УКРАЇНСЬКІ ГРОМАДСЬКІ ТА ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВОЛИНІ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2521-6449/2025-2-20Ключові слова:
Волинь, національний рух, громадські організації, суспільно-політичні організації, еміграція, політичний режимАнотація
У статті досліджуються історичні аспекти розвитку й становлення суспільно-політичних і громадських організацій Волині, яка після завершення Першої світової війни перебувала під владою двох тоталітарних держав – Радянського Союзу й Речі Посполитої. Політика урядів цих держав призвела до розгортання на Волині національного руху. Основні політичні й інтелектуальні українські сили були зосереджені в імміграції на Волині й Галичині та в західноєвропейських країнах. Їх основу становив загартований у боях за УНР військовий елемент, вояки і старшини Української Армії. Саме на територіях, захоплених Польщею, почали утворюватися українські громадсько-культурні й політичні центри, які мали зв’язок із Радянською Україною й шукали оптимальні шляхи розв’язання національних проблем. На 20–30 роки ХХ ст. припадає інтенсивний розвиток ідеології українського націоналізму. Поряд зі старою наддніпрянською інтелігенцією в імміграції зароджується нова генерація – молодь, яка орієнтувалася на ідею самостійності України. Розглянута роль української імміграції у створенні українських громадсько-культурних і політичних центрів, які шукали оптимальні шляхи розв’язання національних проблем.Досліджено, що на території Волині, яка була в складі Радянської України, український національний рух не мав змоги проявитися у властивих для нього організаційних формах і застосовувати таку саму тактику, що й на західноволинських землях. Але він реалізовувався передусім у національно-культурному житті у 20-х – на початку 30-х рр. Це насамперед була діяльність Української Автокефальної Православної Церкви, яка своїми масовими виданнями й організованістю впливала на значну частину українства з позицій національно-державної та церковної суверенності.Ці факти дають підстави стверджувати, що ідеї національної незалежності були явищем всеукраїнським. На прикладі Волинських земель прослідковано, що за всієї різниці соціального й політичного ладу, який панував як на західних, так і на східних територіях Волині, незважаючи на різні обставини, створені політичними режимами, процес формування національної ідеї являв собою органічну єдність на всіх українських землях.
Посилання
Бульба-Боровець Т. Армія без держави. Львів : Поклик сумління, 1993. 166 с.
Галушко М. Гладкий Гриць Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. 1999. Вип. 6. С. 61–64.
Давидюк Р. Розмежування Західної Волині та Східної Галичини як складова «волинського експерименту» Генрика Юзевського. Сучасна українська держава: історичні імперативи становлення, тенденції та проблеми розвитку. Київ, 2006. С. 498–509.
Дмитрук В. Генерал-хорунжий армії УНР О. Алмазов і Волинь. Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край : матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20–23 січня 1998 року. Луцьк : Настир’я, 1998. С. 63–64.
Енциклопедія українознавства. Львів, 1994. Т. 4. С. 1270.
Завдська І., Каденюк О. Політичні чинники у формуванні та діяльності сільськогосподарських товариств у Східній Галичині (20-ті – початок 30 рр. ХХ ст.) Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету / ЗНУ. 2019. Вип. 1(52). С. 150–154. URL: https://istznu.org/index.php/journal/article/view/176.
Зварник Г. Загадковий «вістківець» Роман Божеський. Листи до Дмитра Донцова. Українські проблеми. 1997. № 2. С. 145–146.
Інформація повітових староств про діяльність організацій УНДО, програми УНДО. Державний архів Волинської області (ДАВО). Ф. 46 Оп. 9. Спр. 237. 284 арк.
Каденюк О. С. Громадсько-просвітницькі організації Волині у 20-х – 30-х роках ХХ століття. Вісник Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля. Сєвєродонецьк, 2020. Вип. 3. С. 32–36.
Камінський А. Край, еміграція і міжнародні закуліси. Манчестер-Нью-Йорк, 1982. 264 с.
Качараба С. П. Еміграція з Західної України (1919–1939). Львів : Місіонер, 2003. 416 с.
Квартальні ситуаційні звіти. ДАВО. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 416. 380 арк.
Кучерепа М. Національна політика Другої Речі Посполитої щодо українців (1919-1929 рр.). Україна – Польща: важкі питання : матеріали II Міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918–1947 рр.» / Варшава, 12–24 травня 1997. Варшава, 1997. С. 11–28.
Кучерук О., Червак Б., Матеріали до історії ОУН. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. 39 с.
Крамар Ю. В. Західна Волинь 1921–1939 рр.: національно-культурне та релігійне життя. Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015. 404 с.
Літопис нескореної України. Документи і матеріали, спогади. Кн. 2. Львів : Галицька видавнича спілка, 1997. Кн. 2. С. 420–143.
Миць М. Михайло Черкаський – політик, видавець і публіцист. Минуле і сучасне Волині. Історичні постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волинської історико-краєзнавчої конференції, 11–13 жовтня 1991 р. Луцьк, 1991. С. 116–117.
Мороз В. Людина українського відродження. Кожному мила своя сторона. Краєзнавчі нариси про видатних людей, минуле Житомирщини, обряди і звичаї населення краю. Житомир : Журфонд, 1997. С. 30–33.
Рожко В. В таких живе її безсмертя. І потекла сторіками... Могили не можуть мовчати. Вінніпег. Канада : Спадщина, 1994. С. 202–205.
Рожко В. Духовні сіячі Поліського краю. І потекла сторіками... Могили не можуть мовчати. Вінніпег. Канада : Спадщина, 1994. С. 246–252.
Савчук О., Комар В. Волинські шляхи генералів УНР: Володимир Оскілко та Юрій Тютюнник. Південно-Східна Волинь: наука, освіта, культура : матеріали Регіональної наукової краєзнавчої конференції. Хмельницький-Шепетівка, 1995. С. 164–165.
Савчук О., Савчук І. Волинське студентство 1920–30-х років – нова генерація української національної інтелігенції І половини XX ст. Волинь і волинське зарубіжжя : тези доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції / Луцьк 16–18 червня 1994 р. Луцьк, 1994. С. 83–85.
Сидоренко Н. Левицький Модест Петрович. Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. Вип. 6. Львів, 1999.
Соловей О. Г. Імміграційні процеси на Волині у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) : автореф. дис. … канд. іст. наук. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. 22 с.
Степанов Л., Степанова Л. Народний оборонець. Минуле і сучасне Волині. Історичні постаті краю : тези доповідей та повідомлень V Волинської історико-краєзнавчої конференції 11–13 жовтня 1991 року. Луцьк, 1991. С. 133–134.
Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни: Репринтне відтворення видання 1924 року. Київ : Україна, 1990. 103 с.
Цецик Я.П. Діяльність українських національних партій на Волині у міжвоєнний період : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. Чернівці, 2008. 20 с.
Чабан М. Редактор «Православної Волині». Літопис Волині. 1999. Вип. 4. С. 19–20, 70–80.
Червак Б. Нації військо незриме. Матеріали до історії ОУН. Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. С. 3–16.
Чернихівський Г. Крем’янеччина. Історичне та літературне краєзнавство. Кременець : Папірус, 1992. 128 с.
Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності. Кременець : Папірус, 1999. 320 с.
Філіпович М. Політичні умови діяльності громадських організацій на Волині 1918–1939 рр. Літопис Волині. 2018. Вип. 19. С. 78–82.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
