ДОКЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ ПОСТБІОТИКУ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-3.17Ключові слова:
антибактеріальна дія, доклінічні випробування, нешкідливість, пробіотик, постбіотик, профілактичний препарат, тест штами мікроорганізмівАнотація
У статті наведено проведені лабораторні та доклінічні дослідження розробленого нами мікробіологічного препарату. Визначено його антибактеріальні властивості за різних концентрацій бактеріоцину нізину. У якості тест-культур в лабораторних дослідженнях антимікробної активності використовували різні концентрації таких штамів мікроорганізмів як Escherichia coli, Bacillus cereus, Staphylococcus aureus, Listeria ivanovii, Yersinia enterocolitica. Механізм біологічної дії бактеріоцинів пов’язаний, насамперед, із порушенням цитоплазматичних мембран чутливих до них мікроорганізмів. Бактеріоцини на відміну від антибіотиків, що діють досить вибірково, впливають і на резистентні до антибіотиків штами мікроорганізмів, повністю розщеплюються і виводяться з організму. Бактеріоцин нізин продукується штамом мікроорганізмів Lactococcus lactis, володіє антибактеріальними властивостями проти широкого спектру патогенних мікроорганізмів, використовується у якості консерванту в харчовій промисловості. Молочна кислота за застосування всередину володіє протибродильною, антисептичною, подразнюючою дією. Пригнічує ріст і розвиток умовно патогенної і гнильної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, стимулює процес відновлення кишкових ворсинок, що збільшує поверхню всмоктування поживних речовин. Випробування другого дослідного зразку на мишах оказало, що препарат не спричиняв місцево-подразнюючої, шкірно-резорбтивної та сенсибілізуючої дії, не викликав клінічних змін та порушень в роботі систем органів мишей. Розроблений і випробуваний препарат є перспективним для здійснення корекції ендомікрофлори травного каналу тварин, в тому числі за органічного вирощування, найбільш перспективними, на нашу думку, є саме препарати мікробіологічного походження.
Посилання
Кучерук М. Д., Засєкін Д. А., Димко Р. О. Мікробіологічне та санітарно-гігієнічне значення еубіозу кишечника продуктивних тварин. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Vol. 8 (2). с. 287–293.
Отченашко В. В. Використання молочної кислоти у тваринництві : науково-практичні рекомендації. Київ, 2012. 46 с.
Соловйова А. В., Калюжная О. С. Технологічні аспекти розробки емульгелю «Пробіоскін». Вісник фармації. 2022. № 1 (103). с. 73–78. https://doi.org/10.24959/nphj.22.88.
Batdorj B., Trinetta V., Dalgalarrondo M. Isolation, taxonomic identification and hydrogen peroxide production by Lactobacillus delbrueckii subsp. lactis T31, isolated from Mongolian yoghurt: inhibitory activity on food-borne pathogens. Journal of Applied Microbiology. 2007. Vol. 103. P. 584–593.
Cebeci A., Gurakan C. Properties of potential probiotic Lactobacillus plantarum strains. Food Microbiology. 2003. Vol. 20. P. 511–518.
Cicenia A., Santangelo F., Gambardella L. Protective Role of Postbiotic Mediators Secreted by Lactobacillus rhamnosus GG Versus Lipopolysaccharide-induced Damage in Human Colonic Smooth Muscle Cells Journal of Clinical Gastroenterology. 2016. December. Vol. 50. Р. 140–144.
Kovalenko, V., Kucheruk, M., & Chechet, O. (2022). Effect of the Biosapin probiotic and the Biolide disinfectant on the microclimate of poultry houses. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 13(1), 44-51. https://doi.org/10.31548/ujvs.13(1).2022.44-51.
Moreno I., Lerayer A. L., Baldini V. L., Leitão M. Fd. F. Characterization of bacteriocins produced by Lactococcus lactis strains. Brazilian Journal of Microbiology. 2000. Vol. 31 (3). P. 184–192.
Pali A., Hungin S., Mitchell C. R .,Whorwell P. Probiotics in the management of lower gastrointestinal symptoms – an updated evidence-based international consensus. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2018. 47. Suppl. 1. https://doi.org/10.1111/apt.14539.
Rolf Shah A. Probiotic bacteria: functional properties and awareness towards Indian consumers in consuming probiotic food supplements. Asian Academic Research Journal of Multidisciplinary . 2015. Vol. 2(3). P. 392–403.