ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ВІРТУАЛЬНИХ СИМУЛЯТОРІВ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
DOI:
https://doi.org/10.37406/2521-6449/2023-1-4Ключові слова:
віртуальні симулятори, вища освіта, дистанційне навчання, інтерактивне навчання, системи управління навчаннямАнотація
У сучасному освітньому середовищі важливим завданням є вдосконалення навчального процесу, забезпечення доступності освіти та розвиток інтерактивних форм навчання. Стаття розглядає актуальність та перспективність використання віртуальних симуляторів у вищій освіті, особливо у контексті дистанційного та електронного навчання. Зростаючі вимоги до якості освіти та стрімкий розвиток інформаційних технологій визначають потребу у змішаному та інтерактивному навчанні, що робить вивчення особливостей інтеграції віртуальних симуляторів у навчальний процес надзвичайно важливим завданням. Стаття розглядає проблему оцінювання виконання дистанційних лабораторних робіт, яка стає актуальною у відсутності можливості особистого контролю викладача над виконанням завдань. Крім того, стаття висвітлює важливість надійності даних, які генеруються студентами у віртуальних симуляторах, та небезпеку неточностей у визначенні рівня засвоєння матеріалу та оцінюванні. Окремий аспект статті присвячений вибору та використанню програмного забезпечення для створення та управління віртуальними симуляторами. Розглядаються приклади таких програм, як Labster, SimScale, ANSYS, LabVIEW та TeachVR, які вже успішно використовуються у вищій освіті для покращення навчання та розвитку студентів. Важливим є врахування не лише технічних характеристик програм, але й їхнього впливу на процес навчання та розвитку студентів. Особливу увагу приділяється питанню ефективної інтеграції віртуальних симуляторів у навчальний процес, зокрема у системи управління навчанням, такі як Moodle, Blackboard чи Canvas. Автори розглядають ключові вимоги до віртуальних лабораторних робіт, такі як реалістичність, адаптивність, інтерактивність, взаємодія та забезпечення безпеки та етики. Загальні висновки статті підкреслюють важливість врахування навчальних планів та програм курсів при інтеграції віртуальних симуляторів, а також необхідність підтримки викладачів та студентів під час впровадження нових технологій у навчальний процес. Загалом, стаття висвітлює переваги та виклики використання віртуальних симуляторів у вищій освіті та надає рекомендації для їхньої успішної інтеграції в навчальний процес.
Посилання
Вернік Ю. В. Деякі аспекти організації віртуальної наукової лабораторії. Українська біографістика. 2015. Вип. 12. С. 377–391.
Лопатюк С. П. Віртуальні лабораторні роботи з комп’ютерної графіки та 3D-моделювання. Vodnij transport. 2023. № 1(37). С. 222–229. URL: https://doi.org/10.33298/2226-8553.2023.1.37.25.
Balamuralithara B., Woods P. C. Virtual laboratories in engineering education: The simulation lab and remote lab. Computer Applications in Engineering Education. 2009. Vol. 17, no. 1. P. 108–118. URL: https://doi.org/10.1002/cae.20186.
Digital simulations for improving education: Learning through artificial teaching environments / ed. by D. Gibson, B. Youngkyun. Hershey PA : Information Science Reference, 2009.
Effectiveness of virtual reality in nursing education: a systematic review and meta-analysis / K. Liu et al. BMC Medical Education. 2023. Vol. 23, no. 1. URL: https://doi.org/10.1186/s12909-023-04662-x.
Fang N., Stewardson G. Improving Engineering Laboratory Experience Through Computer Simulations And Cooperative Learning. 2007 Annual Conference & Exposition, Honolulu, Hawaii, 24–27 June 2007. URL: https://doi.org/10.18260/1-2--1762.
Improving biotech education through gamified laboratory simulations / M. T. Bonde et al. Nature Biotechnology. 2014. Vol. 32, no. 7. P. 694–697. URL: https://doi.org/10.1038/nbt.2955.
Improving Physics Education Through Different Immersive and Engaging Laboratory Setups / J. Pirker et al. Advances in Intelligent Systems and Computing. Cham, 2018. P. 443–454. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-75175-7_44.
Virtual Practices, Virtual Laboratories, and Virtual Internship Experience in Engineering Training / K. P. Alekseev et al. Advances in Higher Education and Professional Development. 2019. P. 390–403. URL: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-3395-5.ch033.
Wu Y.-T., Anderson O. R. Technology-enhanced stem (science, technology, engineering, and mathematics) education. Journal of Computers in Education. 2015. Vol. 2, no. 3. P. 245–249. URL: https://doi.org/10.1007/s40692-015-0041-2.