СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА У 20-Х РОКАХ ХХ СТОРІЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2521-6449/2024-2-19Ключові слова:
селянство, селянське господарство, нова економічна політика, соціальна структура, господарсько-економічний станАнотація
У статті досліджуються шляхи та методи застосування змін суспільно-економічних відносин в аграрній сфері економіки України, пов’язаних з нагальною необхідністю швидкого підвищення загальної продуктивності та тісно пов’язаної з ним товарності селянського господарства у 20-ті роки ХХ ст., в період впровадження нової економічної політики. Висвітлено кризовий стан українського села напередодні непу, і насамперед базової галузі сільського господарства України – рільництва. Проаналізовано ситуацію з посівними площами та врожайністю зернових культур, оскільки це була основна галузь господарських занять практично кожного селянського двору. Встановлено, що початок непу характеризувався значним загальним занепадом процесу виробництва, а отже, й економічним зубожінням селянських господарств. В умовах домінування в економіці країни саме сільськогосподарського сектору виробництва це вело до зниження тонусу народногосподарського життя. На підставі аналізу документів 20-х рр. ХХ ст. стверджується, що, хоча постійний тиск ідеологічних моделей побудови радянських відносин на селі залишався невід’ємним елементом суспільного життя, все ж таки в умовах непу в селян з’явились певні можливості для виробничо-економічного розвитку своїх господарств. Оцінюючи досліджуваний період, автор статті доводить, що українське селянство і в умовах непу змушене було відчувати як об’єктивні труднощі, спричинені військово-політичним лихоліттям, так і суб’єктивні, спричинені соціально-економічними чинниками, перешкоди, пов’язані з поступовим посиленням командно-адміністративної системи, що особливо яскраво проявлялось у постійному зростанні податкового тиску держави. Проте і в цих несприятливих умовах селянство поступово розбудовувало свої господарства, відчувши знову себе господарями й отримавши можливість працювати вільно на своїй землі. У тогочасних умовах продуктивність сільськогосподарського виробництва була не лише винятково важливим економічним чинником, але й наріжним каменем усього внутрішньополітичного життя.
Посилання
Беренштейн Л. Ю., Каденюк О. С., Коломієць С.С. Українська модель сільськогосподарської кооперації: етапи формування та розвитку. Київ : НАУ, 2002. 100 с.
Беренштейн Л.Ю., Панченко П.П. Українське село у 20-х – 90-х роках ХХ ст.: короткий історико-економічний нарис. Київ, 1998. 124 с.
Kadenyuk O. Zavadska I. Religious Communities in National Cultural Processes of Volyn in the 1920's to 1930's. History pages, Issue 55 P. 124–137. http://dx.doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269751 (дата звернення: 22.11.2024)
Друга конференція Комуністичної партії (більшовиків) України, 9 – 14 квітня 1929 р. Харків, 1929. С. 20.
Зінченко А. Нариси історії подільського селянства: 1917–1930 рр. Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2008. 344 с.
Калініченко В.В. Селянське господарство в доколгоспний період (1921–1929). Харків : Основа, 1991. 131 с.
Калініченко В.В. Селянське господарство України в період непу: історико-економічне дослідження. Харків : Основа, 1997. 400 с.
Комуністична партія України у резолюціях та рішеннях з’їздів, конференцій та пленумів ЦК. Т. 1. 1918–1941. Київ : Політвидав України. С. 107-108.
Дев’ятий з’їзд Комуністичної партії (більшовиків) України, 6-12 грудня 1925 р. Стенографічний звіт. Харків, 1926. С. 26, 37.
Кондратівщина на Україні. Харків, 1931. С. 5.
Кондратівщина на Україні. Харків, 1931. С. 18.
Кондратьєв Н. Д. Шляхи сільського господарства. 1927. № 5. C. 123–125.
Коротков І. П. Сучасні питання організації селянського господарства у зв’язку з суспільною агрономією. Маріуполь, 1922. 42 с.
Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). Київ : Основи, 1996. 396 с.
Макаров Н. П. Шляхи сільського господарства. 1925. № 1-2. С. 11–26.
Морозов А. Г. Гроші для господаря (виробничі кошти села в доколгоспний період 1921–1929). Черкаси, 2016. 418 с.
Очеретяний В. В. Господарсько-економічне становище селянського рільництва України в перші роки НЕПу. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Історичні науки». 2021. № 3. Том 32 (71). С. 124–129.
Українська радянська енциклопедія. Том 5. Київ, 1981. С. 208.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі ЦДАВО України). Ф. 337. Οп. 1. Τ. 3. Спр. 4345. Арк. 144.
ЦДАВО України. Ф. 152. Оп. 71. Спр. 579. Арк. 12–18.
ЦДАВО України. Ф. 152. Оп. Спр. 161. Арк. 1. 3. 6. 11. 12.
ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 1689. Арк. 48.
ЦДАВО України. Ф. 1562. Оп. 2. Спр. 61. Арк. 22.
ЦДАВО України. Ф. 1562. Оп. 70. Спр. 440. Арк. 15.
ЦДАВО України. Ф. 27. Оп. 4. Спр. 25а. Арк. 64.
ЦДАВО України. Ф. 27. Оп. 7. Спр. 16. Арк. 32, 33. 44, 45, 48.
ЦДАВО України. Ф. 337. Оп. 1. Т. 3. Спр 5725. Арк. 4, 8, 9, 21.
ЦДАВО України. Ф. 374. Оп. 9. Д. 353. Арк. 47, 88.
ЦДАВО України. Ф. 1066. Оп. 2. Спр. 190. Арк. 28.
Чаянов А. В. Про диференціацію селянського господарства. Селянське господарство. Kиїв, 1989. С. 144–159; Нариси з економіки трудового сільського господарства. Kиїв, 1924. C. 150-152
Челінцев А. Н. Шляхи сільського господарства. 1927. № 4. С. 114–132.
Шліхтер А. Г. Аграрне питання і продовольча політика в перші роки Радянської влади. Київ, 1975. C. 448.
