МОНІТОРИНГ МАСТИТУ КОРІВ У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ ТА ЙОГО ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-1.31Ключові слова:
корови, клінічний і субклінічний мастит, антибіотики, етіологіяАнотація
Хвороби молочної залози великої рогатої худоби є головною проблемою сучасного молочного скотарства. Мастит – це збитки від втрат молока та вибракування корів на ранніх лактаціях, зростання витрат на лікування та обслуговування тварин. Захворювання має загальне поширення, тобто його негативні наслідки поширюються на всі відомі породи великої рогатої худоби, на всі господарства, які виробляють молоко. Наукові роботи, присвячені проблемі маститу та проблемам, пов’язаним з ним, у своїй більшості стосуються крупних господарств. Для невеликих сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств, такі роботи практично відсутні. Наведено результати дослідження показників, які є головними при визначенні якості ветеринарного менеджменту підприємства, яке виробляє молоко. Зокрема, досліджено динаміку маститів та їх етіологію у корів фермерських господарств Хмельницької області. Високий рівень захворюваності спостерігається навесні – 18,3 %, взимку – 11,1 % та восени – 16,4 %. Серозну форму маститу реєстрували в 39,8 % випадків, катаральну – 52,7 %, гнійно-катаральну – 1,4 %, фібринозну – 5,2 % і абсцес вим’я – 0,9 %. При субклінічному маститі найбільшу частку у загальному масиві виділених штамів становили бактерії з роду Staphylococcus (38,2 %) та роду Streptococcus (26,5 %). Патогенна кишкова паличка виділялася у 11,8 % ізолятів. Епізоотичні штами агалактійного стрептококу були резистентними до 15 з 23 антибактеріальних препаратів, золотистого стафілококу виявилися стійкими до 10, а до 5 антибіотиків проявили помірну резистентність, ізоляти Escherichia сoli також показали високу стійкість до більшості застосованих антибіотиків.
Посилання
Aghamohammadi M., Haine D., Kelton D. F., Barkema H. W., Hogeveen H., Keefe G. P., Dufour S. Herd-Level Mastitis-Associated Costs on Canadian Dairy Farms. Frontiers in veterinary science. 2018. Vol. 5. P. 100. DOI: https://doi.org/10. 3389/fvets.2018.00100.
Bogni C., Odierno L., Raspanti C., Giraudo J., Larriestra A., Reinoso E., … & Vissio C. War against mastitis: Current concepts on controlling bovine mastitis pathogens. Science against microbial pathogens: Communicafing current research and technological advances. 2011. P. 483–494.
Cheng W. N., Han S. G. Bovine mastitis: risk factors, therapeutic strategies, and alternative treatments. A review. Asian-Australasian journal of animal sciences. 2020. Vol. 33(11), Р. 1699–1713. DOI: https://doi.org/10.5713/ajas.20.0156.
Gomes F., Henriques M. Control of Bovine Mastitis: Old and recent therapeutic approaches. Current microbiology. 2016. Vol. 72(4), Р. 377–382. URL: https://doi.org/ 10.1007/s00284-015-0958-8.
Gussmann M., Steeneveld W., Kirkeby C. Economic and epidemiological impact of different intervention strategies for clinical contagious mastitis. Journal of dairy science. 2019. Vol. 102(2). P. 1483–1493. DOI: https://doi.org/10.3168/jds.2018-14939.
USDA. A, VS, National Animal Health Monitoring System. Milk Quality, Milking Procedures, and Mastitis on U.S. Dairies 2014. 2016. URL: https://www.aphis.usda.gov/animal_health/nahms/dairy/downloads/dairy14/Dairy14 _dr_Mastitis.pdf.
Vakkamäki J., Taponen S., Heikkilä A. M. Bacteriological etiology and treatment of mastitis in Finnish dairy herds. Acta veterinaria Scandinavica. 2017. Vol. 59(1). P. 33. DOI: https://doi.org/10.1186/s13028-017-0301-4.
Байдевлятова Ю.В. Сезонна динаміка та причини виникнення клінічно вираженого маститу у корів різних порід. Наук. Вісник Львівського нац. університету ветмедицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. 2009. Т. 11, № 2(41). Ч. 1. С. 15–20.
Бойко П.К., Бойко О.П. Особливості мікробного пейзажу за прихованої форми маститу у корів. Сучасна ветеринарна медицина. 2014. № 1. С. 64–67.
Гаркавенко Т.О., Невольмо О.М., Козицька Т.Г. Методичні вказівки «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». Київ : ДНДІЛДВСЕ, 2015. 79 с.
Довбня А., Березовський А., Фотіна Г. Динаміка захворювання корів на мастит в умовах промислового виробництва молока. Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Серія: Ветеринарні науки. 2019. Том 21(96). С. 171–176. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet9630.
Краєвський А.Й. Побічні ефекти нестероїдних протизапальних препаратів за маститу корів. Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. 2013. Вип. 22. С. 264–269.
Куртяк Б.М., Собко Г.В., Бойко О.П. Бактеріологічний моніторинг прихованих форм маститів – важлива складова у програмі профілактики маститів. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2015. Том 17/ № 2(62). С. 281–287.
Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підраховування коагулазо-позитивних стафілококів (Staphylococcus aureus та інших видів) Частиан 1. Метод з використовуванням агарового середовища Беард- Паркера (ISO 6888-1:1999, IDТ): ДСТУ ISO 6888-1:2003. Kиїв : Держспоживтандарт України, 2005. 8 с. (Національний стандарт України).
Молоко та молочні продукти. Методи мікробіологічного контролювання. ДСТУ 7357:2013. Київ : Мінекомрозвитку України, 2014. 35 с. (Національний стандарт України).
Підрахунок соматичних клітин. Частина 1. Метод із застосуванням мікроскопа (контрольний метод) (ISO 13366-1:2008 IDF 148-1:2008): ДСТУ ISO 13366-1:2008. [Чинний від 2008-01-01]. Kив : Держстандарт України, 2008. 12 с. (Національний стандарт України).
Продукти харчові. Методи виявлення та визначення кількості бактерій групи кишкових паличок (коліформних бактерій). ГОСТ 30518-972006. Kиїв : ГОСТСТАНДАРТ України, 2001. 8 с.
