БІОХІМІЧНИЙ ПРОФІЛЬ КРОВІ У ХВОРИХ НА МАСТИТ КОРІВ ЗА ДІЇ ЛІПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-1.25

Ключові слова:

велика рогата худоба, субклінічний мастит, продукти перекисного окиснення ліпідів, похідні окисної модифікації протеїнів, система антиоксидантного захисту.

Анотація

Незважаючи на значні знання про етіологію та фізіологію маститу корів, його надзвичайно важко контролювати, що ускладнює лікування. Альтернативою антибіотиків є застосування ліпосомальних препаратів, які володіють антимікробною дією. У статті наведені результати експериментальних досліджень щодо впливу комплексного ліпосомального препарату на основі етилтіосульфанілату на біохімічні параметри крові корів, хворих на субклінічний мастит. Препарат дозою 0,04 мл/кг маси тіла тваринам вводили тричі з інтервалом у 24 години. Для біохімічного дослідження у корів відбирали кров на 1-шу добу (перед введенням препарату), на 3-тю та 7-ту добу після його застосування. Проведені дослідження показали, що запальні процеси молочної залози супроводжувалися зростанням інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів. Зокрема, вміст гідроперекисів ліпідів у хворих корів до введення препарату був на 19,4% (P < 0,01) більший, ніж у здорових тварин. Введення тваринам досліджуваного ліпосомального препарату спричиняло інгібуючий вплив на інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів. Про що свідчить відсутність вірогідних змін їх концентрації вже на третю добу після початку лікування. Подібні зміни зареєстровано при дослідженні інтенсивності окисної модифікації протеїнів. Вміст альдегідних і кетонових похідних окисної модифікації протеїнів у хворих корів на початок експерименту достовірно був більший, ніж у здорових тварин на 30% (P < 0,01) і 22,9% (P < 0,01) відповідно і лише на сьому добу числові значення за даними показниками нормалізувалися. Активність ензимів антиоксидантного захисту (каталази, супероксиддисмутази) та вміст відновленого глутатіону у крові хворих на мастит корів на початку досліду була також нижче норми. На сьому добу лікування тварин її показники досягнули норми. Отже, комплексний ліпосомальний препарат на основі етилтіосульфанілату нормалізує активність природних механізмів захисту в організмі тварин і рекомендується для лікування хворих на субклінічний мастит корів.

Посилання

Брода Н. А., Мудрак Д. І., Віщур О. І. Стан системи антиоксидантного захисту організму тільних корів за умов техногенного навантаження та дії коригуючих чинників. Біологія тварин. 2013. Т. 15, № 2. С. 17–23.

Влізло В. В., Федорук Р. С., Ратич І. Б. та ін. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник. 2012. Львів. 759 с.

Галицька С. М., Нікольський І. С. Біологічні властивості ліпосом та їх практичне використання. Фізіологічний журнал. 2008. Т. 54. № 5. С. 99–105.

Кравченко О. М. Місце України в світовому виробництві молока. Зб. наук. пр. Таврійського держ. агротехнологічного університету (економічні науки). Мелітополь. 2012. Вип. 2(18). С. 255–261.

Мурська С. Д. Моніторинг маститів у корів господарств Львівської та Тернопільської області. Вісник Сумського аграрного університету. 2014. Вип. 1(34). С. 207–211.

Понкало Л. І. Інтенсивність процесів пероксидного окислення ліпідів та активність глутатіонової системи антиоксидантного захисту у тільних корів та їх телят за дії нових імунотропних засобів у вигляді ліпосомальної емульсії. Біологія тварин. 2012. Т. 14, вип. 1–2. С. 551–556.

Собко Г. В., Брода Н. А., Віщур О. І., Куртяк Б. М. Вплив препарату «Антимаст» на стан системи антиоксидантного захисту у корів, хворих на субклінічну форму маститу. Науковий вісник Львівського НУВМБТ імені С. З. Ґжицького. Львів. 2016. Т. 18. № 1(65). Ч. 1. C. 154–159.

Чекман І. С., Савченкова Л. В., Горчакова Н. О. Ліпосомальні форми лікарських засобів: від експерименту до клініки. Журнал АМН України. 2006. Т. 12. № 4. С. 653–667.

Чепурна В. А., Супрович Т. М., Віщур О. І., Мудрак Д. І. Стан неспецифічної резистентності у хворих на мастит корів за дії ліпосомального препарату. Науково-технічний бюлетень (ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок) і Інститут біології тварин. Львів. 2018. Вип. 19, № 2. С. 42–46.

Чепурна В. А., Супрович Т. М., Віщур О. І., Коваленко В. Л. Лейкоцитарний та біохімічний профіль крові корів, хворих на клінічний мастит, за дії ліпосомального препарату на основі етилтіосульфанілату. Ветеринарна біотехнологія. 2018. Вип. 3 (1). С. 307–311.

Bulbake U., Doppalapudi S., Kommineni N., Khan W. Liposomal formulations in clinical use: an updated review. Pharmaceutics. 2017. Vol. 9(4). P. 12. https://doi.org/10.3390/ pharmaceutics9020012.

Martins S., Martins V.C., Cardoso F.A., Germano J., Rodrigues M., Duarte C., Bexiga R., Cardoso S., Freitas P.P. Biosensors for On-Farm Diagnosis of Mastitis. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. 2019. № 7:186. doi: 10.3389/fbioe.2019.00186.

Mavangira V., Gandy J.C., Zhang C., Ryman V.E., Jones A., Sordillo L.M. Polyunsaturated fatty acids influence differential biosynthesis of oxylipids and other lipid mediators during bovine coliform mastitis. Journal of Dairy Science. 2015. Vol. 98(9). P. 6202–6215. https:// doi.org/10.3168/jds.2015-9570.

Scientific Opinion on taxifolin of rich extract from Dahurian Larch (Larix gmelinii). EFSA Journal. 2017. Vol. 15. Iss. 2. URL: https://efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/ 10.2903/j.efsa. 2017.4682.

Suprovych T., Stroianovska L., Vishchur O., Havryliak V., Vasylyuk S., Masyuk M., Solovodzinska I., Lubenets. Influence of liposomal thiosulfonate drug on the blood parameters of cows suffering catarrhal mastitis. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2023. Vol. 14(2). P. 195–202. doi: 10.15421/022329.

Tommasoni C., Fiore E., Lisuzzo A., Gianesella M. Mastitis in Dairy Cattle: On-Farm Diagnosticsand Future Perspectives. Animals. 2023. № 13. 2538. https://doi.org/10.3390/ ani13152538.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-21