ПШЕНИЦЯ СПЕЛЬТА В ОРГАНІЧНІЙ СІВОЗМІНІ

Автор(и)

  • В.В. Лапчинський

Ключові слова:

пшениця спельта; сівозмін; органічна система; попередники; органічна продукція; групи сівозмін; органічне землеробство.

Анотація

Зважаючи на популяризацію органічного стилю життя росте попит на органічну продукцію у світі в цілому та Україні зокрема, а вивчення умов створення високопродуктивних органічних агроценозів є важливим елементом в збільшенні виробництва затребуваної продукції. Сівозміна є досить ефективним заходом що забезпечує відносно стабільну врожайність сільськогосподарських культур, сприяє збереженню та відновленню родючості ґрунту, природньому контролю за поширенням хвороб та шкідників в агроекосистемі. Незначна кількість актуальних для вирощування в органічній сівозміні культур та мала практика створення економічно-доцільних сівозмін в органічному землеробстві, вимагає ґрунтовних досліджень та вивчення цього питання. На особливу увагу в підвищенні обсягів виробництва високоякісного зерна заслуговує пшениця спельта яка в світовому виробництві органічної пшениці ціниться як високобілкова зернова культура. Застосовуючи метод критичного аналізу наукової і методичної літератури, спираючись на досвід зарубіжних дослідників та напрацювань українських виробників органічної сировини змодельовані варіанти розміщення пшениці спельти в органічних короткоротаційних зерно-трав’яних сівозмінах, та довгоротаційних зерно-трав’яних, помірно насичених бобовими травами та кормовими культурами сівозмінах, де озиму спельту бажано розміщувати після зернобобових, бобових, а інколи і злакових зернових культур, обов’язково враховуючи помірну вимогливість культури до азотного живлення та цільове призначення вирощеного зерна. Для контролю поширення шкідників, хвороб і бур’янів максимальна насиченість зерновими культурами сівозмін в органічному виробництві не повинна перевищувати 50%.

Посилання

Басанець, О. (2017). Три складові успіху органічного вирощування на прикладі ПП «Агроекологія» [Електронний ресурс]. Режим доступу URL: https://superagronom.com/blog/84-tri-skladovi-uspihu-organichnogo-viroschuvannya-na-prikladi-pp-agroekologiya (дата звернення 04.01.2018).

Лапчинський, В. В. (2016). Аналіз еколого-географічних особливостей центрів походження Triticum spelta і перспективи поширення культури в Україні. ScienceRise. 4 (1 (21)). 34-38.

Хансуелі Дірауер, Німеччина, Райнер Закс. (2016). Сільськогосподарські культури: Органічна пшениця. 16

van Bruggen, A. H., Gamliel, A. and Finckh, M. R. (2016). Plant disease management in organic farming systems: Pest Management Science, 72, 30–44.

Schlipf, J. A. (1898). Handbuch der Landwirtschaft, 13 Auflage. Berlin : Paul Parey.

Stephan, H. (2015). Ergebnisse der Landessortenversuche Winterweizen 2015 - Überraschend gute Erträge. Bauernblatt, 12 September 2015, 30–4.

Stockdale E. A., Lampkin, N. H., Hovi, M., Keatinge, R., Lennartsson, E.M., Macdonald, D. W., Padel, S., Tattersall, F. H., Wolfe, M. S. and Watson, C. A. (2001). Agronomic and environmental implications of organic farming systems: Advances in Agronomy, 70, 261–327.

Diepenbrock, W., Ellmer, F. and Léon, J. (2012). Ackerbau, Pflanzenbau und Pflanzenz ü chtung. Stuttgart: Verlag Eugen Ullmer.

Döring, T. F. (2015). Grain Legume Cropping Systems in Temperate Climates. In A. De Ron (Ed.), Grain Legumes – Handbook of Plant Breeding, pp. 401–34. New York: Heidelberg: Springer.

Langridge, P. (2017). Achieving sustainable cultivation of wheat. Volume 2: cultivation techniques. Burleigh Dodds Science Publishing Limited.

FIBL (2015). The Organic-World.net website maintained by the Research Institute of Organic Agriculture (FiBL), Frick, Switzerland. Data available at http://www.organic-world.net/statistics/. Accessed 6 January 2017.

Freyer, B. (2003). Fruchtfolgen Konventionell, Integriert, Biologisch. Stuttgart, Germany: Ulmer.

Stockdale, E. A., Lampkin, N. H., Hovi, M., Keatinge, R., Lennartsson, E. K. M., Macdonald, D. W., ... & Watson, C. A. (2001). Agronomic and environmental implications of organic farming systems.

Lenc, L., Kwaśna, H., Sadowski, C. and Grabowski, A. (2015). Microbiota in Wheat Roots, Rhizosphere and Soil in Crops Grown in Organic and Other Production Systems: Journal of Phytopathology, 163, 245 – 63.

Obenauf, U. (2012). Weniger Selbstfolgen zur nächsten Ernte. Bauernblatt, 29 September 2012, 37–43.

Schmidt, H. (Ed.). (2010). Öko-Ackerbau ohne tiefes Pflügen: Praxisbeispiele & Forschungsergebnisse. Köster.

Watson, C. A., Atkinson, D., Gosling, P., Jackson, L. R. and Rayns, F. W. (2002). Managing soil fertility in organic farming systems: Soil Use and Management, 18, 239–47.

Weisz, R., Cowger, C. and Reisig, D. (2014). Chapter 4: Crop Production Management – Organic Wheat and Small Grains: In North Carolina Organic Grain Production Guide. North Carolina State University.

Willer, H., Lernoud, J., & Home, R. (2011). The world of organic agriculture 2011: Summary. The World of Organic Agriculture. Statistics and Emerging Trends 2011, 26-32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-09