ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКТИВНОСТІ СОРТІВ ОЗИМОГО ЧАСНИКУ ЛЮБАША ТА ІРЕН
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2026-2-13Ключові слова:
озимий часник, сорт Любаша, сорт Ірен, урожайність, товарність продукції, удобрення, порівняльна оцінка, маса цибулиниАнотація
Збільшення продуктивності озимого часнику залишається одним із пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного овочівництва, адже ця культура відзначається високою продовольчою цінністю, а попит на якісну товарну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках щороку стабільно зростає. В умовах змін погодних факторів, в тому числі глобальних, особливої актуальності набуває науково обґрунтований добір сортів, здатних поєднувати високу потенційну врожайність із стабільністю формування якісної продукції за різних ґрунтово-кліматичних умов вирощування, зокрема за коливань температурного режиму та вологозабезпеченості в осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди. Водночас недостатня вивченість реакції окремих сортів озимого часнику на конкретні агроекологічні умови вирощування суттєво ускладнює обґрунтований вибір сорту для товарного виробництва, що зумовлює необхідність поглибленої порівняльної оцінки продуктивності та господарсько-цінних ознак найбільш поширених у виробництві сортів озимого часнику. Дослідження проведено впродовж 2025–2026 рр. методом польового порівняльного досліду, в межах якого за однакових агротехнічних умов вивчали два сорти озимого часнику, а саме: Любаша та Ірен. Дослід закладали за загальноприйнятими методиками овочівництва, з дотриманням принципів повторності та випадковості розміщення варіантів. Садіння зубків проводили наприкінці жовтня-початку листопада 2025 року. Упродовж вегетації фіксували ключові фенологічні фази, зокрема: укорінення, появу сходів, припинення осінньої вегетації, відновлення весняного росту, стрілкування, формування суцвіть та дозрівання. Також визначали біометричні показники рослин, ступінь перезимівлі й інтенсивність росту. Збирання врожаю завершено на початку липня 2026 року. Після збирання здійснювали структурний аналіз урожаю: врожайність, середню масу цибулини та її діаметр, кількість і масу зубків, а також частку товарної продукції для кожного сорту. Статистичну обробку результатів проведено методом дисперсійного аналізу з визначенням достовірності відмінностей між сортами. За результатами дослідження встановлено чіткі сортові відмінності за врожайністю та комплексом господарсько-цінних ознак. Сорт Любаша забезпечив вищу врожайність, що зумовлено, серед іншого, переважно більшою середньою масою цибулини та її діаметром. Сорт Любаша має перевагу за показниками крупноплідності. За часткою товарної продукції обидва сорти показали високий рівень, що свідчить про добру виповненість цибулин і придатність обох сортів до товарного виробництва. За результатами дослідження науково обґрунтовано доцільність вирощування сорту озимого часнику Любаша для товарного виробництва з орієнтацією на максимальну врожайність та крупноплідність продукції, тоді як сорт озимого часнику Ірен, попри дещо нижчу врожайність, доцільно рекомендувати виробникам, для яких пріоритетними є стабільність формування врожаю у відносно менші часові проміжки та висока товарність продукції. Отримані дані дозволяють диференційовано підходити до вибору сорту озимого часнику залежно від виробничих цілей господарства: сорт Любаша – для максимізації обсягів виробництва, сорт Ірен – для стабільного формування якісної товарної продукції у відносно менші часові проміжки.
Посилання
Барабаш О. Ю. Овочівництво: Підручник. К. : Вища шк., 1994. 374 с. : іл. ISBN 5-11-003617-9.
Державна служба статистики України. Офіційний сайт. URL: https://stat.gov.ua
Державний реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні / Міністерство економіки та довкілля України. Офіційний сайт. URL: https://me.gov.ua/view/942c9b12-4b75-4c0d-9c43-f088624ebb40
Кубрак С. М., Гуменюк Ю. В., Ус О. І., Волошина О. І. Класифікація сортів часнику озимого методом кластерного аналізу в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2021. № 1. С. 68–74. DOI: 10.33245/2310-9270-2021-163-1-68-74
Мельник О. В., Митенко І. М. Вирощування часнику озимого: рекомендації. Київ : Аграрна наука, 2020. 52 с.
Овчарук В. І., Сенченко Є. О. Вплив агротехнічних прийомів на врожайність озимого часнику. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2026. № 1(50). С. 151–155. DOI: 10.37406/2706-9052-2026-1-19
Піддубна А. М. Вплив мінерального удобрення ґрунтів на накопичення важких металів та мікроелементів озимим часником. Таврійський науковий вісник. Серія : Сільськогосподарські науки. 2024. № 136, ч. 2. С. 98–104. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.136.2.13
Пузік Л. М., Пузік В. К., Артьомов М. П., Гайова Л. О., Філімонова О. І. Вплив погодних умов вегетаційного періоду, строків посадки та особливостей сорту на ріст і розвиток рослин часнику озимого. Інженерія природокористування. 2020. № 2 (16). С. 19–24. DOI: https://doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).19-24
Сич З. Д., Кубрак С. М. Оцінювання сортів і місцевих форм часнику озимого за господарсько цінними ознаками в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2020. № 1. С. 169–174. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2020-157-1-169-174
Сич З.Д., Кубрак С.М., Мереженюк В.А. Біологічний потенціал сортів і місцевих форм часнику озимого в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2022. № 1. С. 114–121. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-171-1-114-121
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







