ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ТА ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ ПИЛКУ ЛІНІЙ- ВІДНОВНИКІВ ФЕРТИЛЬНОСТІ СОНЯШНИКУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2019-2-1Ключові слова:
Helianthus annuus L.; пилкова продуктивність; життєздатність; теплостійкість; кластерний аналіз.Анотація
Вивчення ефекту гетерозису у соняшника стало можливим в результаті тривалих досліджень на різному вихідному матеріалі, але впровадження результатів відбулося в останні 30 років, завдяки відкриттю П. Леклерком цитоплазматичної чоловічої стерильності. Широке використання цієї культури викликано активним застосуванням олії з соняшнику у виробництві продуктів харчування, дуже важливих для всього людства. Поліморфізм соняшнику щодо кількості хромосом дозволяє вести пошуки все нових і нових форм. необхідних для людства. Використовуючи інбридинг, селекціонери створили лінії з різним періодом вегетації, висотою рослин, врожайністю, стійкістю до біо- та абіотичних факторів, високим пилкоутворенням. Життєздатність та теплостійкість пилкових зерен ліній-відновників фертильності є важливим фактором успішної гетерозисної селекції соняшнику. Проведено порівняльне вивчення 50 ліній колекції соняшнику за житттєздатністю пилку та його теплостійкістю. За результатами кластерного аналізу вся сукупність вивчених ліній була поділена на чотири кластера, які відрізнялися за комплексом вивчених показників якості пилкової продуктивності. Виділені групи ліній з високою життєздатністю –Х565В, 729-07, 07-49, Мх1008В, Х134В та лінії з високою теплостійкістю пилкових зерен – 759-07, 07-58, Х06130В, 07-22, 07,39, Х720В, Х526В, які можна рекомендувати як джерела стійкості для використання в гетерозисній селекції. Виділені групи ліній з найбільшою кількістю квіточок в кошику – 07-13, 07-39, Х-526В, Х-134В, які також виділились з високою життєздатністю та теплостійкістю пилку, що не менш важливо для продуктивності соняшнику та рекомендувати їх як батьківські компоненти гібридів, що забезпечать якісне запилення на ділянках розмноження та гібридизації.
Посилання
Горчакова Т.Д. Выяснение условий опыления, влияющих на формирование выровненного потомства при межсортовом скрещивании подсолнечника : автореф. дис. канд. биол. наук. Одесса, 1956. 13 с.
Дорофеев В.Ф., Лаптев Ю. П., Чекалин Н. М. Цветение, опыление и гибридизация растений. Москва : Агропромиздат, 1990. 144 c.
Егикян А.А. О жизнеспособности пыльцы кукурузы. Изв. АН Арм. ССР, 1956. Т.9. № 3.
Лях В.А. Методы отбора ценных генотипов на уровне пыльцы. Запорожье, 2000. 48 с.
Паушева З.П. Практикум по цитологии растений. Москва : «Агропромиздат», 1980. 303 с.
Пат. на корисну модель 13504 Спосіб оцінки інбредних ліній соняшнику за теплостійкістю зрілого пилку / К.М. Макляк, Л.Л. Юшкіна, О.Ю. Деребізова ; Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. № 60538 ; заявл. 15.11.2010; опубл. 25.06.2011. Бюл. № 12.
Савченко Н.И. Спорообразовательная способность андроцея и производство гибридных семян сельскохозяйственных культур. Київ : Наукова думка, 1980. 158 с.
Чалык Т.С. Оценка искусственных восстановителей по количеству и качеству пыльцы. ЦМС в селекции и семеноводстве кукурузы. Кишинев : Штиинца, 1974. С. 112–115.
Щербань Н.Ф. Пыльцевая продуктивность линий-восстановителей фертильности пыльцы и их гибридов первого поколения подсолнечника. Збірник наукових праць. Запоріжжя, 1998. Вип. 3. С. 155–165.
Visser T. Germination and storage of pollen. Meded. landbouwhogesch. Wageningen, 1955. P. 1–68.
Vear, F. Production of pollen in different lines of sunflowers and its relation to production of crossed seed. Genetical studies of nectar and pollen production in sunflower, 1958. Volume 5, Issue 1-2. P. 64-84.