ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПОСІВІВ ГРЕЧКИ ТАТАРСЬКОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО
Ключові слова:
гречка татарська; насіння; добрива; фаза внесення; енергія проростання; схожість; густота рослин; виживання.Анотація
У статті наведено результати досліджень із вивчення особливостей формування посівів гречки татарської під впливом передпосівної обробки насіння, зокрема на енергію проростання та схожість, а також позакореневого удобрення та фази внесення позакореневих добрив на густоту стояння рослин та їх виживання в лабораторних і польових умовах. Експериментальну частину досліджень проводили протягом 2016-2017 рр. на дослідному полі навчально-виробничого центру «Поділля» Подільського державного аграрно-технічного університету. Виходячи з мети досліджень, було проведено лабораторний та польовий дослід, де вивчався вплив добрив Вуксал (для обробки насіння і обприскування рослин) на формування посівів гречки татарської. Встановлено, що в умовах південної частини Лісостепу західного на показники індивідуальної продуктивності зерна гречки татарської найбільший вплив мала обробка насіння добривом Вуксал Теріос, а по вегетуючих рослинах застосування добрив Вуксал Біо Аскофол та Вуксал Біо Аміноплант. Результати досліджень підтверджують, що використання Вуксал Теріос підвищує польову схожість насіння гречки татарської на 5,8%. Густота рослин та їх виживання залежали від особливостей позакореневого удобрення в певну фазу росту та розвитку. Найбільша кількість рослин перед збиранням була при застосуванні Вуксал Біо Аскофол у фазу повне цвітіння 174,7 шт./м2, з обробкою посівного матеріалу, за виживання – 97,2%. При внесені Вуксал Біо Аміноплант у фазу бутонізації без обробки насіння, найбільша густота рослин в кінці вегетації - 159,6 шт./м2, виживання рослин - 94,5%. Доведено, що використання добрив Вуксал підвищує схожість насіння, значно змінює біометричні показники а також збільшує урожайність посівів гречки татарської.
Посилання
Демченко О. А., Юзвенко Л. В., Радченко В. Г., Шевчук В. К., Бойко А. Л. Фітопатологічні дослідження колекції Fagopyrum tataricum Gaertn. Агробіологія. 2014. № 2. С. 23–26.
Гаврилянчик Р. Ю. Перспективи введення в культуру гречки татарської в Україні. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2015. Вип. 23. С. 45–54.
Нікітчук А. В. Особливості зразків колекції світового генофонду гречки Fagopyrum tataricum. Збірник наукових праць ПДАТА. 2001. Вип. 9. С. 37–140.
Fabjan, N., Rode, J., Košir, I. J., Wang, Z., Zhang, Z., & Kreft, I. Tartary buckwheat (Fagopyrum tataricum Gaertn.) as a source of dietary rutin and quercitrin. Journal of agricultural and food chemistry. 2003. 51(22), 6452-6455.
Харевський Є. В. Гречка татарська, як джерело цінних властивостей та перспективи використання в Україні. Селекція, насінництво, технології вирощування круп’яних та інших сільськогосподарських культур: досягнення і перспективи: зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. 25-26 квітня 2016 р. (ПДАТУ, м. Кам’янець-Подільський). Тернопіль : Крок, 2016. С. 323–326.
Тригуб О. В. Гречка звичайна та гречка татарська, як джерела цінних властивостей для людини. Лікарське рослинництво: від досвіду минулого до новітніх технологій: матеріали третьої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції 15–16 травня 2014 р. Полтава, 2014. С. 84–87.
Гаврилянчик Р. Ю. Використання гречки татарської для здорового харчування. Національне виробництво й економіка в умовах реформування: стан і перспективи інноваційного розвитку та міжрегіональної інтеграції: зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. 30 жовтня 2015 р. (ПДАТУ, м. Кам’янець-Подільський). Тернопіль : Крок, 2015. С. 19–21.
Гаврилянчик Р. Ю. Татарська гречка: перспективи введення в культуру в Україні. Стратегія збалансованого використання економічного, технологічного та ресурсного потенціалу країни: зб. наук. праць міжнар. наук. - практ. Інтернет-конф. 4–5 червня 2015 р. (ПДАТУ, м. Кам’янець-Подільський). Тернопіль : Крок, 2015. С. 23–26.
Zhu, Fan (2016). Chemical composition and health effects of Tartary buckwheat. Food Chemistry, 203, 231-245.