ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СТАБІЛІЗОВАНОГО ВОДНОГО ОЗОНУ ДЛЯ САНАЦІЇ БІОАЕРОЗОЛЮ ТА ПОВЕРХОНЬ У КЛІНІКАХ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.30Ключові слова:
стабілізований водний озон, біоаерозоль, мікрофлора ветеринарних клінік, ефективність дезінфекціїАнотація
У ветеринарних клініках з лікування дрібних тварин виникає необхідність застосування дезінфікуючих засобів для обробки різних поверхонь із метою недопущення розповсюдження патогенних і умовно-патогенних збудників. Метою роботи було дослідження ефективності антимікробної дії стабілізованого водного озону під час санації біоаерозолю та поверхонь боксів для перетримки хворих тварин у клініках ветеринарної медицини. Для обробки озоном біоаерозолю та поверхонь використовували озоногенератор, який виробляє стабільний водний озон у концентрації 1,5 або 3,0 мг/л. Вміст мезофільних аеробних мікроорганізмів у біоаерозолі визначали седиментаційним методом, а з поверхні боксів за допомогою змивів тампоном. Інкубація посівів за температури 30 °С протягом 72 годин. Установлено, що обробка біоаерозолю стабілізованим водним озоном методом розприскування в кількості 25–50 мл/ м3 повітря спричиняла приблизно в 40 разів зниження кількості мікроорганізмів. Після такої процедури з біоаерозолю виділялися тільки в 44,4–55,5 % проб мезофільні аеробні мікроорганізми в кількості не більше 20 КУО/м3. До обробки біоаерозолю водним озоном на поверхнях боксів із нержавіючої сталі та пластику кількість мезофільних аеробних бактерій була в межах 4,26–4,33 lg КУО/см2. Протирання поверхонь водою з мийним засобом знизило мікробну контамінацію сталі та пластику в 6,2 та 5,6 разів відповідно. Водночас аерозольне застосування озону дозволило практично знищити мікроорганізми на поверхнях боксів, оскільки зі змивів бактерії не виділялися. Виявлено високу антимікробну ефективність від застосування стабілізованого водного озону за дезінфекції столів у ветеринарних клініках, як із значним мікробним забрудненням (5431,5 ± 318,3 КУО/мл змиву), так і з невеликим обсіменінням поверхонь (90–100 КУО/мл змиву). Оскільки ефективність обробки становила 99,9–100 %. Отже, пропонуємо застосувати стабілізований водний озон для санації біоаерозолю та знезараження столів навіть під час робочого дня.
Посилання
Public health risk of antimicrobial resistance transfer from companion animals / C. Pomba et al. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 2017. Vol. 72 (4). P. 957‒968. DOI: 10.1093/jac/dkw481.
Size distribution and antibiotic-resistant characteristics of bacterial bioaerosol in intensive care unit before and during visits to patients / M.D. Tsay et al. Environment International. 2020. Vol. 144. P. 106024. DOI: 10.1016/j.envint.2020.106024.
Multi-antibiotic resistant bacteria in landfill bioaerosols: Environmental conditions and biological risk assessment / W.B. Morgado-Gamero et al. Environmental Pollution. 2021. Vol. 290. P. 118037. DOI: 10.1016/j.envpol.2021.118037.
Microflora of boxes for holding veterinary patients in clinics / M.M. Mocherniuk et al. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2022. Vol. 13 (3). P. 257–264. DOI: 10.15421/022233.
Mocherniuk M., Kukhtyn M. Microbiological indicators of bioaerosol in veterinary medicine clinics. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series “Veterinary Sciences”. 2022. Vol. 24 (108). P. 3‒10. DOI: 10.32718/nvlvet10801.
Activity of washing-disinfecting means “San-active” for sanitary treatment of equipment of meat processing enterprises in laboratory and manufacturing conditions / V. Salata et al. Ukrainian journal of veterinary and agricultural sciences. 2018. Vol. 1 (1). P. 10–16. DOI: 10.32718/ujvas1-1.02
Prescription patterns of antimicrobials in veterinary practices in Switzerland / G. Regula et al. Journal of antimicrobial chemotherapy. 2009. Vol. 63 (4). P. 805‒811. DOI: 10.1093/jac/dkp009.
