ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ГОРОХУ ПОСІВНОГО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.14Ключові слова:
горох посівний, мінеральні добрива, регулятори росту, якість зерна, сирий протеїн, сирий жирАнотація
У статті представлено результати дослідження впливу мінеральних добрив та регуляторів росту на якість зерна гороху посівного в умовах Лісостепу Західного. Експериментальну частину роботи виконували впродовж 2017–2019 рр. на дослідному полі НДЦ «Поділля», ПДАТУ ґрунтовий покрив яких представлений чорноземом типовим, глибоким малогумусним важкосуглинковим на лесовидних суглинках. Метою досліджень було вивчити вплив різних доз мінеральних добрив та регуляторів росту на формування якісних показників зерна гороху посівного в умовах Лісостепу Західного. Аналіз досліджень показав, що якісні показники врожаю залежать від сорту, типу ґрунту, агротехніки, метеорологічних умов та характеру їхньої взаємодії. Для гороху посівного значну роль відіграє волога, оптимальна температура для рослин в критичні періоди розвитку та росту. Відсутність поживних речовин може призвести до опадання квіток та втрати певної частини вже зав’язаних бобів або насінин у бобі, що здатне призвести до зниження врожайності та якості зерна. Найбільше сирого протеїну та жиру містилося в зерні гороху усіх досліджуваних нами сортів за умов внесення N30P30K45 у поєднанні з регулятором росту Вимпел. На цьому варіанті живлення в зерні сорту Готівський білка містилося 24,5 %, сорту Чекбек – 26,6 % та у сорту Фаргус 23,5 %. Даний варіант живлення, добре спрацював і для показників вмісту сирого жиру. В зерні гороху сорту Чекбек жиру містилося – 2,41 %, у сортів Готівський та Фаргус 1,81 % та 1,63 % відповідно. Вивчення впливу мінеральних добрив N45P30K45 в комплексному поєднанні з регуляторами росту показало, що дія кожного з факторів залежала від ефективності їхньої взаємодії. Зазначені дози мінеральних добрив за роки досліджень впливали на вміст сирого протеїну та жиру без чітко вираженої закономірності, а їх показники були найменшими.
Посилання
Авраменко С., Огурцов Ю., Цехмейструк М. [та ін]. Формування високої врожайності гороху. Агробізнес сьогодні. URL: http://www.agro-business.com.ua/agrobusiness/events/406-2011-05-13-05-48-20.html.
Бахмат М. І., Плахтій Д. П., Небаба К. С. Формування симбіотичного апарату гороху посівного залежно від удобрення мінеральними добривами та регуляторів росту в умовах Лісостепу Західного. Рослинництво та ґрунтознавство : наук. журн. НУБІП. 2020. Вип. 11. № 3. С. 33–43.
Бушулян О., Коблай С. Володар бобового царства, або знову про горох. Пропозиція. 2019. № 2. С. 54–58.
Дідур І. М., Захарчук В. В. Вплив елементів технології вирощування на врожайні показники зерна гороху. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету «Сільське господарство та лісівництво». 2016. Випуск 4. С. 56–61.
Довбиш Л. Л., Кравчук М. М. Вплив біологічних інокулянтів на урожайність та якість гороху посівного (pisum sativum) у органічному виробництві. Наукові читання – 2020 : збірн. тез доп. наук.-практ. конф. наук.-пед. працівн., докторантів, аспірантів та молодих вчених агрон. ф-ту (29 квітня 2020 р.). Житомир : Поліський національний університет, 2020. С. 15–18.
Король Л.В. Формування фотосинтетичного апарату гороху залежно від впливу добрив та регуляторів росту в умовах Лісостепу України. Агробіологія. 2017. Вип. 1. С. 121–127.
Лихочвор В. В., Андрушко М. О. Продуктивність гороху залежно від сорту та норм висіву. Науковий журнал «Вісник аграрної науки Причорномор’я». Миколаїв. 2020. Вип. 2. С. 71–85.
Небаба К. С. Продуктивність гороху посівного залежно від впливу мінеральних добрив і регуляторів росту в умовах Лісостепу Західного. Зрошуване землеробство : міжв. тем. наук. зб. Херсон, 2020. Вип. 74. С. 65–68.
Телекало Н. В. Вплив комплексу технологічних прийомів на вирощування гороху посівного. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету «Сільське господарство та лісівництво». 2019. Вип. 13. С. 84–93.
Dyachenko E. A., Ryzhova N. N., Kochieva E. Z., Vishnyakova M. A. Molecular genetic diversity of the pea (Pisum sativum L.) from the Vavilov Research Institute collection by the AFLP analysis. Russ. J. Genet. 2017. Vol. 50. Iss. 9. P. 916–924.
Karpenko V., Boiko Y., Prytulіak R. [et. al.]. Anatomical changes in the epidermis of winter pea stipules and their area under usage of herbicide, plant growth regulator and microbial preparation. Agronomy Research. 2021. № 19 (2). Р. 472–483.
Kindie Y., Bezabih A., Beshir W. Field Pea (Pisum sativum L.) Variety Development for Moisture Deficit Areas of Eastern Amhara. Advances in Agriculture. 2019. Vol. 6. https://doi.org/10.1155/2019/1398612.