СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ У ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Анотація

У статті розглядається предмет педагогічної рефлексії в контексті іншомовної підготовки майбутніх спеціалістів соціономічного профілю, зосереджуючись на розробці єдиної структурно-функціональної моделі. Методом дослідження є запропонована модель, яка інтегрує педагогічну рефлексію в процес вивчення іноземної мови, дозволяючи студентам критично оцінювати свій прогрес у навчанні та професійному зростанні. Методологія дослідження передбачає розробку та поглиблений аналіз ключових структурних компонентів, включаючи навчальне середовище, зміст навчального плану, взаємодію викладача та студента та інтеграцію технологій. Особлива увага приділяється змісту навчальної програми, оскільки вона включає відповідні соціокультурні теми та комунікативні сценарії, які відображають реальні взаємодії, заохочуючи студентів критично запитувати та оцінювати свій досвід навчання. Модель також підтримується такими функціональними механізмами, як безперервні цикли зворотного зв’язку та адаптивні стратегії навчання, які відповідають індивідуальним потребам студентів. Дослідження представляє нові висновки, демонструючи вирішальну роль зміни педагогічної рефлексії у підвищенні рефлексивної компетентності, покращенні володіння мовою та підвищенні культурної обізнаності серед майбутніх спеціалістів із соціономії. Студенти, які займаються рефлексивними практиками, розвивають сильніші навички спілкування, стають більш адаптованими до різноманітних соціальних і культурних середовищ і краще підготовлені до професійних завдань. Ці результати свідчать про те, що інтеграція стратегій рефлексивного навчання у вивчення іноземної мови може значно покращити загальний досвід навчання. Згодом ці результати створюють основу для вдосконалення програми навчання іноземної мови шляхом акцентування уваги на рефлексивних методах, які розвиваються з професійним зростанням. На завершення статті стверджується, що впровадження цієї моделі може призвести до більш ефективного вивчення іноземної мови шляхом сприяння незалежності, критичному мисленню та саморегуляції серед студентів. Стаття також рекомендує подальші дослідження ширшого застосування цієї моделі в інших сферах освіти, а також розширення використання освітніх технологій для підтримки постійного зворотного зв’язку, персоналізованого навчання та рефлексивних практик мовами навчання.