ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД БІОЛОГІЧНОГО ФАКТОРУ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-3.7Ключові слова:
горох овочевий, ріст і розвиток, сорти, фенофази, вегетаційний період, міжфазний періодАнотація
У результаті симбіозу з бульбочковими бактеріями рослини гороху овочевого здатні засвоювати з атмосфери вільний азот і накопичувати в ґрунті за період вегетації культури 40–50 кг/га азоту, що рівноцінно внесенню 10 т/га гною або 1,5 ц/га аміачної селітри. Разом з поживною цінністю свіжої і переробленої продукції широкому поширенню овочевого гороху сприяло використання у виробництві прогресивних технологій вирощування культури, що передбачає вирощування високопродуктивних, стійких до полягання, перезрівання зерна, хвороб і шкідників сортів, використання передових агротехнічних заходів обробітку ґрунту, підготовки насіннєвого матеріалу, вибір оптимального співвідношення сортів різних груп скоростиглості, застосування ефективної системи застосування добрив, захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб, удосконалювання способів збирання і доставки сировини на переробні підприємства. У статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу сортів – як біологічного фактору на ріст і розвиток рослин гороху овочевого. Забезпечення високого рівня продуктивності гороху овочевого в умовах Лісостепу Західного України досягається в першу чергу, шляхом використання високопродуктивних сортів. Значний вплив на формування високоякісного урожаю в останні роки має значна зміна клімату яка проявляється в підвищенні температури повітря і зменшенню кількості опадів в найбільш критичні періоди росту і розвитку. Встановлено, що в середньому за роки досліджень технічна стиглість у сортів Лущильний, Амалфі, Вівадо, Вінко настала через 80–87 діб від з’явлення сходів. А у сортів Глоріверт, Сіенна і Шервуд технічна стиглість у середньому за роки досліджень настала через 88–97 діб від з’явлення сходів. Фотосинтез та інтенсивність процесів росту зернобобових культур, в тому числі і гороху овочевого, супроводжуються накопиченням сухої речовини (вегетативної і генеративної маси) в рослинах впродовж онтогенезу. Проте інтенсивністю накопичення сухої речовини горохом тісно пов’язана з погодними умовами вегетативного періоду. У всіх зернобобових, в тому числі й в гороху овочевого, у накопиченні сухої речовини спостерігається певна закономірність.
Посилання
Бабич А.О., Петриченко В.Ф., Адамень Ф.Ф. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами. Вісник аграрної науки. 1996. № 2. С. 37–39.
Бабич А.О., Колісник С.І., Побережна А.А. та ін. Селекція, насінництво і технологія вирощування зернобобових культур для вирішення проблеми білка. Збірник наукових праць Луганського НАУ. Луганськ: ЛНАУ. 2002. № 20/32. С. 12–14.
Барабаш О.Ю., Тараненко Л.К., Сич З.Д. Біологічні основи овочівництву : навчальний посібник. К. : Арістей, 2005. 348 с.
Барабаш О.Ю. Овочівництво. К. : Вища школа, 1994. 374 с.
Барабаш О.Ю., Семенчик. П.С. Все про городництво. К. : Вирій, 2000. 285 с.
Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / Під ред. В.В. Волкодава. К., 2000. 100 с.
Норик Н.О., Мулярчук О.І. Обробіток регуляторами росту насіння гороху овочевого (Pisum sativum L., subspecium commune gov) в умовах Західного Лісостепу України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2018. Вип. 28. С. 86–93.
Побережна А.А. Еколого-економічні проблеми світового виробництва зернобобових культур для підвищення білкових ресурсів. Селекція і насінництво. 2005. Вип. 90. С. 66–74.
Чекригін П.М. Результати і перспективи селекції безлисточкових (вусатих) сортів в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. Селекція і насінництво. 2003. Вип. 87. С. 42–48.
Шепель А.В. Продуктивність гороху овочевого залежно від заходів основного обробітку ґрунту і фонів живлення на Півдні України. Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. 2023. № 134. С. 195–202. URL: https://tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/134_2023/25.pdf/.