СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІВЧАРСТВА В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.12Ключові слова:
вівчарство, поголів’я, баранина, виробництво вовни, настриг вовниАнотація
Вівчарство – важливий напрям тваринництва, який, однак, має чимало проблем. Сьогодні ця галузь є досить перспективною, проте потребує державної підтримки, це, у свою чергу, сприятиме зниженню собівартості продукції вівчарства і зростанню прибутків. За даними Державної служби статистики України, до 2020 року спостерігається постійне скорочення поголів’я овець, а вже з 2021 року в усіх категоріях господарств його чисельність зростає. Варто відмітити, що промислове ведення вівчарства в Хмельницькій області активно почало розвиватися з 2021 року завдяки державній підтримці. Так, поголів’я овець у всіх категоріях господарств із 2020 року до 2022 року зросло на 13,5 тис. гол.: на підприємствах – на 12,6, у господарствах населення – на 0,9 тис. гол. Ситуація з вівчарством значно погіршилася з моменту повномасштабного вторгнення. Через пряму агресію ворога Україна втратила 30% поголів’я овець. Зниження цін, розрив логістичних ланцюгів створили великі проблеми. Вагомою проблемою галузі вівчарства є зменшення якісного племінного поголів’я. Чисельність племінних овець у Хмельницькій області на початок січня 2023 року становила 12300 тис. гол. Це на 650 тис. голів менше порівняно з 2022 роком. Припинили своє існування племінні господарства з розведення таких порід, як асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною, північнокавказька й мериноландшаф. Проте з 2020 року створено нові племрепродуктори з розведення овець романівської породи та дорпер. За даними статистичного аналізу, виробництво баранини й козлятини в господарствах усіх категорій Хмельницької області з 2000 року до 2021 року залишається на однаковому рівні – 0,2 тис. т у забійній масі. За 2022 рік виробництво вовни в усіх категоріях господарств становило 5 т, що на 24 т менше порівняно з 2000 роком. Виробництво вовни в підприємствах і господарствах населення за 2018 рік було в межах 1 т і 5 т, це менше порівняно з 2000 роком на 20 т і 3 т відповідно. З 2019 року на підприємствах і в господарствах населення взагалі припинили виробляти вовну, так як це економічно не вигідно. Стосовно середнього настригу вовни від однієї вівці, то за 2022 рік у господарствах усіх категорій він становив 0,3 кг, що менше, ніж у 2000 році, на 1,9 кг. Така ситуація пояснюється низькими закупівельними цінами й відсутністю належного ринку збуту вовни, що негативно впливає на зацікавленість товаровиробників.
Посилання
Бойко В.О. Перспективи розвитку та підвищення конкурентоспроможності галузі вівчарства на Херсонщині. Економіка АПК. 2018. № 1. С. 26–33.
Вдовиченко Ю.В., Жарук П.Г. Генетичні ресурси овець в Україні. Вісник аграрної науки. Київ, 2019. № 5 (794). С. 38–44. DOI: 10.31073/agrovisnyk201905-04.
Вівчарство може стати одним із напрямів тваринництва, який найпростіше запустити на деокупованих територіях. Agroportal : веб-сайт. URL: https://agroportal.ua/publishing/intervyu/vivcharstvo-mozhe-stati-odnim-iz-napryamiv-tvarinnictvayakiy-nayprostishe-zapustiti-na-deokupovanih-teritoriyah (дата звернення: 02.04.2024).
Вільна ніша: чому вівчарство та козівництво залишаються в межах ремісничого виробництва. Agroportal : веб-сайт. URL: https://agroportal.ua/publishing/lichnyi-vzglyad/vilna-nisha-chomu-vivcharstvo-ta-kozivnictvo-zalishayutsya-v-mezhahremisnichogo-virobnictva (дата звернення: 04.04.2024).
Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві за 2022 рік / загальна редакція С.В. Прийми. Київ, 2023. Том ІI. 190 с. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://minagro.gov.ua/storage/app/uploads/public/65c/9cf/401/65c9cf40166a5834793892.pdf (дата звернення: 10.04.2024).
Жарук Л.В., Коваль Т.С., Козак О.А. Розвиток світового ринку продукції вівчарства. Економіка АПК. 2020. № 8. С. 60–71. URL: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202008060.
Скоріше живе, ніж мертве: як українське вівчарство здійснило експортний прорив. Agroportal : веб-сайт. URL: https://agroportal.ua/publishing/analitika/skoree-zhiv-chem-mertv-kak-ukrainskoe-ovtsevodstvo-osushchestvilo-eksportnyi-proryv (дата звернення: 01.04.2024).
Славкова О.П., Ковальова О.М. Перспективи розвитку вівчарства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 19. С. 101–106. URL: http://global-national.in.ua/archive/19-2017/22.pdf (дата звернення: 25.03.2024).
Стан та наукове забезпечення галузі вівчарства в Україні / Ю.В. Вдовиченко та ін. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2016. Вип. 9. С. 3–16. URL: http://ascaniansc.in.ua/ images/M_images/20169.pdf (дата звернення: 25.03.2024).
Сушарник Я.А. Аналіз сучасного стану ринку вівчарства. Науковий Вісник Одеського національного економічного університету. 2021. № 9–10 (286–287). С. 92–98.
Тимофійшин І.І., Дереш О.М. Стан та шляхи відродження вівчарства Хмельниччини. Таврійський науковий вісник. 2021. № 81. С. 303–305. URL: http://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/81_2012/60.pdf (дата звернення: 26.03.2024).
Супрун І.О., Гетя А.А., Фичак В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку вівчарства в Україні. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва : збірник наукових праць. 2021. № 2. С. 21–31. DOI: 10.33245/2310-9289-2021-166-2-21-31.
Тваринництво України : статистичний збірник 2009–2021 / Державна служба статистики України. Київ, 2022. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_tvar_zb.htm (дата звернення: 20.03.2024).
Тваринництво України : статистичний збірник 2022 / Державна служба статистики України. Київ, 2023. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2023/zb/09/S_gos_22.pdf (дата звернення: 15.04.2024).
Через війну Україна втратила 30% поголів’я овець. Agroportal : веб-сайт. URL: https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/cherez-viynu-ukrajina-vtratila-30-pogoliv-ya-ovec (дата звернення: 05.04.2024).
Prospects of use of genetic resources of sheep in Ukraine / І. Suprun et al. Acta fytotechn zootechn. 2021. № 24 (1). P. 35–43. DOI: 10.15414/ afz.2021.24.01.35-43.