АНАЛІЗ АНТЕНИ ВИПРОМІНЮВАННЯШИРОКОПОЛОСНИХ ІМПУЛЬСІВ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2019-2-9Ключові слова:
антена; електромагнітна енергія; випромінювач; перетворення Фур’є; прохідна хвиля; апертура; біотехнології; широкополосні імпульси.Анотація
Електромагнітна енергія може змінювати метаболічні і біосинтетичні процеси при певних параметрах імпульсного ЕМП (частота прямування імпульсів, шпаруватість, потужність, експозиція) може уповільнювати і пригнічувати клітинний ріст. Опромінювання в ММ діапазоні РНК і ДНК, що містить вірус приводить до зниження їх інфекційності. Пригнічення роста культур бактерій, зміна фагоцитарної активності, біосинтезу білків, ультраструктурні зміни в клітинах при взаємодії ЕМП КВЧ діапазону. В дослідженнях з мікроорганізмами було встановлено, що біологічний ефект від дії ЕМП на мікроорганізми носив резонансний характер. В якості одного з основних механізмів гнітючої дії КВЧ випромінювання на шкідливі мікроорганізми є роль біологічних мембран в реакціях мікроорганізмів на ЕМВ. Електричні явища, які проходять в біомембранах, відіграють виключно важливу роль. Утворення трансмембранної різниці потенціалів обумовлено виборчої іонною провідністю мембран в цілому, є відмінним діелектриком, так біошари електроізолюючих ліпідних молекул здатні витримувати напруженість ЕП порядку 105 В/см. Величина електричного потенціалу на мембрані вкрай важлива. За сучасною теорією трансмембранного транспорту, а саме ЕП всередині мембрани складає потоки необхідних речовин із навколишнього середовища всередину клітини та з клітини в навколишнє середовище через спеціальні гідрофільні канали, скоріше всього, ліпопротеїнової природи. Швидкість проникнення іонів через мембрану визначається такими властивостями, як товщина, значення ДП, наявність фіксованих електричних зарядів на мембрані, розміри і число пор в мембрані, наявність фіксованих зарядів в порах та деякими іншими.
Посилання
Губанов В. П. и др. Генерация мощных наносекундных импульсов электромагнитного излучения. Письма в ЖТФ. 1994. Т. 20, № 14. С. 89–93.
Baum C. E., Farr E. G. Impulse radiating antennas. Ultra-Wideband, Short-Pulse Electromagnetics. – New York: Plenum Press, 1993. P. 139–147.
Giri D. V. Desigh, Fabrication, and Testing of a Paraboloidal Reflector Antenna and Pulser System for Impulse-Like Waveforms / Giri D. V., Lackner H., Smith I. D., Morton D. W., Baum C. E., Marek J. R., Prather W. D., Scholfield D. W. // IEEE Trans. Plasma Sci. 1997. V. 25. P. 318–326.
Хала А. В., Корольков А. В. Алгоритм расчета сверхширокополосной антенны. Математическая морфология. Т. 9. Вып. 1. 2010. URL: http://www.smolensk.ru.
Козак A., Гордийчук И., Семенишина И., Вильчинская Д. Анализ процесса воздействия электромагнитных импульсных сигналов на биологических вредителей, находящихся в почве. MOTROL. 2015. Vol. 17, № 1. 45-50.
Чернышев С. Л., Виленский А. Р. Пространственно-временной анализ характеристик сверхширокополосной антенны. Вопросы дифракции и распространения электромагнитных волн: межвед. сб. науч. тр. 2001. С. 113 – 120.
Иммореев И. Я., Синявин А. Н. Излучение сверхширокополосных сигналов. Антенны. 2001. Вып. 1. С. 8–16.
Иммореев И. Я. Пространственно-временные изменения сверхширокополосных сигналов при их излучении и приеме большими антеннами. IV Всероссийская конференция «Радиолокация и радиосвязь», ИРЭ РАН, 2010 г., 29 ноября – 3 декабря. С. 615 – 620.
Антенны и устройства СВЧ. Расчет и проектирование антенных решеток и их излучающих элементов / под ред. Д. И. Воскресенского. Москва : Сов. радио, 1972. 318 с.
Калиничев В. И., Калошин В. А., Пангонис Л. И. Сверхширокополосная зеркальная антенна с рупорным облучателем Н-образного сечения. III Всероссийская конференция «Радиолокация и радиосвязь», ИРЭ РАН. 2009. С. 68–71.
Кюн З. Микроволновые антенны / З. Кюн; пер. с нем. под ред. М. П. Долуханова. Ленинград : Судостроение, 1967. 518 с.
Потапский П., Гарасимчук И., Козак A., Михайлова Л., 2015. Теоретическое обоснование создания импульсного генератора для повышения иммунитета животных. MOTROL. Commission of motorization and energetics in agriculture: Polish Academy of sciences. Lublin. Vol. 17, № 5. 62-65.
