ВПЛИВ СТРОКІВ ТА НОРМ ВНЕСЕННЯ БІОСТИМУЛЯТОРІВ-АНТИСТРЕСАНТІВ НА ФОТОСИНТЕТИЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-1-20Ключові слова:
агроценоз, сорт, соя, біостимулятори, мікроелементи, мінеральне живлення, фотосинтетична діяльність рослин, стрес, абіотичні фактори, технологія вирощуванняАнотація
У сучасному виробництві зернової продукції серед зернобобових культур вагоме місце в структурі посівних площ посідає соя, яка визначає рівень виробництва рослинного білка в Україні. На цей час сою відносять до найбільш затребуваних стратегічних культур, що задовольняють потреби людства в рослинному білку та олії. У статті висвітлено результати досліджень, за якими було встановлено основні аспекти, що впливають на формування фотосинтетичної діяльності агрофітоценозів сортів сої залежно від застосування біостимуляторів антистресантів за умов зміни клімату. Відмічено, що вищі показники фотосинтетичної діяльності були сформовані у сої сорту Ментор за умови двократної обробки біостимулятором Вуксал БІО Аскофол (WUXAL) та АЛЬГУМ ПЛЮС / ALHUM PLUS (Smart Grow) у період проведення досліджень 2023–2025 роки. Найвищі показники в період «бутонізація – цвітіння» відмічено на варіанті з внесенням біостимулятора Вуксал БІО Аскофол в період 2 міжвузлів (ВВСН 14) та бутонізації (ВВСН 55) з нормою 1,0 л/га – 51,1 тис. м2/га, що на 4,9 тис. м2/га перевищило показник на варіанті без внесення біостимуляторів. Внесення менших норм препарату знижувало показники площі листової поверхні: з нормою 0,5 л/га на 1,4 тис. м2/га, з нормою 0,7 л/га на 0,5 тис. м2/га. Внесення біостимулятора Альгум плюс забезпечувало показники площі листковової поверхні на рівні 49,2 тис. м2/га на варіанті з нормою 1,0 л/га, що переважав на 3,0 тис. м2/га варіант без внесення біостимулятора. Різниця між застосуванням препарату Вуксал БІО Аскофол становила 1,9 тис. м2/га порівняно з Альгум плюс. Найвищий показник на варіантах сорту Сірелія становив 48,4 тис. м2/га із застосуванням Вуксал БІО Аскофол, що на 4,8 тис. м2/га переважав варіант без застосування біопрепаратів та лише 0,3 тис. м2/га від внесення Альгум плюс. Фотосинтетичний потенціал сортів сої різнився від застосування біостимуляторів в нормі внесення 1,0 л/га на 0,27 млн м2/га × діб більше на варіанті внесення Вуксал БІО Аскофол та 0,16 млн м2/га × діб на варіанті внесення Альгум плюс сорту Ментор. Найбільша продуктивність фотосинтезу була в період «цвітіння – налив зерна», чиста продуктивність фотосинтезу була в межах: у сорту Ментор 1,91–2,23 г/м2, у сорту Сірелія 1,83–2,16 г/м2, залежно від варіанта досліду. Застосування біостимулятора Вуксал БІО Аскофол на посіві сорту Ментор забезпечив найбільший приріст сухої речовини за внесення в період 2 міжвузлів (ВВСН 14) + бутонізація (ВВСН 55), і відповідно до норми внесення цей показник становив: 0,5 л/га – 16,34 г/рослину; 0,7 л/га – 16,52 г/рослину; 1,0 л/га – 16,83 г/рослину, що на 1,66, 1,84 та 2,15 г/рослину переважало варіант без внесення біостимуляторів.
Посилання
Бабич А. О. Зміна величини фотосинтезуючого апарату рослин та посівів сої залежно від елементів технології вирощування. Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. 2009. Вип. 9. С. 21–25.
Бахмат О. М. Накопичення сухої речовини та урожайність сої у Західному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2009. № 8. С. 29–31.
Джура Ю. М. Продуктивність сої залежно від моделей технологій її вирощування в умовах правобережного Лісостепу України : автореф. дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.09. Вінниця, 2004. 20 с.
Мазур В. А., Ткачук О. П., Дідур І. М., Панцирева Г. В. Технологічність та агроекологічна стійкість скоростиглих сортів сої. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 4 (23). С. 96–111. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2022_1_8
Овчарук В. І., Овчарук О. В., Євстафієва І. М. Фотосинтетична діяльність рослин буряків кормових залежно від сорту в умовах правобережного лісостепу України. Modern engineering and innovative technologies, Germany, Karlsruhe, 2024. Is. 36 (03). С. 63–71. DOI: 10.30890/2567-5273.2024-36-00-038
Овчарук О. В., Овчарук О. В., Хоміна В. Я., Каленська С. М. Агроекологічні особливості вирощування сої. Інноваційні технології в рослинництві : матеріали наукової інтернет-конференції (м. Кам’янець-Подільський, 15 травня 2018 р.) Кам’янець-Подільський, 2018. С. 134–136.
Овчарук О. В., Рахметов Д. Б., Єременко О. А., Федорчук М. І. Вплив абіотичних і біотичних факторів на сільськогосподарські рослини. Тенденції та виклики сучасної аграрної науки: теорія і практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 20–22 жовтня 2021 р.). Київ : НУБІП України, 2021. С. 215–217.
Овчарук О. В., Овчарук В. І., Хоміна В. Я. та ін. Методи аналізу в агрономії та агроекології : навч. посіб. Кам’янець-Подільський, Харків : Мачулин, 2019. 364 с.
Петриченко В. Ф. Вплив агрокліматичних факторів на продуктивність сої. Вісник аграрної науки. 2006. № 2. С. 19–23.
Федорук І. В., Хмелянчишин Ю. В., Городиська О. П. Особливості росту і розвитку рослин сої залежно від сорту та елементів технології вирощування. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2020. Вип. 33. С. 54–61. URL: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2020-2-7
Шевніков М. Я. Особливості технології вирощування сої в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2011. Вип. 69. С. 147–151.
Ямковий В. Особливості сучасної системи удобрення сої. Пропозиція. 2013. № 3. С. 66–70.
Duan Z., Xu L., Zhou G., Zhu Z., Wang X., Shen Y., Ma X., Tian Z., Fang C. Unlocking soybean potential: genetic resources and omics for breeding, 00041-4. Advance online publication J. Genet. Genom. 2025. № 25. S. 1673–8527. URL: https://doi.org/ 10.1016/j.jgg.2025.02.004
Poudel S., Vennam R. R., Shrestha A., Reddy K. R., Wijewardane N. K. Bheemanahalli R. Resilience of soybean cultivars to drought flowering and early-seed setting stages. Sci. Rep. 2023. Vol. 13 (1). P. 1277. DOI: 10.1038/s41598-023-28354-0
Tian Z., Nepomuceno A. L., Song Q., Stupar R. M. et al. Soybean 2035: a decadal and breeding. Mol. Plant. 2025. Vol. 18 (2). Р. 245–271. https://doi.org/10.1016/j.molp.2025.01.004
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