Lee G., Yoo K. A review of the emergence of antibiotic resistance in bioaerosols and its monitoring methods. Reviews in Environmental Science and Biotechnology. 2022. Vol. 21. P. 799‒827. DOI: 10.1007/s11157-022-09622-3.
Size distribution and concentration of indoor culturable bacterial and fungal bioaerosols / S.B. Jeong et al. Atmospheric Environment: X. 2022. Vol. 15. P. 100182. DOI: 10.1016/j.aeaoa.2022.100182.
Use of antimicrobials in companion animal practice: a retrospective study in a veterinary teaching hospital in Italy / M. Escher et al. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 2011. Vol. 66 (4). P. 920‒927. DOI: 10.1093/jac/dkq543.
A new air cleaning technology to synergistically reduce odor and bioaerosol emissions from livestock houses / Y. Zheng et al. Agriculture, Ecosystem s & Environment. 2023. Vol. 342. P. 108221. DOI: 10.1016/j.agee.2022.108221.
Comparison of the minimum bactericidal concentration of antibiotics on planktonic and biofilm forms of Staphylococcus aureus: Mastitis causative agents / Y.V. Horiuk et al. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. 2018. Vol. 9 (6). P. 616‒622.
Ozone therapy: protocol for treating canine parvovirus infection / T.G. Dos Santos et al. Brazilian Journal of Veterinary Medicine. 2023. Vol. 45. P. e004622‒e004622.
Madrid Declaration on Ozone Therapy ISCO3. 3’rd edition. 2020. 103 p. URL: https://isco3.org/madrid-declaration-onozone-therapy-3rd-edition-isco3/.
Seasonal microbiological quality of air in veterinary practices in Poland / J. Sitkowska et al. Ann Agric Environ Med. 2015. Vol. 22 (4). P. 614–624. DOI: 10.5604/12321966.1185763.
Identification of the bioaerosol microbiota in veterinary clinics as the key to preventing nosocomial infection / M. Mocherniuk et al. Наукові горизонти. 2023. Vol. 25 (11). P. 31–40. DOI: 10.48077/scihor.25(11).2022.31-40.
Ozone therapy in veterinary medicine : A review / R.L. Sciorsci et al. Research in Veterinary Science. 2020. Vol. 130. P. 240‒246. DOI: 10.1016/j.rvsc.2020.03.026. PMid:32234614.
Ozonated oil is effective at killing Candida species and Streptococcus mutans biofilm-derived cells under aerobic and microaerobic conditions / B. Higa et al. Medical Mycology. 2022. Vol. 60 (8). P. 055.
Bioaerosol sampling for airborne bacteria in a small animal veterinary teaching hospital / T.A. Harper et al. Infection Ecology & Epidemiology. 2013. Vol. 3 (1). P. 20376. DOI: 10.3402/iee.v3i0.20376.
Gorny R. L., Dutkiewicz J. Bacterial and fungal aerosols in indoor environment in Central and Eastern European countries. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2002. Vol. 9 (1). P. 17–23.
Annual Variations in the Diversity, Viability, and Origin of Airborne Bacteria / C. Fahlgren et al. Applied and Environmental Microbiology. 2010. Vol. 76 (9). P. 3015–3025. DOI: 10.1128/aem.02092-09.
Comparative removal of antibiotic resistance genes during chlorination, ozonation, and UV treatment / C. Stange et al. International journal of hygiene and environmental health. 2019. Vol. 222 (3). P. 541‒548. DOI: 10.1016/j.ijheh.2019.02.002.
Antimicrobial efficacy of aqueous ozone and ozone–lactic acid blend on Salmonella-contaminated chicken drumsticks using multiple sequential soaking and spraying approaches / A. Megahed et al. Frontiers in Microbiology. 2020. Vol. 11. P. 593911. DOI: 10.3389/fmicb.2020.593911.
