ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2020-2-17Ключові слова:
фінансово-економічний механізм; інструменти; збалансоване землекористування; агроресурсний потенціал; земельні ділянки сільськогосподарського призначення; агроекосистеми.Анотація
У статті охарактеризовано основні економічні елементи формування фінансово-економічного механізму як комплексної системи інструментів за ринкових умов господарювання та систематизовано основні напрямки виконання цього завдання, що у підсумку покликано сприяти відтворенню і збереженню агроресурсного потенціалу регіонів та активізації розвитку сільських територій України. Сформовано теоретико-методологічні підходи щодо розширення та стабілізації матеріально-ресурсного забезпечення збалансованого використання сільськогосподарських земель. Ключовою вимогою досягнення успіху формування і ефективного функціонування фінансово-економічного механізму і складових його інструментів та важелів для ресурсного забезпечення збалансованого сільськогосподарського землекористування є дотримання законодавчо-правових, організаційних, економічних принципів і концептуальних підходів, що систематизовані в роботі. На цій основі обґрунтовано необхідність розвитку і впровадження у господарську діяльність системи фінансово-економічних інструментів. Доведено, що ефективність впровадження системи фінансово-економічних інструментів, як складових відповідного механізму забезпечення збалансованого землекористування у сфері агровиробництва потребує запровадження ринкового обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Останній час потенціал фінансово-економічних передумов забезпечення збалансованого рівня сільськогосподарського землекористування в Україні використовується не на достатньому рівні. Лишається не повністю задіяним напрям залучення фінансово-економічних інструментів і на цій основі аграрний сектор недоотримує інвестиції, що потребує державного регулювання. Інвестиції є найважливішим засобом забезпечення прогресивних структурних зрушень в охороні навколишнього природного середовища, в забезпеченні прийнятного рівня агроекологічної безпеки та збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.
Посилання
Бабміндра Д.І., Третяк А.М. Земельні ресурси України та їх використання. Київ : ЦЗРУ, 2003. 143 с.
Добряк Д.С., Канаш О.П., Бамбіндра Д.І., Розумний І.А. Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання. Київ : Урожай, 2007. 462 с.
Земельний кодекс України: Офіційний сайт Верховної ради України. Retrivied from: http://zakon5.rada.gov.ua.
Кулинич П.Ф. Ринок земель сільськогосподарського призначення: правова модель та перспективи розвитку. Ринок землі. 2002. № 3. С. 31–40.
Лупенко Ю.О. Економічні передумови становлення ринку сільськогосподарських земель. Ринок землі. 2002. № 3. С. 41–44.
Могилова М.М. Ринок землі як важлива умова розвитку ефективного виробництва. Економіка АПК. 2000. № 2. С. 76–79.
Новаковський Л.Я., Третяк А.М. Основні положення концепції розвитку земельної реформи в Україні. Інститут землеустрою УААН. Київ, 2000. 96 с.
Саблук П. Стан і перспективи розвитку агропромислового комплексу України. Економіка України. 2008. № 12. С. 4.
Третяк А.М. Методологічні засади ринку землі в Україні. Землевпорядкування. 2001. № 4. С. 14–20.
