ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ ВІВСА ГОЛОЗЕРНОГО У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.11Ключові слова:
селекція, колекційний зразок, вихідний матеріал, господарсько-цінні ознаки, урожайність, продуктивністьАнотація
Овес голозерний – досить привабливий об’єкт для селекції, який завдяки своїм корисним властивостям набирає популярності і в Україні. Однак слабка пристосованість до умов навколишнього середовища культури стримує її подальше поширення. Це свідчить про необхідність створення нових голозерних сортів, які б забезпечили високі врожаї в широкому діапазоні варіювання природних умов. А отже, вивчення й оцінка нових генотипів вівса голозерного в умовах східної частини лівобережного Лісостепу України є актуальною темою для подальшої селекційної роботи. Мета та завдання нашого дослідження полягали у вивченні колекційних зразків, які представлені 26-ма сортами вівса голозерного із 6 країн світу, за основними господарсько-цінними ознаками та виділення на основі отриманих результатів найбільш перспективних зразків – джерел цінних ознак. Дослідження проводили протягом 2019–2021 років на базі Науково-навчального виробничого центру «Дослідне поле» Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Колекційні зразки вівса голозерного висівали в оптимальні строки після попередника – чорний пар. Було проведено польові та лабораторні дослідження за такими показниками, як: висота рослин, довжина волоті, кількість колосків у волоті, кількість зерен у волоті, маса зерна з волоті, маса 1000 зерен, урожайність, згідно із загальноприйнятими методиками. Метеорологічні умови, що склалися під час вегетації в період вивчення матеріалу, дали можливість проаналізувати колекційний матеріал і оцінити його. У результаті досліджень установлено, що за проявом таких ознак, як урожайність, кількість зерен у волоті, маса зерна з волоті та маса 1000 зерен, колекційні зразки істотно різнилися один від одного. Однак на рівень прояву цих ознак, окрім сортових особливостей, мали вплив і умови навколишнього середовища. За середніми даними досліджень виділено кращі сортозразки за проявом таких господарсько-цінних ознак: за врожайністю – у 2019–2021 роках сорти Алдан, Аграмак, Бекас, Вировец, Валдин 765; за кількістю зерен у волоті у 2019–2021 роках – Алдан, Аграмак, Муром, Бекас, Офеня; за масою 1 000 зерен за три роки досліджень – Помор, Корольок, Голец, Litovskij Nadij. Ці зразки є цінними генетичними джерелами для використання в умовах східної частини лівобережного Лісостепу України. Проаналізовано кореляційну залежність урожайності з основними господарсько-цінними ознаками, установлено позитивні та негативні кореляції. Відмічено, що врожайність сортів найбільше корелює з кількістю зерен у волоті (r = 0,72–0,88) і масою зерна з волоті (r = 0,70–0,90), а тому варто звертати увагу на дані показники першочергово.
Посилання
Буняк О.І. Адаптивність голозерних сортів вівса Носівської селекції за основними цінними господарськими ознаками. Миронівський вісник. 2019. Вип. 9. С. 5–10. DOI: 10.31073/mvis201909-01.
Вплив сорту на вияв господарсько-цінних ознак вівса посівного / А.В. Баган та ін. Таврійський науковий вісник. 2020. № 114. С. 13–19. DOI: 10.32851/2226-0099.2020.114.2.
Стабільність урожайності колекційних зразків ячменю ярого (Нordeum Vulgare L.) в умовах центральної частини Лісостепу України / В.М. Гудзенко та ін. Аgroecological journal. 2021. № 1. С. 140–149. DOI: 10.33730/2077-4893.1.2021.227252.
Дацько А.О. Характеристика колекційних зразків вівса різного еколого-географічного походження в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 40–53.
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення: 08.02.2023).
Козаченко М.Р., Компанець К.В. Морфобіологічні особливості сортів – джерел цінних ознак ячменю ярого. Генетичні ресурси рослин. 2016. № 19. С. 57–67.
Оцінка сортів пшениці ярої за елементами продуктивності в умовах Лісостепу України / Т.П. Лозінська та ін. Агробіологія. 2018. 2. С. 40–46. DOI: 10.33245/2310-9270-2018-142-2-40-46.
Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ, 2000. 100 с.
Нечипоренко Л.П., Орлов С.Д. Селекційна цінність ліній і сортозразків вівса посівного (Avena Sativa L.). Зернові культури. 2019. № 3 (1). С. 18–25. DOI: 10.31867/2523-4544/0055.
Панчишин В.З., Кашпур С.Р. Формування врожайності зерна вівса посівного в умовах Полісся. Наукові горизонти. 2019. № 1 (74). С. 46–51. DOI: 10.332491/2663-2144-2019-74-1-46-51.
Солодушко В.П. Результати і перспективи селекції голозерних сортів вівса в умовах Північного Степу України. Зернові культури. 2021. Т. 5. № 1. С. 5–12. DOI: 10.31867/2523-4544/0152.