ДЕПОРТАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ЗМІНИ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Анотація

Мета дослідження – на основі звітів, доповідей правозахисних та міжнародних організацій, а також електронних публікацій дослідити депортацію як інструмент демографічної трансформації окупованих територій України в період 2014–2023 рр., виокремити історичні витоки, механізми реалізації та наслідки для українського населення й регіону в цілому. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму, наукової об’єктивності, системності і комплексності. Застосовано загальнонаукові та спеціально–історичні методи: аналіз документальних і правозахисних джерел, порівняльно–історичний підхід (зіставлення сучасної ситуації з депортаціями радянського періоду), метод системного аналізу (виявлення взаємозв’язку між примусовою паспортизацією, «фільтрацією» та депортацією), а також метод критичного джерелознавчого аналізу для оцінювання звітів міжнародних організацій. Наукова новизна полягає у можливості виявити закономірності розвитку та поширення сучасних депортацій, а також оцінити їхній вплив на окуповані території, визначивши шляхи запобігання та мінімізації довгострокових негативних наслідків. У результаті проведеного дослідження можна констатувати, що депортація сьогодні виступає системним інструментом демографічної трансформації, що включає паспортизацію, «фільтрацію», насильницьку русифікацію та переселення ув’язнених, дітей і жінок. Примусове переміщення чи переселення населення має глибокі радянські корені, однак у новітніх умовах поєднується з механізмами інформаційного та правового тиску (створення підстав для позбавлення українського громадянства, заборони виїзду без російських документів тощо). Руйнується соціальна тканина окупованих регіонів України: зникають родинні та громадські зв’язки, змінюється етнічний склад, активно витісняється національна культура та мова. Порушуються норми міжнародного права, зокрема ст. 49 IV Женевської конвенції та Римський статут МКС, які забороняють депортацію цивільних із окупованих територій. Це формує підстави для кваліфікації дій РФ як воєнних злочинів чи злочинів проти людяності. Далі актуальним залишається вивчення довгострокових наслідків депортацій, зокрема економічних і психологічних, а також розробка механізмів притягнення винних до відповідальності й реінтеграції депортованих.