ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДЕПРЕСИВНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Найбільш небезпечними для окремої території є системний та довгостроковий занепад її розвитку, що призводить до формування депресивних територій. Диспропорції територіального розвитку формуються під впливом різноманітних чинників, зокрема порушення соціально-економічного та екологічного розвитку. Особливістю депресії сільських територій є відсутність комплексного та збалансованого їх розвитку, що пов’язано з територіальним розміщенням та розвитком аграрного сектора. Що зумовлює складність оцінки і подолання саме депресивності сільських територій. Метою статті є дослідження питання ідентифікації депресивних сільських територій та удосконалення системи показників їх оцінки. Встановлено, що на сільських депресивних територіях спостерігається порушення економічного, соціального, демографічного та інших процесів. Відмічено, що метою суспільного розвитку є людські потреби і сама людина, а не розвиток економіки. Основною метою розвитку сільських територій є сільські мешканці, їх добробут, якість життя і сприятливе середовище проживання. Тому сучасна оцінка рівня депресивності сільських територій враховує показники, які відображають стан їх розвитку не в повній мірі. Єдиним показником, що відображає умови життя населення є коефіцієнт природного приросту населення. Запропоновано систему показників оцінки депресивності сільських територій, яка призначена для оцінки умов проживання сільського населення депресивних територій: очікувана тривалість життя чоловіків і жінок, коефіцієнт старіння населення, сумарний коефіцієнт народжуваності, індекс заміщення поколінь. Коефіцієнт смертності населення у віці 15-45 років. Основною умовою подолання депресивності сільських територій є, визначення причин поширення занепаду території та оцінка рівня депресивності. Лише врахування основних проблем умов життя сільських жителів, дозволить запровадити заходи, щодо подолання депресивності.