що застосування 7,8 т гною + N57Р63К75 на 1 га сівозмінної площі (органо-мінеральна система удобрення) та 3,9 т/га гною +N28,5Р32,5К35,5 + 0,7 т/га соломи + 2,22 т/га зеленої маси (альтернативна система удобрення) забезпечило на 0,26-0,28 % підвищення вмісту гумусу в порівнянні з контролем. В процесі тривалого застосування зазначених систем удобрення культур сівозміни мало місце суттєве підвищення гідролітичної кислотності порівняно з вихідними даними. Доведено, що урожай польових культур сівозміни за виключенням люпину вузьколистого, отриманого в період 2016–2020 рр. на радіоактивно забрудненому дерново-підзолистому ґрунті за питомою активністю 137Cs (166-196 Бк/кг), виявився значно нижче допустимих рівнів вмісту цього радіонукліду (ДР-2006). Ділянка ґрунту дослідного поля характеризується дуже низьким рівнем забезпеченості мікроелементів – рухомого бору та молібдену. Запропоновано, що за умов дефіциту мінеральних добрив в господарствах різних форм власності Житомирського Полісся перевагу слід надавати запровадженню альтернативної системи удобрення культур в сівозміні з використанням соломи та зеленої маси сидерату. Зроблено висновок, що слід зосередитися на вивченні питань, пов’язаних з вапнуванням дерново-підзолистого ґрунту, на варіантах органо-мінеральної та альтернативної систем удобрення у відповідності до показників кислотно-основної буферності та вивчення питань ефективності додаткового внесення молібдену та бору під конюшину на сіно та люпин вузьколистий на зерно.
Посилання
Агроекологічне обґрунтування способів обробітку дерново-підзолистого ґрунту та систем удобрення польових культур в зоні радіоактивного забруднення Житомирського Полісся : монографія / П.П. Надточій, В.І. Ратошнюк, І.Ю. Ратошнюк [та ін.] ; за заг. ред. П.П. Надточія і С.М. Рижука. Житомир : Вид. ПП «Рута», 2020. 204 с.
Агроекологічна оцінка земель, проектування адаптивно-ландшафтних систем землеробства та агротехнологій. Москва, 2005. 784 с.
Ворона Л.І. Вплив добрив і способів обробки земель на вміст в ній радіоцезію і надходження його в рослинницьку продукцію : Тези доп. межд. наук. конф. «Проблеми с.-г. радіоекології через десять років після аварії на ЧАЕС». Житомир, 1996. С. 127–129.
Грунтові ресурси України: збалансоване використання, прогноз та управління / за наук. ред. С.А. Балюка, М.М. Мірошніченка, Р.С. Тускавецького. Харків : ФОП Бровкін О.В., 2020. 452 с.
Гудков І.М., Лазарєв М.М. Проблеми реабілітації та повернення до використання забруднених радіонуклідами ґрунтів. Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спеціальний випуск. Книга 2. Харків : ПП «Стиль-Іздат», 2018. С. 83–91.
Деталізована поживність кормів та раціони годівлі корів у зоні радіоактивного забруднення Полісся України. «Тетерів», 1994. 288 с.
Доспехов Б.А. Методика польового досвіду. Вид. 5-е. Москва : Агропроміздат, 1985. 352 с.
Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур : метод. рек. Ю.О. Тараріко [та ін.] ; УААН, Ін-т агроекології та біотехнології. Київ : Нора-прінт, 2001. 60 с.
Медведєв В.В. Моніторинг ґрунтів України. Концепція. Підсумки. Завдання. (2-е переглянуте та доповнене видання). Харків : КП «Міська друкарня», 2012. 536 с.
Мінєєв В.Г., Гомонова Н.Ф., Овчиннікова М.Ф. Родючість та біологічна активність дерново-підзолистого ґрунту при тривалому застосуванні добрив та їх післядії. Агрохімія. 2004. № 7. С. 5–10.
Надточій П.П., Ратошнюк В.І., Ратошнюк Т.М. Вплив добрив та обробітку на якісний стан дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність польових культур сівозміни в умовах Житомирського Полісся. Вісник аграрної науки. 2021. № 5(818). С. 5–15. doi: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202105-01.
Надточій П.П. Визначення кислотно-основної буферності ґрунтів. Ґрунтознавство. 1993. № 4. С. 34–39.
Надточій П.П., Мислива Т.М. Еталонні величини кислотно-основної буферності дерново-підзолистих ґрунтів для фонового моніторингу. Агрохімія. 2014. № 3. С. 83–89.
Орлов Д.С. Хімія ґрунтів. Москва : Вид-во Моск. ун-ту, 1985. 376 с.
Орлов Д.С. Еколого-геохімічні проблеми гумусоутворення. Роль органічної речовини у формуванні ґрунтів та їх родючості. Наук. тр. Ґрунт. ін-та ім. В.В. Докучаєва. Москва, 1990. С. 5–15. Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106%D0%B0-91-%D0%BF#Text.
Радіаційна ситуація на сільськогосподарських угіддях Чернігівської області та заходи щодо зниження її негативної дії / під ред. П.П. Надточія. Київ : Аграрна наука, 1998. 78 с.
Трускавецький Р.С. Буферна здатність ґрунтів і їх основні функції. Харків : ППВ «Нове слово», 2003. 225 с.
