ЗМІНА ВМІСТУ ГУМУСУ В ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПІД ДІЄЮ ВІДХОДІВ ЦУКРОВОГО ТА КОНСЕРВНОГО ВИРОБНИЦТВ

Анотація

У статті показано вплив відходів цукрового та консервного виробництв на зміну вмісту гумусу в чорноземі типовому важкосуглинковому. Встановлено позитивний вплив відходів на даний показник. Найкращими варіантами являються сумісне внесення 60 та 90 т/га дефекату та вижимок. Дослідженнями встановлено, що при використанні відходів цукрового та консервного виробництв вміст у ґрунті гумусу змінювався по-різному. Активно процес накопичення гумусу відбувався при сумісному внесенні дефекату та вижимок в нормі 60 та 90 т/га. Це пояснюється покращенням фізико-хімічних властивостей ґрунту: покращується структура, зменшується щільність, посилюється газообмін. За цих умов переважно розвивається аеробна мікрофлора, знижуються процеси денітрифікації, що спричиняє розвиток бацилярних форм бактерій, азотфіксуючих мікроорганізмів. Наближення реакції середовища в сторону до нейтральної поступово збільшує інтенсивність розкладу органічних речовин, покращується проходження процесу біосинтезу, при цьому звужується співвідношення вуглецю та азоту і збільшується вміст найбільш цінних гумінових кислот. Вміст гумусу на цьому варіанті зріс на 0,12–0,13% відносно контролю. На варіантах із внесенням одних вижимок вміст гумусу практично не змінився і склав в середньому по варіантах 3,64% при контролі 3,62%. Позитивна дія спільного внесення відходів на накопичення гумусу спостерігалась упродовж трьох років і під обома культурами, які досліджувались. Зрозуміло, що зміна вмісту гумусу в ґрунті за один рік занадто мала, але встановлена тенденція до збільшення дає можливість припустити, що при систематичному внесенні (раз у 3–5 років) вміст гумусу, при позитивному балансі елементів живлення на варіантах спільного внесення дефекату та вижимок, буде зростати. Отримані дані дадуть можливість розширити знання про особливості утилізації відходів цукрового та консервного виробництв, зберегти навколишнє середовище від забруднення, розробити рекомендації щодо використання відходів цукрового та консервного виробництв, як добрива під сільськогосподарські культури, що дозволить підвищити продуктивність ріллі, поліпшити родючість ґрунтів.