ВПЛИВ ГУСТОТИ СТОЯННЯ СОРГО ЦУКРОВОГО НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ В УМОВАХ ЗОНИ ПІВДЕННОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

Мета цього дослідження – визначити вплив густоти стояння сорго цукрового на формування біометричних показників у зоні Південного Лісостепу України з урахуванням сортових особливостей, норм висіву та варіантів позакореневого підживлення. Особливу увагу приділено виявленню оптимальних агротехнічних параметрів, які сприяють формуванню максимальної густоти стояння рослин у фазі повної стиглості, що є критично важливим чинником підвищення врожайності. Польові дослідження проводились упродовж 2023–2025 рр. у Полтавській та Вінницькій областях. Було реалізовано багатофакторний експеримент за схемою 4 × 4 × 4 з чотирикратною повторюваністю, що включав фактори: сорт (4 варіанти), норма висіву (70, 100, 130, 160 тис. насінин/га) та варіанти позакореневого підживлення (контроль, біопрепарат, мікродобриво, комбінація). Використано методику ДСТУ 7169:2010, шкалу BBCH для фенологічного аналізу, а також програмне забезпечення Excel та Agrostat для статистичної обробки. Встановлено, що густота стояння у фазі повної стиглості істотно залежала від погодних умов, норми висіву, сорту й застосованого підживлення. У сприятливіших умовах Вінницької області густота стояння була стабільно вищою, ніж у Полтавській. Сорт Медовий забезпечував найвищу густоту (до 140 тис. рослин/га за норми висіву 160 тис. та комбінованому підживленні). Натомість Сило 700 Д показав нижчу здатність до збереження рослин. Встановлено, що застосування біопрепаратів і мікродобрив покращувало густоту на 5–9 % порівняно з контролем. У Полтавській області вищі втрати були пов’язані з пиловою ерозією та нестачею вологи. Сортові особливості суттєво впливали на збереження рослин: Медовий і Троїстий мали найвищу стабільність густоти у різних умовах. Для формування оптимальної густоти стояння сорго цукрового необхідно враховувати як агрокліматичні умови, так і сортові особливості. Найефективнішими є сорти з високою енергією проростання та стійкістю до стресових факторів, зокрема Медовий і Троїстий. Оптимальною нормою висіву для більшості сортів є 130–160 тис. насінин/га у поєднанні з позакореневим підживленням. Результати підтверджують доцільність регіоналізації агротехнологій під час вирощування сорго цукрового з метою стабільного формування густих посівів та підвищення врожайності.