ІМУНОБІОЛОГІЧНА РЕАКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗМУ КОРІВ ІЗ КЛІНІЧНИМ ЗАПАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЗА ДІЇ ЛІПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ НА ОСНОВІ ЕТИЛТІОСУЛЬФАНІЛАТУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-2.34Ключові слова:
корова, мастит, лейкоцитарний профіль, ліпосомальний препарат, етилтіосульфанілат, субпопуляції Т- й В-лімфоцитівАнотація
Мастит корів має багатофакторну природу, що суттєво ускладнює його лікування. Однією з причин захворювань молочної залози є бактеріальна мікрофлора. З огляду на обмежене застосування антибактеріальних препаратів, актуальним є використання під час лікування маститу нових альтернативних антимікробних засобів. Тому мета досліджень полягала в з’ясуванні впливу нового ліпосомального препарату на основі етилтіосульфанілату на функціональний стан чинників імунної системи в корів із клінічним запальним процесом молочної залози. У крові хворих корів виявлено підвищену кількість лейкоцитів (на 53,3%), яскраво виражену лімфопенію, зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну; уміст загального білку був на 12,1% (р<0,05) менший, ніж у здорових тварин. Імунна система хворих корів реагує зниженням популяції імунокомпетентних клітин. За внутрішньом’язового введення хворим коровам тричі з інтервалом 24 години дослідного препарату дозою 20 мл на 7-у добу після початку лікування констатовано зменшення загальної кількості лейкоцитів на 22,3% і підвищення вмісту загального протеїну в сироватці крові на 13,4% (p<0,001). Зафіксовано зниження кількості нейтрофільних гранулоцитів і підвищення кількості лімфоцитів на 3-ю (р<0,05) і 7-у добу (р<0,001) експерименту, що свідчить про згасання запального процесу. Уведення хворим тваринам досліджуваного ліпосомального препарату сприяло зростанню кількості Т-лімфоцитів і підвищенню їх функціональної активності, особливо ці зміни виражені на 7-у добу після введення препарату. Для лікування тварин із катаральною формою маститу достатньо було 2–3-х ін’єкцій. Терапевтичний ефект наставав через 48–96 годин і становив 89,9%.
Посилання
Вальчук О.А., Столюк В.О. Мастит корів – ефективні шляхи вирішення проблеми. Ветеринарна практика. 2009. № 4. С. 30–33.
Вплив органічного ліпосомального препарату йоду на біохімічні показники крові корів-первісток / І.І. Гевкан та інші. Науково-технічний бюлетень. 2013. № 109 (1). С. 63–69.
Кондрашов М.С. Поширеність мікозного маститу серед дійних корів. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2010. Т. 12. № 3 (45). Ч. 1. С. 99–102.
Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині / В.В. Влізло, Р.С. Федорук, І.Б. Ратич та ін. ; за ред. В.В. Влізла. Львів, 2012. 759 с.
Масс А.О., Овчаренко Г.В., Васецька А.І. Ефективність діагностики, профілактики та терапії корів, хворих на мастит. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2016. Т. 18. № 1 (65). Ч. 1. С. 101–104.
Понкало І., Ковальчук Н. Активність ензимів антиоксидантного захисту у молозиві корів за дії ліпосомальних препаратів. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2016. Вип. 73. С. 186–190.
Рацький М.І. Гематологічний профіль корів різного рівня продуктивності та їх телят, за дії ліпосомального препарату. Ветеринарна біотехнологія. 2018. № 32 (1). С. 207–211.
Рудик І.А., Даниленко В.П. Селекція молочної худоби за стійкістю до маститу. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця, 2011. Вип. 8 (48). С. 54‒58.
Супрович Т.М., Влізло В.В. Використання імуногенетичних маркерів для виявлення корів, резистентних або чутливих до маститів. Біологія тварин. 2013. Т. 15. № 4. С. 119–127.
Characterization and genome sequencing of a novel bacteriophage infecting Streptococcus agalactiae with high similarity to a phage from Streptococcus pyogenes / Q. Bai et al. Archives of virology. 2013. Vol. 158 (8). P. 1733–1741. DOI: https://doi.org/10.1007/s00705-013-1667-x.
Brahim N. Review on mastitis and its economic effect. Canadian Journal of Scientific Research. 2017. Vol. (1). P. 13–22. doi : 10.5829/idosi.cjsr.2017.13.22.
Cheng W., Han S.G. Bovine mastitis: risk factors, therapeutic strategies, and alternative treatments – A review. Asian-Australasian journal of animal sciences. 2020. Vol. 33 (11). P. 1699–1713. DOI: https://doi.org/10.5713/ajas.20.0156.
Influence of liposomal drug on the intensity of proteins oxide modification processes in subclinical mastitis of cows / V.A. Chepurna et al. The Animal Biology. 2021. № 23 (2). P. 3–7. doi : 10.15407/animbiol23.02.003.
Chouhan S., Sharma K., Guleria S. Antimicrobial Activity of Some Essential Oils – Present Status and Future Perspectives. Medicines. 2017. Vol. 4 (3). Р. 58. doi : https://doi.org/10.3390/ medicines4030058.
Garcia S N., Osburn B.I., Cullor J.S. A one health perspective on dairy production and dairy food safety. One health (Amsterdam, Netherlands). 2019. № 7. doi : https://doi.org/10.1016/j.onehlt.2019.100086.
Bovine Mastitis and Its Therapeutic Strategy Doing Antibiotic Sensitivity Test / M.K. Hossain et al. Austin Journal of Veterinary Science & Animal Husbandry. 2017. Vol. 4 (1). Р. 1030.
