СОРБЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ НАТИВНОГО І МОДИФІКОВАНОГО ПЕКТИНУ ЯК НОСІЯ ДЛЯ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ЗАКВАСОК
Ключові слова:
абсорбція, носій, іммобілізація, нативний пектин, модифікований пектин, оптична густина, розчин вітаміну В2.Анотація
Пектин (полісахарид) – харчова добавка, яка відноситься до ентеросорбентів і володіє властивістю комплексоутворення. За рахунок великої кількості вільних карбоксильних груп низькоетерифіковані пектини проявляють сорбційну здатність. Крім того, властивість до гелеутворення дозволяє застосовувати пектин як матрицю для іммобілізації ензимів та клітин мікроорганізмів. Даний носій легко метаболізується у організмі людини і не є токсичним, що дозволяє використовувати його у харчовій промисловості. Для підвищення сорбційних властивостей пектину його можливо модифікувати. Невивченим питанням залишається встановлення сорбційних властивостей пектину модифікованого фізико-хімічним методом. Під час експериментальних досліджень використовували нативний і модифікований яблучний пектин. Для підвищення сорбційних властивостей пектину в умовах НДІ харчових технологій Білоцерківського НАУ було проведено його модифікацію із застосуванням фізико-хімічних підходів. Експерименти щодо вивчення сорбційних властивостей було проведено як на нативному так і на модифікованому пектині. Модельні дослідження проводились із застосуванням розчину вітаміну В2. Оптичну густину розчинів вітаміну В2 визначали проти дистильованої води. Результати досліджень показали, що із підвищення вмісту нативного та модифікованого пектину у розчинні вітаміну В2 оптична густина фільтрату знижується. Виявлено, що за використання нативного пектину оптична густина 0,005 % розчину вітаміну В2 знижується у 1,88-2,70 рази. Використання модифікованого пектину призводить до зниження оптичної густини 0,005 % розчину вітаміну В2 у 2,05-3,7 рази. В результаті модельних досліджень за використання розчину вітаміну В2 було виявлено, що як нативний так і модифікований пектин здатні адсорбувати органічні сполуки. Проте, за зменшенням оптичної густини розчину вітаміну доведено, що модифікований пектин володіє кращими адсорбційними властивостями на 37,5 % у порівняні із його нативним аналогом.
Посилання
Крапивницкая И. А., Оболкина В.И. Особенности применения пектинов и пектинсодержащих продуктов при производстве кондитерских изделий. Продукты та ингредиенты. 2009. № 11 (64). С. 38–40.
Pagliaro Mario, Ciriminna Market Rosaria, Marina Alexandra, Fidalgo Abrantes, Ilharco Laura M. Pectin Production and Global. Agro Food Industry Hi Tech. 27 (5). Р. 17–20.
Srivastava P., Malviya R. Extraction, characterization and evaluation of orange peel waste derived pectin as a pharmaceutical excipient. Natural Products Journal. 2011 vol. 1. №. 1. pp. 65–70.
Oliveira T. Í. S., Rosa M. F., Cavalcante F. L. et al. Optimization of pectin extraction from banana peels with citric acid by using response surface methodology. Food Chemistry, 2016. vol. 198. pp. 113–118.
Удворгелі Л., Дробот В. Пектиновмісні порошки. Харчова і переробна промисловість. 2004. № 1. С. 22–23.
Герасименко В.Г., Герасименко М.О., Цвіліховський М.І. та ін Біотехнологія ; під заг. ред. В.Г. Герасименка. Київ : Фірма «ІНКОС», 2006. 647 с.
Скородумова О. В., Рыбальский Н.Г. Инженерная энзимология (иммобилизованные ферменты и другие биологические активные вещества). Москва : ВНИИПИ, 1990. 87 с.
Меркурьева, Е. К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. Москва : Колос, 1970. 422 с.
