ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО СОРТУ ВІНТМАЛЬТ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ
Ключові слова:
озимий ячмінь; регулятори росту; урожайність; довжина колоса; маса зерна з колоса; маса 1000 насінин.Анотація
Важливою проблемою вирощування ячменю є захист посівів від вилягання, оскільки це призводить до значних втрат урожаю та зниження якості зерна. З метою вивчення цього питання в умовах Західного Лісостепу України проводився дослід, що передбачав вивчення впливу на формування структури врожайності у сорту Вінтмальт, при застосуванні регуляторів росту. Дослідження проводились впродовж 2015-2017 рр. у господарстві ТОВ «Маяк» Хмельницької області у агроцентрі BASF згідно методики Б. А. Доспєхова. Вивчались варіанти застосування регуляторів росту у ключові фази розвитку ячменю озимого: фаза початку виходу в трубку та фаза прапорцевого листка. Дослідженнями встановлено, що елементи структури врожаю озимого ячменю значною мірою залежать від використання ретардантного захисту рослин. Встановлено, що обробка посівів регуляторами росту рослин підвищує кількість продуктивних стебел, приріст становить 2-25 шт/м2 в залежності від варіанту застосування регуляторів росту. Маса зерна з колосу становила 1,12-1,21 г. На варіантах із дворазовим застосуванням регуляторів росту у фазу початку виходу в трубку та фазу прапорцевого листка ці показники були вищими, ніж на варіантах з одноразовим внесенням. Застосування Хлормекват-хлорид 750 р. к., 1,5 л/га (ББСН 31) + Медакс Топ к. с., 1,0 л/га (ББСН 37-39) та Хлормекват-хлорид 750 р. к., 1,5 л/га + Моддус к. е., 0,5 л/га (ББСН 31) + Терпал р. к., 1 л/га (ББСН 37-39) дає можливість отримати найвищу врожайність. Приріст урожайності відповідно до контролю на цих варіантах становив 11,6-12,1%.
Посилання
Груздев Л. Г. Рост и урожайность зерновых культур при использовании ретардантов. Изв. Тимирязевской с.-х. академии. 1982. № 1. С. 69-78.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, перераб. и доп. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
Каленська С. М., Токар Б. Ю., Ташева Ю. В. Управління стійкістю рослин зернових культур до вилягання. Наук. вісник НУБІП. Серія Агрономія. 2015. № 210, Ч. 1. С. 22-30.
Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / За ред. В. В. Волкодава. Київ, 2000. 100 с.
Михайленко С. В. Технологія вирощування пивоварного ячменю з використанням регуляторів росту. Захист і карантин рослин. 2008. № 54. С. 299–305.
О формировании свойств устойчивости к полеганию некоторых сортов ячменя в разных условиях выращивания. С. А. Каллер, В. М. Терентьев, Н. Н. Стасенко, Л. Н. Коновалова. Ботаника. Минск. 1975, № 17 С. 115–123.
Влох В. Г., Дубковецький С. В., Кияк Г. С., Онищук Д. М. Рослинництво. Київ : Вища школа, 2005. 382 с.
Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В. В Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В Іващук, О. В Корнійчук. Львів : Українські технології, 2010. 1088 с.
Briggs, D. E. Barley. Dordrecht : Springer Netherlands, 1978. P. 262263.
