ФОРМУВАННЯ ПЛОЩІ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ГРЕЧКИ ЗВИЧАЙНОЇ У ВЕСНЯНИХ І ЛІТНІХ ПОСІВАХ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО
Ключові слова:
гречка звичайна; площа листкової поверхні; листкові добрива; строк сівби; фотосинтез.Анотація
У статті наведено результати досліджень щодо формування площі асиміляційної поверхні посіву гречки залежно від строків сівби, позакореневого підживлення добривами та внесення їх у певні фази росту та розвитку в умовах Лісостепу західного. Результатами досліджень було встановлено, що найкращим строком сівби гречки за показником площі листкової поверхні був весняний, який становив 264,2 - 282,0 см2 з однієї рослини та 39,9 - 45,4 тис.м2/га з посіву. При застосуванні Вуксал Біо Аміноплант за даного строку сівби у фазу бутонізації площа листкової поверхні збільшилась на 13,2% з посіву. Найменша площа асиміляційної поверхні була на варіанті за післяжнивного строку сівби ( 191,7 - 199,2 см2 з однієї рослини та 29,0 - 31,4 тис.м2/га з посіву). Площа листкової поверхні за даного строку сівби при застосуванні Вуксал Біо Аміноплант у фазу бутонізації збільшилась лише на 7,9 % з посіву. На підставі проведених досліджень можна стверджувати, що строки сівби, позакореневе підживлення добривами Вуксал та внесення їх у певну фазу росту і розвитку рослин значною мірою впливають на розмір асиміляційної поверхі листків рослин та на індивідуальні показники продуктивності гречки.
Посилання
Гаврилянчик, Р. Ю. Вирощування гречки в проміжних посівах: результати експериментальних досліджень. URL: http://sophus.at.ua/publ/2016_06_1_kampodilsk/ sekcija_section_1_2016_06_1/viroshhuvannja_grechki_v_promizhnikh_posivakh_rezultati_eksperimentalnikh_doslidzhen/124-1-0-1985 (дата звернення : 02.10.2017)
Культура гречихи. Ч.3. Технология возделывания гречихи / Е. С. Алексеева, И. Н. Елагин, В. Я. Билоножко и др. Каменец-Подольский : Издатель Мошак М. И. 2005. 504 с.
Ruszkowski M. The cultivation and utilization of buckwheat in Poland. (Buckwheat research 1983. Proceedings of the 2–nd International Symposium on Buckwheat, Miyaraki. – Japan, 7-10 September). Miyaraki, 1983. P. 13-22.
Харченко О. В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур / за ред. В.О. Ушкаренка. Суми : ВТД «Університетська книга», 2003. 296 с.
Яколюда С. М. Формування посівів гречки залежно від строків і способів сівби в умовах Лісостепу Західного. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 66. С. 92–94.
Дорошенко О. Л., Хоміна В.Я. Формування фотосинтетичних показників посівів різних за походженням сортів гречки в умовах Західного Лісостепу. Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 21. С. 67–73.
Грищенко Р. Є., Шляхтурова С. П. Формування асиміляційного апарату і продуктивність посівів гречки залежно від системи удобрення. Збірник наукових праць Національного наукового центру Інститут землеробства УААН. 2010. №. 1-2. С. 101–108.
Кравченко В. Н. Влияние основных метеорологических факторов и некоторых приемов агротехники на развитие и урожай гречихи в лесостепной зоне Омской области : автореф. канд. дисс. Омск, 1969. 29 с.
Гирфанов, В. К. Формирование урожая и минеральное питание растений. Уфа : Институт биологии, 1971. 229 с.
Алексєєва О. С., Тараненко Л.К., Малина М.М. Генетика, селекція і насінництво гречки. Київ : Вища школа, 2004. 212 с.
Ничипорович А. А. Фотосинтез и теория получения высоких урожаев. Москва : Изд-во АН СССР. 1956. С. 93.