ОБСЯГИ ВИРОЩУВАННЯ ТА УРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ, ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ БІОСТИМУЛЯТОРІВ-АНТИСТРЕСАНТІВ ЗА УМОВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз сучасних обсягів виробництва та коливань продуктивності кукурудзи (Zea mays L.) в Україні та світі. Розглянуто вплив глобальних змін клімату, зокрема тривалих засух, зміщення агрокліматичних зон та температурних аномалій, на онтогенез і фізіологічний стан культури. Обґрунтовано статистичні дані по виробництву кукурудзи в світі та в Україні. Охарактеризовано площі посівів та валові збори даної культури впродовж останніх років. Кукурудза традиційно посідає стратегічне місце в агропромисловому комплексі України, демонструючи стабільне розширення географії вирощування в усіх природно-кліматичних зонах незалежно від масштабів господарювання. Інтенсифікація зерновиробництва є пріоритетним вектором розвитку сучасного аграрного сектора країни. Системне зростання внутрішнього та зовнішнього попиту на продовольче й фуражне зерно актуалізує дослідження цієї галузі в контексті зміцнення національної продовольчої безпеки. Завдяки вищій продуктивності порівняно з іншими зернофуражними культурами, кукурудза здатна забезпечувати стабільну врожайність на рівні 60–70 ц/га. Водночас емпіричні дані свідчать про суттєву просторову та часову варіативність цього показника в межах сільськогосподарських підприємств. Така диференціація врожайності, з одного боку, вказує на наявність значного невикористаного біоресурсового потенціалу культури, а з іншого — створює економічні ризики для товаровиробників і дестабілізує сировинну базу тваринництва та зернового ринку загалом. Максимальна реалізація потенціалу продуктивності кукурудзи можлива лише за умови синергетичного поєднання біологічних властивостей культури, генетичних особливостей гібридів, адаптивних агротехнологій та сприятливих гідротермічних умов. Кожен макрорегіон вирощування характеризується специфічним режимом зволоження, аерації та теплозабезпечення, що безпосередньо детермінує процеси онтогенезу та формування біомаси рослин. Попри регіональну специфіку, існує комплекс універсальних технологічних рішень, застосування яких гарантує високу продуктивність посівів. Для системного осмислення сучасного стану та проблем розвитку цієї галузі в роботі здійснено комплексний аналіз науково-методичної літератури та статистичних джерел. Проведене дослідження підтверджує, що виробництво зерна кукурудзи характеризується високим рівнем рентабельності. Саме цей економічний чинник зумовлює стійку тенденцію до збільшення посівних площ, зростання валових зборів та диверсифікації напрямів кінцевого використання продукції відповідно до сучасних потреб ринку.