Huan Y., Kong Q., Mou H. Antimicrobial peptides: classification, design, application and research progress in multiple fields. Frontiers in microbiology. 2020. № 11. doi : https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.582779.
Bacteriophage ΦSA012 has a broad host range against Staphylococcus aureus and effective lytic capacity in a mouse mastitis model / H. Iwano et al. Biology. 2018. Vol. 7 (1). P. 8. doi : https://doi.org/10.3390/biology7010008.
Dufour SInvited review Incidence, risk factors, and effects of clinical mastitis recurrence in dairy cows / H. Jamali et al. Journal of dairy science. 2018. Vol. 101 (6). P. 4729–4746. doi : https://doi.org/ 10.3168/jds.2017-13730.
Phage Therapy: A renewed approach to combat antibiotic-resistant bacteria / K.E. Kortright et al. Cell host & microbe. 2019. Vol. 25 (2). P. 219–232. doi : https://doi.org/10.1016/j.chom.2019.01.014.
Krömker V., Leimbach S. Mastitis treatment – reduction in antibiotic usage in dairy cows. Reproduction in Domestic Animals. 2017. Vol. 52. P. 21–29. doi : 10.1111/rda.13032.
Development of unconventional treatments for mastitis in dairy cattle / A.A. Kukeeva et al. Open veterinary journal. 2023. № 13 (2). P. 193–201. doi : https://doi.org/10.5455/OVJ.2023.v13.i2.7.
Autogenous vaccines are an effective means of controlling the epizootic process of mastitis in cows / B.M. Kurtyak et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. № 11 (3). P. 145–152. doi :10.15421/2021_157.
Assessment of acoustic pulse therapy (APT), a non-antibiotic treatment for dairy cows with clinical and subclinical mastitis / G. Leitner et al. PloS one. 2018. Vol. 13 (7). e0199195. doi : https://doi.org/10.1371/journal. pone.0199195.
Use of plant extracts and essential oils in the control of bovine mastitis / T.S. Lopes et al. Research in veterinary science. 2020. № 131. P. 186–193. doi : https://doi.org/10.1016/j.rvsc. 2020.04.025.
Research progress on the association between mastitis and gastrointestinal microbes in dairy cows and the effect of probiotics / Luo S. et al. Microbial pathogenesis. 2022. № 173 (Pt A). doi : https://doi.org/ 10.1016/j.micpath.2022.105809.
Bovine mastitis, a worldwide impact disease: Prevalence, antimicrobial resistance, and viable alternative approaches / A.L. Morales-Ubaldo et al. Veterinary and animal science. 2023. Vol. 21. doi : https://doi.org/10.1016/j. vas.2023.100306.
Paladiychuk O.R. The preventive measures of mastitis in cows during the dry period. Colloquium-journal (Veterinary sciences). 2021. Vol. 90. P. 9–15.
Liposomal and CpG-ODN formulation elicits strong humoral immune responses to recombinant Staphylococcus aureus antigens in heifer calves / I.G. Reidel et al. Veterinary immunology and immunopathology. 2019. Vol. 212. P. 1–8. doi : https://doi.org/10.1016/j.vetimm.2019. 04.011.
Ricciotti E., FitzGerald G.A. Prostaglandins and inflammation. Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology. 2011. Vol. 31 (5). P. 986–1000. doi : https://doi.org/10.1161/ATVBAHA. 110.207449.
Shrestha B., Neupane R., Paudyal S. Non-antibiotic management of mastitis in dairy cattle. Texas A&M AgriLife Organic. URL: https://agrilifeorganic.org/2024/03/16/non-antibiotic-management-of-mastitis-in-dairy-cattle/.
Sperandio F.F., Huang Y.Y., Hamblin M.R. Antimicrobial photodynamic therapy to kill Gram-negative bacteria. Recent patents on anti-infective drug discovery. 2013. Vol. 8 (2). P. 108–120. doi : https://doi.org/10.2174/1574891x113089990012.
Sudipa Maity, Kiran Ambatipudi. Response to Comments on “Mammary microbial dysbiosis leads to the zoonosis of bovine mastitis: a One-Health perspective” by Maity and Ambatipudi. FEMS Microbiology Ecology. 2021. Vol. 97 (8). fiab079. doi : https://doi.org/10.1093/ femsec/fiab079.
Influence of liposomal thiosulfonate drug on the blood parameters of cows suffering catarrhal mastitis / T. Suprovych et al. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2023. Vol. 14 (2). P. 195–202. doi : 10.15421/022329.
The preparation of liposomal formulations of gentamicin and ceftiofur used in veterinary medicine / H. Susar et al. Balıkesir Sağlık Bilimleri Dergisi. 2023. Vol. 12 (3). P. 554–559. doi : https://doi.org/10.53424/ balikesirsbd.1262051.
Outcomes from Experimental Testing of Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drug (NSAID) Administration during the Transition Period of Dairy Cows / F. Trimboli et al. Animals: an open access journal from MDPI. 2020. Vol. 10 (10). doi : https://doi.org/10.3390/ani10101832.
World Health Organization. Global Action Plan on Antimicrobial Resistance. Geneva : WHO, 2015.
The use of Chinese skullcap (Scutellaria baicalensis) and its extracts for sustainable animal production / B. Yin et al. Animals: an open access journal from MDPI. 2021. Vol. 11 (4). doi : https://doi.org/ 10.3390/ani11041039.
