ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВИРОБНИЦТВО ГОМОГЕНАТУ ТРУТНЕВИХ ЛИЧИНОК ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ В НЬОМУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.15

Ключові слова:

гомогенат трутневих личинок, важкі метали, концентрація, виробництво

Анотація

В Україні та світі останніми роками спостерігається зростання інтересу до пошуку альтернативних джерел повноцінного білка. Одним із таких джерел є трутневі личинки, які вирощуються медоносними бджолами. Вони не лише є джерелом білка, але й мають високу концентрацію біологічно активних сполук, таких як вітаміни, мінеральні речовини й інші корисні складові. Білковий апіпродукт, отриманий із трутневих личинок, містить ідеально збалансований амінокислотний і жирнокислотний склад. Гомогенат трутневих личинок – це один із маловідомих продуктів бджільництва, який отримують із трутневих личинок віком від 3 до 7 днів. Мета роботи полягала у визначенні впливу періоду цвітіння нектаропилконосу на виробництво гомогенату трутневих личинок і концентрацію в ньому важких металів. Гомогенат трутневих личинок виробляли у два періоди під час цвітіння нектаропилконосів ріпаку озимого та різнотрав’я, липи та гречки. Личинки трутневих личинок отримували за допомогою будівельних рамок. Відбір личинок проводили на 7-му добу їхнього життя. У проведених дослідженнях вивчали вплив цвітіння певного виду нектаропилконосу на виробництво гомогенату трутневих личинок і концентрацію в ньому важких металів. Виробництво гомогенату трутневих личинок за сезон на сім’ю становило 0,94 кг, з яких 77% припадає на період цвітіння липи та гречки і 23% – ріпаку озимого та весняного різнотрав’я. Найбільше вироблено гомогенату у сім’ях силою 9,5 вулика з перевагою на 47,9% і 71,3% бджолиних сімей силою 6,5 і 4,5 вулика відповідно. За вмістом важких металів у гомогенаті перевищень гранично допустимих концентрацій не виявлено. Менший вміст свинцю, кадмію, цинку та міді виявлено в гомогенаті, виробленому в період цвітіння озимого ріпаку та весняного різнотрав’я. У гомогенаті трутневих личинок, виробленому під час цвітіння озимого ріпаку і різнотрав’я, коефіцієнт небезпеки був нижчий на 29,6% за свинцем, на 40% – за кадмієм, на 26,0% – за цинком і на 14,2% за міддю порівняно з показниками в період цвітіння липи та гречки.

Посилання

Гречка Г. М. Виробництво та біологічна цінність личинкового продукту бджільництва. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія «Сільськогосподарські науки». 2010. Т. 12. № 3 (45). Ч. 4. С. 24–30.

Міщенко О. А., Литвиненко О. М., Криворучко Д . І., Іщенко Я . А. Біологічні та технологічні особливості отримання бджолиного маточного молочка. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2020. № 1. С. 111–117. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-111-117.

Недашківський В. Вплив часткових замінників білкового корму бджіл на виробництво гомогенату трутневих личинок. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія «Сільськогосподарські науки». 2020. Вип. 22 (92). С. 15–18. https://doi.org/10.32718/nvlvet-a9203.

Недашківський В. М. Вплив гідролізату соєвого молока на виробництво бджолиними сім’ями воску та гомогенату трутневих личинок. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2016. № 2. С. 78–82.

Новгородська Н. В., Разанова О. П., Льотка Г. І. Оптимізація забезпечення безперервного нектароносного конвеєра у бджільництві. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 3 (22). С. 72–84. DOI: 10.37128/2707-5826-2021-3-6.

Прохода І., Постоєнко В., Гречка Г. Основні аспекти біологічної цінності та перспективного використання в харчових технологіях апіпродукту з трутневих личинок. Бджільництво України. 2022. Вип. 1 (4). С. 45–52. https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.4.09.

Разанова О. П., Голубенко Т. Л ., Скоромна О. І. Шляхи підвищення конкурентоспроможності галузі бджільництва у контексті євроінтеграційних процесів : монографія. Видавництво: ТОВ «Друк», 2023. 279 с.

Разанова О. П., Безносюк А. М. Перспективи використання у годівлі свиней борошна з личинок комахи чорна львинка. Вісник Сумського національного аграрного університету (Тваринництво). 2024. Вип. 1 (56). С. 91–99. DOI: https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.1.11.

Скрипка Г. А., Касянчук В. В. Порівняльний аналіз вмісту хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів у меді та продуктах бджільництва. Біологія тварин. 2015. Т. 17. № 1. С. 99–108.

