ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЗИМІВЛІ РІПАКА ОЗИМОГО ЗА РІЗНИХ НОРМ ВИСІВУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2020-1-2Ключові слова:
сорт, гібрид, норма висіву, «Вермийодіс», перезимівля.Анотація
Висвітлено результати виконаних протягом 2017-2020 років досліджень впливу регулятора росту «Вермийодіс» і норм висіву на перезимівлю рослин ріпака озимого сорту Черемош та гібриду Мерседес на дернових опідзолених ґрунтах дослідного поля Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГ Карпатського регіону НААН. Дослідженнями встановлено, що на варіантах де не проводили допосівне оброблення насіння ріпаку озимого сорту Черемош, в середньому за роки досліджень, за норми висіву 0,6 млн/га загибель рослин під час перезимівлі становила 4,7-5,7 шт/м2 або 9,5-10,8 %, за норми висіву 0,8 млн/га схожих насінин – 5,7-6,2 шт/м2 або 8,5-9,3 %, за норми висіву 1,0 млн/га схожих насінин – 8,7-9,3 шт/м2 або 10,1-10,9 %. На варіантах де проводили допосівне оброблення насіння регулятором «Вермийодіс» в дозі 5 л/т за норми висіву 0,8 млн/га загибель рослин становила 4,6-5,6 %, що на 2,8-3,0% менше порівняно до норми висіву 1,0 млн/га схожих насінин. На варіантах, де проводилося допосівне оброблення насіння ріпаку озимого гібрида Мерседес регулятором росту «Вермийодіс» 5 л/т відсоток загиблих рослин становив за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин 4,8-5,6 %, за норми висіву 0,8 млн/га – 6,1-7,3 %, за норми висіву 1,0 млн/га схожих насінин 8,1-8,6 %, що значно менше контролю і варіантів, де не проводили допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс». Дослідженнями встановлено, що найкраща перезимівля, в середньому за роки досліджень, була у сорту ріпака озимого гібриду Мерседес за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин, у сорту Черемош за норми висіву 0,8 млн/га схожих насінин за допосівного оброблення насіння.
Посилання
Вдовиченко В. К., Шелестов Ю. В., Вдовиченко Е. И. Агротехника и продуктивность озимого рапса. Технические культуры. 1991. № 4. С.91-96.
Гайдаш В. Д., Ковальчук Г. М., Дем’янчук Г. Т. Ріпак культура великих можливостей. Ужгород: Карпати, 1986. 62 с.
Гареев Р. Г. Рапс: состояние, тенденции развития, перспективы. Москва : Казань, 1998. 170 с.
Гольцов, А.А. Рапс, сурепица. Москва: Колос, 1983. 192 с.
Кулик Ю. Як в українському господарстві вирощують ріпак. Агрономія сьогодні. № 3. 2019. С. 114-115.
Мащенко О. , Гайденко О. Ріпак: коли дотримання правил – гарантія якості. Агробізнес сьогодні. 2019. № 10. С. 64-65.
Шпаар Д. Рапс и суцерица. Москва, 2003. 320 с.
Оробченко В. П. Морозостійкість озимого ріпака. Вісник аграрної науки. 1961. № 1. С. 32-34.
Кефели В. И. Рост растений. Москва: Колос. 1984. 175 с.
Фетюхин И. В., Литвинов Г. Г., Кусурова В. И. Зимостойкость и продуктивность озимого рапса в зависимости от сроков и норм посева. Научный журнал КубГАУ. 2012. № 75(01). С. 1003-1013.
Федатов В.А., Гончаров С.В. Савенко В.П. Рапс. Растения. Москва. Агролига России. 336 с.
Гайдаш В.Д., Рожкован В. В., Плетень С. В., Комарова І. Б. Порівняльна оцінка морозостійкості озимого ріпаку. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур УААН. 2006. Вип. 11. С. 53–59.
Волощук О. П., Волощук І. С., І. С. Косовська І. С. Вплив передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин рістрегуляторами на перезимівлю ріпаку озимого. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво : міжвід. темат. наук. зб. 2012. Вип. 54 (І). С. 15–25.
Пономаренко С. П. Регулятори росту рослин. Київ, 2003. 219 с.
Калінін Ф.Л. Застосування регуляторів росту в сільському господарстві. Київ : Урожай, 1989. 168 с.
Мельник І.П., Присяжнюк М.П. Застосування регуляторів росту в технологіях вирощування с/г культур. Матеріали міжнародної конференції (м. Львів, 2013). Львів. С. 45-47.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Колос, 1985. 336 с.
Муромцев Г.С. Регуляторы роста растений. Москва : Колос, 1979. С.35-85.
Орлов Д.С. Гуминовые вещества в биосфери. Москва : Наука, 1993 237 с.
Христева Л.А. Гуминовые удобрение, теория и практика их применения. Т. 2, Киев, 1962. С. 20-42.