ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-3.5

Ключові слова:

горох, сорт, мінеральні добрива, регулятори росту, елементи структури врожайності, урожайність

Анотація

Нині горох вирощують на всіх континентах, а посівні площі його займають близько 7 млн га. На земній кулі серед зернобобових культур він посідає п’яте місце після сої, квасолі, арахісу і нуту. Для європейських країн горох є основною зернобобовою культурою, яка вирощується для харчових та кормових цілей на площі близько 3 млн га. В Україні за останні роки посівні площі під горохом значно зменшилися. Серед причин зниження виробництва гороху можна назвати як деякі біологічні властивості культури (схильність до вилягання та осипання насіння, сильне, якщо порівняти з іншими культурами, пригнічення бур’янами, значне пошкодження шкідниками та хворобами, низький коефіцієнт розмноження), так і об’єктивні фактори (відсутність технологічних сортів та техніки для збирання, скорочення поголів’я сільськогосподарських тварин). Аналіз структури врожаю – важливий метод оцінювання розвитку культурних рослин. До основних елементів структури врожаю гороху належать такі: кількість збережених до жнив рослин, число бобів на рослині, кількість насінин у бобі та маса 1000 насінин. Дослідження проводили впродовж 2017–2020 рр. в умовах НДЦ «Поділля», ПДАТУ. Був закладений трифакторний дослід у десятипільній польовій сівозміні. Ґрунтовий покрив представлений чорноземом типовим, глибоким малогумусним важкосуглинковим на лесовидних суглинках. Метою досліджень було вивчення впливу різних доз мінеральних добрив та регуляторів росту на формування індивідуальної та насіннєвої продуктивності гороху посівного залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу Західного. Встановлено, що показники елементів структури врожаю та врожайність зерна гороху залежить від сортових особливостей культури, типу ґрунту, агротехніки, метеорологічних умов та характеру їхньої взаємодії. У рослин гороху сортів Готівський, Чекбек та Фаргус, підживлених мінеральними добривами у дозах N15P30K45 та N30P30K45, кількість квіток в середньому на 6–8%, бобів на 24–27% більша порівняно з контрольним варіантом. За дії регуляторів росту ці показники збільшилися ще на 1,5–4,6%. Маса 1000 насінин у сорту гороху Готівський була в межах 249,5–260,6 г, у сорту Чекбек – 261,1–266,4 г та Фаргус – 231,4–238,4 г. Показники урожайності коливалися в межах 3,2–4,3 т/га.

Посилання

Формування високої врожайності гороху / С. Авраменко, Ю. Огурцов, М. Цехмейструк та ін. Агробізнес сьогодні. URL: http://www.agro-business.com.ua/agrobusiness/events/406-2011-05-13-05-48-20.html.

Андрушко М.О., Лихочвор В.В. Особливості росту і розвитку гороху під впливом різних видів та норм мінеральних добрив. Topical issues of the development of modern science. Abstracts of the 4th International scientific and practical conference (11–13 december). Publishing House ―ACCENT‖. Sofia. Bulgaria. 2019. P. 962–972. URL: http://sci-conf.com.ua.

Бушулян О., Коблай С. Володар бобового царства, або Знову про горох. Пропозиція. 2019. № 2. С. 54–58.

В.В. Лихочвор., О.М. Андрушко. Продуктивність гороху залежно від сорту та норм висіву. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 2. С. 54–62. DOI:10.31521/2313-092X/2020-2(106)-6.

Особливості формування зернової продуктивності рослин різних сортів гороху в умовах Північного Степу України / А.Д. Гирка, І.Д. Ткаліч, Ю.Я. Сидоренко та ін. Зернові культури : науковий журнал Інституту зернових культур. 2018. Том 2. № 2. С. 267–273. URL: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0035.

Небаба К.С. Вплив мінеральних добрив та регуляторів росту на якість зерна гороху посівного в умовах Лісостепу Західного. Подільський вісник. Серія «Сільське господарство, техніка, економіка». 2023. № 38. С. 99–103. URL: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.14.

Телекало Н.В. Вплив комплексу технологічних прийомів на вирощування гороху посівного. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія «Сільське господарство та лісівництво». 2019. Випуск 13. С. 84–93.

Molecular genetic diversity of the pea (Pisum sativum L.) from the Vavilov Research Institute collection by the AFLP analysis / E.A. Dyachenko, N.N. Ryzhova, E.Z. Kochieva, M.A. Vishnyakova. Russ. J. Genet. 2017. Vol. 50. Iss. 9. P. 916–924.

Effect of Endophytic Bacteria Bacillus subtilis on Seedling Growth and Root Lignification of Pisum sativum L. under Normal and Sodium Chloride Salt Conditions. Russian Journal of Plant Physiology. Volume 70, Issue 5October 2023 Article number 97. DOI: 10.1134/S102144372360085X.

Karpenko V., Boiko Y., Prytulіak R. Anatomical changes in the epidermis of winter pea stipules and their area under usage of herbicide, plant growth regulator and microbial preparation. Agronomy Research. 2021. № 19 (2). Р. 472–483.

Khan T.N., Meldrum, A. Croser J.S. Pea Overview. Reference Module in Food Science. 2016. URL: https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100596-5.00037-8.

Kindie Y., Bezabih A., Beshir W. Field Pea (Pisum sativum L.) Variety Development for Moisture Deficit Areas of Eastern Amhara. Advances in Agriculture. Volumе 2019. Р. 6. URL: https://doi.org/10.1155/2019/1398612.

Malondialdehyde and proline content in bean cultivars following the inoculation with endophytic bacteria / S.R. Garipova, O.V. Markova, K.A. Fedorova, O.V. Lastochkina, L.I. Pusenkova. Acta Physiologiae Plantarum. 2022. № 44 (9). Р. 89. DOI: 10.1007/s11738-022-03427-1.

Pea: A Sustainable Vegetable Protein Crop / M.C. Tulbek, Y. Lam, P. Wang, A. Asavajaru. Sustainable protein sources. 2017. Р. 145–164. URL: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-802778-3.00009-3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28