Цапенко Ю . П., Бойко М. Г., Гречка Г. М., Носик Н. І., Краєвська О. О. Ефективність застосування продукту бджільництва в комплексному лікуванні хворих з уперше діагностованим інфільтративним туберкульозом легень. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2011. Т. 11. Вип. 4 (36). С. 88–90.

Черкасова А. І., Гречка Г. М., Прохода І. О. Гомогенат трутневих личинок – новий продукт бджільництва для виготовлення апіпрепаратів. Бджільництво. 2002. Вип. 24. С. 101–103.

Шамро М. О., Шамро Л . П., Шамро Т. М. Збереження якості маточного молочка в маточниках. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 3. С. 68–70.

Шостя А. М., Ємець Я . М., Мороз О. Г., Ступарь І. І., Павлова І. В., Маслак М. М. Вплив гомогенату трутневих личинок на якість спермопродукції у кнурів-плідників. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 2 (93). С. 113–118. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.02.14.

Ягіч Г., Лосєв О. Аналіз вмісту трутневого гомогенату залежно від інтенсивності росту личинок у стільниках різної генерації. Тваринництво України. 2020. № 1. С. 16–22.

Ягіч Г. О., Лосєв О. М. Біохімічний склад гомогенату трутневих личинок. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2018. № 7 (35). С. 171–174.

Conti M.E., Astolfi M.L., Finoia M.G., Massimi L., Canepari S. Biomonitoring of element contamination in bees and beehive products in the Rome province (Italy). Environmental Science and Pollution Research. 2022. Vol. 29 (24). P. 36057–36074. DOI: 10.1007/s11356-021-18072-3.

Cozmuta A.M., Bretan L., Cozmuta L.M., Nicula C., Peter A. Lead traceability along soil-melliferous flora-bee family-apiary products chain. Journal of Environmental Monitoring. 2012. Vol. 14. P. 1622–1630. https://doi.org/10.1039/c2em30084b.

da Cunha Martins Jr.A., Carneiro M.F.H, Grotto D., Adeyemi J.A., Barbosa Jr.F. Arsenic, cadmium, and mercury-induced hypertension: Mechanisms and epidemiological findings. Journal of Toxicology and Environment Health. Part B, Critical reviews. 2018. Vol. 21 (2). Р. 61–82. DOI: 10.1080/10937404.2018.1432025.

Farias R.А., Nunes Ch.N., Quináia S.P. Bees reflect better on their ecosystem health than their products. Environmental Science and Pollution Research. 2023. Vol. 30 (33). P. 79617–79626. DOI: 10.1007/s11356-023-28141-4.

Finke M.D. Nutrient composition of bee brood and its potential as human food. Ecology of Food and Nutrition. 2005. Iss. 44. Vol. 4. Р. 257–270. https://doi.org/10.1080/03670240500187278.

Ghosh S., Meyer-Rochow V.В., Jung Ch. Honey bees and their brood: a potentially valuable resource of food, worthy of greater appreciation and scientific attention. Journal of Ecology and Environment. 2021. 45: 31. https://doi.org/10.1186/s41610-021-00212-y.

Hernández O.M., Fraga J.M.G., Jiménez А.I., Jiménez F. Characterization of honey from the Canary Islands: Determination of the mineral content by atomic absorption spectrophotometry. Food Chemistry. 2005. Vol. 93. Is. 3. P. 449–458. http://dx.doi.org/10.1016/j.foodchem.2004.10.036.

Losfeld G., Saunier J.-B., Grison C. Minor and trace elements in apiary products from a historical mining district (Les Malines, France). Food Chemistry. 2014. Vol. 146. P. 455–459. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2013.08.105.

Razanova O., Kucheriavy V., Tsaruk L., Lotka H., Novgorodska N. Productive flight activity of bees in the active period in the conditions of Vinnytsia region. Journal of Animal Behaviour and Biometeorology. 2021. Vol. 9 (4). № 2138. DOI: 10.31893/jabb.21038.

Sidor E., Dżugan M. Drone Brood Homogenate as Natural Remedy for Treating Health Care Problem: A Scientific and Practical Approach. Molecules. 2020. Vol. 25 (23). № 5699. https://doi.org/10.3390/molecules25235699.

Solayman M., Islam M.A., Paul S., Ali Y., Khalil M.I., Alam N., Gan S.H. Physicochemical properties, minerals, trace elements, and heavy metals in honey of different origins: a comprehensive review. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. 2016. Vol. 15 (1). P. 219–233. https://doi.org/10.1111/1541-4337.12182.

Wang Ts.-H., Jian Ch.-H., Hsieh Yi-K., Wang F.N., Wang Ch.-F. Spatial distributions of inorganic elements in honeybees (Apis mellifera L.) and possible relationships to dietary habits and surrounding environmental pollutants. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2013. Vol. 61 (21). № 5009-15. https://doi.org/10.1021/jf400695w.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-10