ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ДЕЯКИХ ТРАНСМІСИВНИХ ХВОРОБ ДОМАШНІХ ТВАРИН

Автор(и)

  • В. А. Левицька
  • А. Б. Мушинський

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2020-1-20

Ключові слова:

трансмісивні хвороби; іксодові кліщі; бореліоз; ерліхіоз; вірусний енцефаліт.

Анотація

Протягом останніх років у всьому світі спостерігається збільшення кількості захворювань, що переносяться кліщами, особливо бореліозу, рикетсіозів (анаплазмоз, ерліхіоз), кліщового енцефаліту та інших. Кліматичні та екологічні зміни, міграція (переміщення) домашніх тварин призводять до змін епізоотологічної ситуації щодо трансмісивних захворювань. Проведено аналіз епізоотологічних, клінічних, лабораторних досліджень. Узагальнено дані наукових досліджень щодо трансмісивних захворювань, а саме бореліозу, ерліхіозу, вірусного кліщового енцефаліту, вірусного енцефаломієліту овець. Протягом останніх років інфекційні та інвазійні захворювання тварин, викликані вірусами, бактеріями і найпростішими, що передаються кліщами, є новою проблемою охорони здоров’я і ветеринарної практики. Багато таких захворювань є зоонозами і призводять до інвалідності та смертності людей і тварин. Іксодові кліщів часто нападають на тварин і людей та широко поширені по всій території Європи, а також беруть участь у передачі великої кількості трансмісивних захворювань. В даний час однією з найбільших загроз є збудники комплексу Borrelia burgdorferi s. l., які відносяться до спірохет і вражають різноманітні види ссавців та птахів та передаються кліщами (Ixodes ricinus, Ixodes hexagonus та Ixodes persulcatus). Захворювання має велике епідеміологічне значення для здоров’я людей. Діагностика та лікування недостатньо розроблені. Ehrlichia spp. – це грамнегативні, облігатні внутрішньоклітинні бактерії з родини Anaplasmataceae. В Європі Ehrlichia canis є етіологічним збудником моноцитарного ерліхіозу собак. Основним господарем E. canis є собака (інші собачі можуть служити резервуарними господарями); переносник – кліщ Rhipicephalus sanguineus. Кліщовий енцефаліт, а також вірусний енцефаломієліт овець – захворювання, що передаються іксодовими кліщами і становлять небезпеку для собак, котів та інших тварин, а також людей у Європі. В даний час усі ці захворювання набувають важливого епізоотологічного значення, оскільки діагностика та лікування є комплексними і ускладненими. Основним заходом профілактики захворювань серед собак є ефективний захист тварин від нападу кліщів. Трансмісивні хвороби – це різновид інфекційних та інвазійних хвороб тварин і людей, збудники яких поширюються від одного до іншого сприйнятливого суб'єкту за участі кровосисних членистоногих. З таких хвороб найбільш поширеними і клінічно значимими є: бореліоз, ерліхіоз, кліщовий енцефаліт тощо. В Україні системні дослідження зоонозних захворювань не проводились. Системний моніторинг збудників та ефективний контроль трансмісивних хвороб тварин являються основою покращення епідеміологічної ситуації серед населення.

Посилання

Petersen L.R., Beard C.B., Visser S.N. Combatting the increasing threat of vector-borne disease in the United States with a national vector-borne disease prevention and control system. The American journal of tropical medicine and hygiene. 2019. 100(2). P 242-245.

Caminade C., McIntyre K.M., Jones A.E. Impact of recent and future climate change on vector-borne diseases. Annals of the New York Academy of Sciences. 2019. 1436(1). P.157-173.

Eder M., Cortes F., Teixeira de Siqueira Filha, N., Araujo de Franca, G.V., Degroote S., Braga C., Ridde V., Turchi Martelli C.M. Scoping review on vector-borne diseases in urban areas: transmission dynamics, vectorial capacity and co-infection. Infect Dis Poverty. 2018. 7(1). P. 90.

Boulanger Nm., Boyer Pm., Talagrand-Reboul E., Hansmann Y. Ticks and tick-borne diseases. Med Mal Infect. 2019. 49(2). P.87-97.

Левицька В. А., Мушинський А.Б., Березовский А. В. Видовий склад іксодових кліщів у Західному регіоні України. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. 2020. Т. 22, № 97. С. 187–193. https://doi.org/10.32718/nvlvet9730

Kybicova K., Bastova K., Maly M. Detection of Borrelia burgdorferi sensu lato and Anaplasma phagocytophilum in questing ticks Ixodes ricinus from the Czech Republic. Ticks and tick-borne diseases. 2017. 8(4). P.483-487.

Koenen F., Pascucci I., Jaenson T.G.T., Madder M., de Sousa R., Estrada-Pena A., Farkas R., Salman M. (2013) Tick-borne infections (including zoonoses) in Europe and the Mediterranean basin. In: Ticks and tick-borne diseases Geographical distribution and control stragegies in the Euro-Asia Region. Edited by Salman M, Tarres-Call J. Boston: Cabi, p. 33-75.

Sykes R.A., Makiello P. An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. J Public Health (Oxf). 39(1). P.74-81.

Littman M.P., Gerber B., Goldstein R.E., Labato M.A., Lappin M.R., Moore G.E. ACVIM consensus update on Lyme borreliosis in dogs and cats. J Vet Intern Med. 2018. 32(3). P. 887-903.

Abdad M.Y., Abou Abdallah R., Fournier P.E., Stenos J, Vasoo S. A concise review of the epidemiology and diagnostics of Rickettsioses: Rickettsia and Orientia spp. Journal of clinical microbiology. 2018. 56(8).

Лозинський І. M., Білецька Г. В., Бень I. I., Шульган A. M., Федорук В. І., Друль О. С. Сучасний стан вивчення кліщових природно-вогнищевих інфекцій в Україні. Профілактична медицина. 2014. № 3-4. С. 60-61.

Control of Vector-Borne Diseases in Dogs and Cats. ESCCAP Guideline 05 Third Edition – March 2019.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-23