ДЕПОРТАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ЗМІНИ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.26

Ключові слова:

депортація, демографічна зміна, примусове переміщення, переселення, повномасштабне вторгнення, міжнародне право

Анотація

Мета дослідження – на основі звітів, доповідей правозахисних та міжнародних організацій, а також електронних публікацій дослідити депортацію як інструмент демографічної трансформації окупованих територій України в період 2014–2023 рр., виокремити історичні витоки, механізми реалізації та наслідки для українського населення й регіону в цілому. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму, наукової об’єктивності, системності і комплексності. Застосовано загальнонаукові та спеціально–історичні методи: аналіз документальних і правозахисних джерел, порівняльно–історичний підхід (зіставлення сучасної ситуації з депортаціями радянського періоду), метод системного аналізу (виявлення взаємозв’язку між примусовою паспортизацією, «фільтрацією» та депортацією), а також метод критичного джерелознавчого аналізу для оцінювання звітів міжнародних організацій. Наукова новизна полягає у можливості виявити закономірності розвитку та поширення сучасних депортацій, а також оцінити їхній вплив на окуповані території, визначивши шляхи запобігання та мінімізації довгострокових негативних наслідків. У результаті проведеного дослідження можна констатувати, що депортація сьогодні виступає системним інструментом демографічної трансформації, що включає паспортизацію, «фільтрацію», насильницьку русифікацію та переселення ув’язнених, дітей і жінок. Примусове переміщення чи переселення населення має глибокі радянські корені, однак у новітніх умовах поєднується з механізмами інформаційного та правового тиску (створення підстав для позбавлення українського громадянства, заборони виїзду без російських документів тощо). Руйнується соціальна тканина окупованих регіонів України: зникають родинні та громадські зв’язки, змінюється етнічний склад, активно витісняється національна культура та мова. Порушуються норми міжнародного права, зокрема ст. 49 IV Женевської конвенції та Римський статут МКС, які забороняють депортацію цивільних із окупованих територій. Це формує підстави для кваліфікації дій РФ як воєнних злочинів чи злочинів проти людяності. Далі актуальним залишається вивчення довгострокових наслідків депортацій, зокрема економічних і психологічних, а також розробка механізмів притягнення винних до відповідальності й реінтеграції депортованих.

Посилання

ГО «Захист вʼязнів України». Захист прав депортованих ув’язнених з окупованих територій України: виклики та шляхи вирішення. Липень 2024. URL: https://surl.li/xtmqke (дата звернення: 21.12.2024).

ГО «Східна правозахисна група» та ГО «Інститут стратегічних досліджень та безпеки». Примусова паспортизація РФ в Україні 2000–2024 роки. URL: https://surl.li/yyyzbj (дата звернення: 17.12.2024).

Горбатюк М.О. Масові депортації населення Західної України в післявоєнний період. Український історичний журнал. 2018. № 1. С. 23–37.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни. 1949. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text (дата звернення: 12.12.2024).

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Звіт про порушення та недотримання міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Квітень 2023. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/0/1/546560.pdf (дата звернення: 15.12.2024).

Римський статут міжнародного кримінального суду. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text (дата звернення: 12.12.2024).

Синюк О., Луньова А., Рашевська К., Мартиновський Р., Павлюк А., Свиридова Д., et al. Аналітичний звіт коаліції «Україна. П’ята ранку». Депортація громадян України з території ведення активних бойових дій чи з тимчасово окупованої території України. 2023. URL: https://zmina.ua/wp–content/uploads/sites/2/2023/01/deportation_ukr.pdf (дата звернення: 18.12.2024).

Указ президента росії від 27.04.2023 № 307. URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202304270013 (дата звернення: 13.12.2024).

Харківська правозахисна група. Установи виконання покарань під час війни. Огляд ситуації. Серпень 2022. URL: https://khpg.org/1608811011 (дата звернення: 21.12.2024).

Центр досліджень визвольного руху й Історичної правди. Як відбувалася найбільша депортація із Західної України. Жовтень 2017. URL: https://cdvr.org.ua/23566/2017/10/20/ (дата звернення: 16.12.2024).

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Депортація, а не евакуація. Навіщо Кремлю примусове переміщення населення Херсонщини. Листопад 2022. URL: https://surl.li/wdxfoa (дата звернення: 15.12.2024).

Amnesty International. Like a Prison Convoy: Russia’s Unlawful Transfer and Abuse of Civilians in Ukraine During ‘Filtration’. 2022. URL: https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/6136/2022/en/ (дата звернення: 11.12.2024)

Applebaum A. Gulag: A History. Knopf Doubleday Publishing Group, 2007. 736 p.

Applebaum A. Red Famine: Stalin’s War on Ukraine. London: Penguin Books Ltd, 2017. 496 p.

Burkhardt F. Russia’s «Passportisation» of the Donbas. 2020. URL: https://www.swp–berlin.org/10.18449/2020C41/ (дата звернення: 12.12.2024).

DW українською. (Свідчення примусового переміщення). 2025. URL: https://x.com/dw_ukrainian/status/1874840574932680831 (дата звернення: 02.01.2025).

Elinder M., Erixson O., Hammar O. Where Would Ukrainian Refugees Go if They Could Go Anywhere? International Migration Review, 2023. 57(2), 587-602. https://doi.org/10.1177/01979183221131559

Freedman L. Ukraine and the Art of Strategy. Oxford University Press. 2019.

Human Rights Watch. «Filtration» and the Crime of Forcibly Transferring Ukrainian Civilians to Russia. September 2022. URL: https://surl.li/yoecqv (дата звернення: 11.12.2024).

Human Rights Watch. Україна: Примусова русифікація освіти на окупованих територіях. 2024. URL: https://surl.li/tsfgzl (дата звернення: 14.12.2024).

Leheza Y., Korniienko M., Berezniak V., Мariienko А., Radchuk A. Legal Regulation of Liability for Illegal Deportation of Children: Administrative, Criminal Aspects, Experience of Ukraine and International Standards. Revista Jurídica Portucalense, 2024. 257–274. https://doi.org/10.34625/issn.2183-2705(36)2024.ic-11

Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. 40-th Report on the human rights situation in Ukraine. October 2024. URL: https://surl.li/ujzsfz (дата звернення: 17.12.2024).

Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Report on the human rights situation in Ukraine, August 2023. URL: https://surl.li/isamwz (дата звернення: 11.12.2024).

Snyder, T. Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin. Laurus, 2010. 524 p.

United Nations General Assembly. Resolution ES–11/1: Aggression against Ukraine (2022). URL: https://surl.li/isldus (дата звернення: 16.12.2024).

Wylegała A. Child migrants and deportees from Poland and Ukraine after the Second World War: experience and memory. European Review of History: Revue Européenne d’histoire, 22(2), 2015. 292–309. https://doi.org/10.1080/13507486.2015.1008411

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-03