ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДЕПРЕСИВНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2021-1-16Ключові слова:
депресивність, сільські території; природній приріст населення; коефіцієнт старіння; міграція.Анотація
Найбільш небезпечними для окремої території є системний та довгостроковий занепад її розвитку, що призводить до формування депресивних територій. Диспропорції територіального розвитку формуються під впливом різноманітних чинників, зокрема порушення соціально-економічного та екологічного розвитку. Особливістю депресії сільських територій є відсутність комплексного та збалансованого їх розвитку, що пов’язано з територіальним розміщенням та розвитком аграрного сектора. Що зумовлює складність оцінки і подолання саме депресивності сільських територій. Метою статті є дослідження питання ідентифікації депресивних сільських територій та удосконалення системи показників їх оцінки. Встановлено, що на сільських депресивних територіях спостерігається порушення економічного, соціального, демографічного та інших процесів. Відмічено, що метою суспільного розвитку є людські потреби і сама людина, а не розвиток економіки. Основною метою розвитку сільських територій є сільські мешканці, їх добробут, якість життя і сприятливе середовище проживання. Тому сучасна оцінка рівня депресивності сільських територій враховує показники, які відображають стан їх розвитку не в повній мірі. Єдиним показником, що відображає умови життя населення є коефіцієнт природного приросту населення. Запропоновано систему показників оцінки депресивності сільських територій, яка призначена для оцінки умов проживання сільського населення депресивних територій: очікувана тривалість життя чоловіків і жінок, коефіцієнт старіння населення, сумарний коефіцієнт народжуваності, індекс заміщення поколінь. Коефіцієнт смертності населення у віці 15-45 років. Основною умовою подолання депресивності сільських територій є, визначення причин поширення занепаду території та оцінка рівня депресивності. Лише врахування основних проблем умов життя сільських жителів, дозволить запровадити заходи, щодо подолання депресивності.
Посилання
Барановський М.О. Депресивні території: підходи до трактування, концепції формування, особливості типології: громадсько-політична література. Економічна теорія. 2007. № 3. С. 3–12.
Булах Т. М. Петренко К. В. Соціальний розвиток як чинник подолання депресивності села. Формування ринкових відносин в Україні. 2012. № 3. С. 225-228.
Бутко М. Зеленський С., Зеленська О., Літош А. Фінансова база діяльності органів місцевого самоврядування в системі критеріїв депресивності адміністративно-територіальних районів України. Економіст. 2011. №11. С. 38-41.
Вахович І.М., Купира М.І. Обґрунтування сутності економічної категорії «депресивний регіон». Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. 2014. Випуск 11 (43). С. 27-34.
Герцег В.А., Газуда Л.М., Концептуальні основи розвитку сільських територій. Економіка і суспільство. 2018. Випуск15. С.513-518.
Забарна Е.М. Дослідження сутності дефініції «депресивна територія» Економіка: реалії часу. 2012. №3-4(4-5). С. 197–202.
«Про стимулювання розвитку регіонів» Закон України від 8 вер. 2005 р. № 2850-IV Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2850-15. (дата звернення 5.03.2021)
Іорданов А. Є. Класифікація територій в контексті державного стимулювання регіонального розвитку. Державне будівництво. 2008. № 2. С. 2-10.
Круп"як І.Й. Концептуальні підходи до визначення депресивних територій та оцінки фінансового забезпечення їх розвитку. Наука молода. 2009. Випуск 11. С. 13-18.
Новикова А. М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України. Стратегічна панорама. 2000. № 3–4. С. 114-118.
Пищик Ю.Д. Методичні підходи до визначення депресивності сільських територій. Науковий вісник НУБіП України. Серія Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2014. № 200, Частина 4. С.170-175.
Плотницька С.І. Проблеми ідентифікації депресивних територій України. Вісник Запорізького національного університету. 2012. №4(16). С.195-200.
Стеценко Т.О. Аналіз регіональної економіки: навч. посібник. Київ: КНЕУ, 2002. 116 с.
Федорчак О. Державна політика залучення інвестицій у депресивні регіони України. Ефективність державного управління. 2018. вип. 2 (55), ч. 1. С .91-106.
Шевчук Я. В. Депресивні територіальні суспільні системи та напрямки їх санації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня .. канд. екон. наук: 08.00.05. Львів Нац. акад. наук України, Ін-т регіон. Дослідж. 2007. 20 с.
Шульц С. Л., Тибінка І. Я. Чинники внутрішньорегіональної соціально-економічної диференціації в сучасних економічних теоріях. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. Вип. 1(111). С. 25-29.