ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.29

Ключові слова:

сільські території, сталий розвиток, диверсифікація, сільський зелений туризм, інфраструктура, економічний розвиток, якість життя

Анотація

Диверсифікація є важливим інструментом забезпечення сталого комплексного розвитку сільських територій, оскільки дозволяє зменшити залежність від однієї галузі чи виду діяльності та створити нові можливості для економічного зростання, раціонального використання природних ресурсів, поліпшення соціальних умов та покращення екології. Диверсифікація дозволяє знизити ризики, пов’язані з коливаннями цін на сільськогосподарську продукцію або змінами кліматичних умов. Це створює більш стабільну економічну ситуацію для місцевих громад. Розвиток нових галузей, бізнесів та видів діяльності створює додаткові робочі місця, підвищує рівень доходів сільського населення та зменшує міграцію. Це сприяє зміцненню соціальної структури та збереженню традиційного способу життя. Застосування екологічно чистих технологій та сталих практик землеробства знижує негативний вплив на навколишнє середовище, допомагає зберегти природні ресурси та забезпечити довготривале ефективне використання земельних ресурсів. Диверсифікація економіки може створити умови для залучення інвестицій у сільське господарство та інші галузі, що забезпечить додаткові фінансові надходження для розвитку місцевої інфраструктури та ринку соціальних послуг. Збільшення економічної активності на сільських територіях сприяє розвитку транспортної, комунікаційної та соціальної інфраструктури, що поліпшує доступ до послуг та сприяє підвищенню якості життя місцевого сільського населення. Диверсифікація є важливим фактором для забезпечення сталого розвитку сільських територій, оскільки вона дозволяє створювати багатогранну, стійку економіку, покращувати соціальні умови та екологічну ситуацію. Вона вимагає комплексного підходу, який включає як економічні, так і соціальні та екологічні аспекти розвитку.

Посилання

Бахчиванжи Л.А., Павлова О.Ю. Диверсифікація діяльності аграрних підприємств як стратегія управління соціально-економічним розвитком. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2013. № 6. С. 84–91.

Богуславський Є.І., Шибалкіна Ю.С. Стратегія диверсифікації: вибір моменту старту. Журнал «Соціальна економіка». 2009. № 21. С. 182–189.

Борисова В.А. Диверсифікація сільськогосподарського виробництва фермерських господарств. Суми : Довкілля, 2002. 202 с.

Вишневська О.М. Формування та оцінювання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Вісник ХНАУ. 2007. № 3. С. 27–32.

Коноплицький В., Філіна А. Тлумачний словник економічних термінів. Київ : Альтерпрес, 1996. 448 с.

Макаренко М.В. Технологія управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 4. С. 114–119.

Мармуль Л.О., Радєва М.М. Механізм формування диверсифікаційної політики підприємства в умовах трансформаційної економіки : монографія. Київ : ННЦ ІАЕ, 2006. 198 с.

Міщенко А.П. Стратегічне управління : навчальний посібник. Дніпропетровськ, 2003. 250 с.

Ткачук В.І. Диверсифікація аграрного підприємства : монографія. Житомир : ЖНАЕУ, 2011. 268 с.

Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України / Шпичак О.М., Саблук П.Т., Ситник В.П. Київ : ІАЕ, 2000. 585 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-03