ЕЛЕМЕНТИ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ПОЛІПШЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ЯКІСНОГО СКЛАДУ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-2.5

Ключові слова:

пшениця озима, сорт, біологічний препарат, спосіб обробки, маса 1 000 зерен, уміст білку, уміст клейковини.

Анотація

У сучасних системах ведення землеробства використання значної кількості хімічних препаратів призвело до появи деградованих агроценозів, погіршення якості вирощеної продукції, тому впровадження у технології вирощування біологічних препаратів може частково знизити хімічне навантаження на поля, підвищити врожайність, поліпшити якість продукції та у цілому сприяти покращенню екологічного стану довкілля. Метою наших досліджень була оцінка якісних показників зерна сортів пшениці озимої залежно від способів застосування біологічно активних препаратів в умовах Західного Лісостепу. У статті наведено результати польових та лабораторних досліджень впливу біологічно активних препаратів Триходермін, Агат 25 К та ПМК-ЗР за різних способів їх застосування (обробка насіння, обприскування посівів, обробка насіння + обприскування посівів) на масу 1 000 зерен, міст білка та сирої клейковини в зерні різних сортів пшениці озимої за вирощування в умовах Західного Лісостепу. За результатами трирічних досліджень виявлено більш адаптовані до умов зони вирощування та більш продуктивні сорти пшениці озимої. Установлено більш ефективний спосіб застосування біологічно активного препарату в розрізі сортів та математично підтверджено їхній вплив на показники якості зерна. Визначено, що досліджувані препарати та способи обробки вплинули на масу 1 000 зерен із перевищенням контролів на 0,1–2,0 г. Найбільш ваговитим зерном характеризувався сорт пшениці озимої Кубус: на контрольних варіантах показник маси 1 000 зерен у середньому за роки досліджень становив 45,3 г. Проте реакцію на біопрепарати краще виявив сорт Здобна: обробка насіння біопрепаратом Триходермін сприяла підвищенню показника на 1–1,5 г, а обприскування вегетуючих рослин та дворазова обробка (насіння + посів) – на 1,8–2,0 г, тоді як на сортах Аріївка та Кубус показник підвищився відповідно на 0,7 та 0,5–1,0 г. Установлено, що досліджувані сорти пшениці характеризувалися різним умістом білка, на контролях показник становив у розрізі сортів: Аріївка – 13,1%, Здобна – 13,5 та Кубус – 11,0%. Найбільший ефект від застосування біопрепаратів був у сорту Аріївка на варіанті обприскування посівів та дворазової обробки (насіння + посів), показник становив 13,8–14,0%, тобто з перевищенням контролю на 0,7–0,9%. Результатами аналізів доведено, що максимальний уміст сирої клейковини був у сорту Здобна, а найменший – у сорту Кубус. Сорт пшениці озимої Аріївка щодо впливу біологічних препаратів на вміст клейковини виявився найбільш пластичним, оскільки перевищення контролів становило 0,4–1,5%.

Посилання

Бараболя О.В. Вплив попередників на урожайність та якість зерна сортів пшениці м’якої озимої. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2001. Вип. 76. С. 102–106.

Липчук В., Малаховський Д. Структурні зміни у зерновиробництві: регіональний аспект. Аграрна економіка. 2016. Т. 9. № 3–4. С. 53–60.

Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Єрмакова Л.М., Каленська С.М. Системи сучасних інтенсивних технологій. Вінниця : ФОП Рогальська І.О., 2012. 370 с.

Коваленко А.М., Кіріяк Ю.П. Урожайність та якість насіння різних сортів пшениці озимої залежно від агроприйомів вирощування за умов зміни клімату. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2018_5_23.

Ярчук І.І. Вплив гідротермічних і агротехнічних факторів на урожайність озимої пшениці. Таврійський науковий вісник. 2001. Вип. 18. С. 52–57.

Коломієць Л.А. Формування адаптивних ознак міжсортовими гібридами озимої пшениці (Triticum Aesticum L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2007. № 6. С. 26–34.

Базалій В.В., Домарацький Є.О., Пічура В.І. Аналіз формування врожайності сортів пшениці м’якої озимої залежно від біопрепаратів і кліматичних умов. Таврійський науковий вісник. 2012. Вип. 82. С. 11–18.

Герман М.М. Поліпшення посівних якостей насіння пшениці м’якої озимої залежно від передпосівної обробки насіння. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 4. С. 54–57.

Анішин Л., Анішин С. Вплив біостимуляторів на врожай і якість озимої пшениці. Новини захисту рослин. 1999. № 7–8. С. 29–30.

Бaзaлiй B.B., Малигін Б.В., Дyдяєвa О.А. Maгнітно-імпульсна обробка насіння як метод підвищення врожайності зернових культур. Таврійський науковий вісник. 2011. Вип. 76. С. 3–10.

Понoмapeнкo C.П. Peгyлятopи pocтy. Eкoлoгiчнi acпeкти зacтocyвaння. Захист рослин. 1999. № 12. 15 с.

Шeвчeнкo A.O., Анішин Л.А. Peзepв пшeничнoï ниви. Бiocтимyлятopи pocтy нoвoгo пoкoління. Зaxиcт pocлин. 1997. № 10. 21 c.

Каленська С.М., Гордина О.Ю. Закономірності розвитку пшениці озимої у весняно-літній період вегетації залежно від передпосівної обробки насіння. Новітні агротехнології. 2022. Т. 10. № 3. URL: https://doi.org/10.47414/na.10.3.2022.270488.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-25