ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ НАДВИСОКОЧАСТОТНОГО ДІАПАЗОНУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СВИНОМАТОК З СИНДРОМОМ МАСТИТ-МЕТРИТ-АГАЛАКТІЯ

Автор(и)

  • Л. М. Михайлова
  • О. В. Думанський

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2020-2-9

Ключові слова:

дослідження, випромінювання, джерело випромінювання, діод, діапазон, електромагнітне поле, суматор, генератор.

Анотація

У статті пропонується дослідити високостабільні джерела електромагнітного поля надвисокочастотного діапазону для лікування тварин, зокрема свиноматок з синдромом мастит-метрит-агалактія. Для створення електротехнологій, пов'язаних з впливом ЕМП на біологічні об'єкти, необхідні дослідження зі створення високостабільних джерел ЕМП НВЧ діапазону, що відповідають високим вимогам по спектру вихідних сигналів, діапазону перебудови частоти і потужності вихідного сигналу. При лікуванні захворювання свиноматок з синдромом метрит-мастіт-агалактія необхідні джерела випромінювання в діапазоні 141 ... 143 ГГц з рівнем вихідної потужності не менше 250 мВт, нестабільністю частоти порядку 10-6 ... 10-7, рівнем фазових шумів - 90 ... 100 дБ / Гц на частоті відбудови від несучої 10 кГц. Один з ефективних шляхів вирішення завдання узгодження імпедансів діодів і навантаження в діапазоні НВЧ зводиться до застосування хвилеводно-коаксіальних лінії з параметрами: D2 = 1 мм, D1 = 0,5 мм, n = 2, a = 1,6 мм, b= 0,8 мм, Lp = 0,25λ, W0k = 42 Ом, Rp=0,06 Ом, W01 = 250 Ом. Аналіз отриманих результатів показує, що критичність настройки суматора для отримання максимального ККД знижується при зменшенні Rap і збільшенні N. Підвищення ККД підсумовування при збільшенні N пояснюється необхідністю зменшення опору навантаження. Ця особливість, розглянутої схеми, істотно відрізняє її від інших відомих схем у яких ККД підсумовування зменшується при збільшенні N. Для визначення числа діодів, що забезпечують сумарну потужність в межах 250 мВт на частотах 141 ... 143 ГГц були проведені чисельні розрахунки для параметрів діода 2А762А: робочий діапазон частот f = 140 ... 145 ГГц, номінальна потужність = 0,09 Вт, робочий струм I0 = 150 мА, робоча напруга U0 = 12 В, Rs = 0,5 Ом, Rp = 0,06 Ом, С = 0,2 пФ, p2 = 1, I0 / Ins = 4.

Посилання

А. Д. Черенков, Л. Ф. Кучин. Влияние низкоэнергетических МП на клетки тканей вымени коров больных маститом. Вісник ХДТУСГ. 2001. Вип. 6. С. 32–33.

Н. Д. Девятков, М. Б. Голот, О. В. Бескид. Миллиметровые волны и их роль в процесах жизнедеятельности. Москва : Радио и свьязь, 1991. 169 с.

Л. Н. Михайлова, А. Н. Мороз. Физиологические особенности мастита свиней и методы его лечения. Вісник національного технічного університету «ХПІ». Нові рішення в сучасних технологіях. 2010. № 33. С. 31–35.

Бугаев А. В., Касаткин Л. В. Каскадное суммирование мощностей ЛПД в режиме внешней синхронизации. Электронная техника. Серия 1. Электроника СВЧ. 1989. Вып. 10. C. 22 – 27.

Михайлова Л. Н. Определение параметров электродинамической системы многодиодного генератора крайневысокочастотного диапазона. Вісник національного технічного університету «ХПI». Нові рішення в сучасних технологіях. 2011. № 54. С. 138–141.

Левин Л. Теория волноводов. Методы решения волноводных задач. Москва : Издательство радио и связь, 1981. 211 с.

Касаткин Л. В., Лошицкий П. П. Эквивалентная схема высокочастотной цепи ГЛПД с внутриволноводным открытым резонатором. Электронная техника. Серия 1. Электроника СВЧ. 1974. № 5. С. 21 – 26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-17