ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ В УМОВАХ ПОЛІССЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕМ-ПРЕПАРАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.5Ключові слова:
соя, ЕМ-препарати, інокуляція, етапи органогензу, симбіотичний азот, позакореневе підживлення, фотосинтез, родючість ґрунту, урожайність, білок, оліяАнотація
Зниження родючості ґрунтів відбувається через інтенсивну деградацію, меліоративну невпорядкованість, забруднення незбалансованим внесенням мінеральних добрив, пестицидів. Кількість органічних добрив різко скоротилася, з 10 т/га у 1900 році до 0,5 т/га у 2025 році. Родючість ґрунтів знижується також унаслідок їх переущільнення, що істотно затримує ріст і розвиток кореневої системи. Унесення речовин органічного походження: побічної продукції, пожнивних рештків, соломи, сидератів та іншої продукції рослинництва, активізує ґрунтову мікробіоту, що позитивно впливає на відновлення родючості ґрунту. Доведено, що біодобрива, азот, фосфор, біостимулятори, біофунгіциди, біоінсектициди й інші препарати – деструктори целюлоз, які містять низку целюлозолітичних ферментів, сприяють мінералізації органічних рештків. Дослідження присвячені вивченню впливу ефективних мікроорганізмів (ЕМ-препаратів) на продуктивність сої та поновлювання родючості ґрунту. Дворазове позакореневе підживлення на етапах росту та розвитку ВВСН, коди 13–19 та 49-59, сприяє збереженості рослин, яка становить 98%, і забезпечує густоту рослин – 488 тис. шт./га. Оптимальна площа листкової поверхні коливається в межах 44–45 тис. м2/га, а продуктивність фотосинтезу у фазу утворення бобів становить 3 млн м2 днів/га, що забезпечує отримання чистої продуктивності фотосинтезу 3,22–4,86 г/м2 за добу і сприяє активному формуванню бульбочкових бактерій, маса яких у фазу ВВСН 13-19 + 49-59 + 60-69 коливається в межах 156–158 кг/га. Активний симбіоз фотосинтезу сої та розвитку бульбочкових бактерій сприяє накопиченню органічної маси та загального біологічного азоту – 242 кг/га, що еквівалентно 7 ц аміачної селітри, і забезпечує врожайність сої – 3,3–3,4 т/га. Використання ЕМ-препаратів сприяє підвищенню вмісту білка й олії, покращенню родючості ґрунту та зменшенню потреб у мінеральних добривах, що робить ЕМ-технологію перспективною для екологічного рослинництва.
Посилання
Овчарук О.В., Хоміна В.Я., Каленська С.М. Агроекологічні особливості вирощування сої. Інноваційні технології в рослинництві : матеріали Всеукраїнської наукової інтернет-конференції, 15 травня 2018 р. Кам’янець-Подільський : Подільський держ. аграрно-технічний ун-т, 2018. С. 134–136.
Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Соєвий пояс і розміщення виробництва сортів сої в Україні. Пропозиція. 2010. № 4. С. 52–56.
Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої : монографія. Київ : Урожай, 1993. 428 с.
Бабич А.О., Молдован В.Г., Молдован Ж.А. Стан та перспективи вирощування сої в умовах Волино-Подільського Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2011. Вип. 69. С. 108–112.
Бабич-Побережна А.А., Побережний М.С. Соя і соєві продукти на світовому ринку. Посібник українського хлібороба. 2013. Т. 2. С. 101–104.
Біологія та екологія сільськогосподарських рослин : підручник / В.Д. Паламарчук та ін. Вінниця, 2013. 724 с.
Бобові. Запрошуй та зростай / БАСФ. Київ, 2021. 81 с.
Дідора В.Г., Деребон І.Ю., Бондар О.Є., Власюк М.В. Вплив елементів органічної технології вирощування на продуктивність сої. Наукові горизонти. 2018. Т. 21. № 7/8 (70). С. 36–41.
Іжик Н.К. Польова схожість насіння: біологія, екологія, агротехніка. Київ : Урожай, 1976. 197 с.
Дідора В.Г. Соя в Поліссі України : монографія. Житомир, 2020. 148 с.
Дідора В.Г. Симбіотична продуктивність сої залежно від інокуляції насіння та удобрення. Наукові горизонти. 2018. № 1 (64). С. 23–29.
Дідора В.Г., Бондар О.Є., Власюк М.В. Продуктивність сої залежно від біологічних препаратів та мінеральних добрив у Поліссі України. Наукові горизонти. 2019. № 1 (74). С. 33–43.
Дідора В.Г. Фактори підвищення родючості за визначення елементів технології вирощування сої. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. № 1 (53). С. 132–140.
Дідора В.Г. Агроекологічне обґрунтування технології вирощування льону-довгунцю. Житомир : Льонок, 2003. 272 с.
Дідора В.Г., Ключевич М.М. Технічні культури : підручник. 2-е вид., доп. Житомир : Поліський нац. університет, 2024. 462 с.
Колісник С.І. Основні технологічні прийоми вирощування сої на насіння. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 71. С. 41–48.
Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / за ред. В.В. Волкодава. Київ, 2001. Вип. 11. 81 с.
Новітні агротехнології в рослинництві : підручник / В.А. Мазур а ін. Вінниця : Друк, 2017. 587 с.
Оптимізація основних елементів технології вирощування сої : навчальний посібник / за ред. В.В. Кириченка. Харків, 2019. 398 с.
Головатюк С.О., Ситар О.В., Таран Н.Ю., Каленська С.М. Продуктивність і якість насіння сої за різних умов азотного живлення. Вісник аграрної науки. 2008. № 1. С. 17–20.
Соя: культура унікальних можливостей / В.Ф. Петриченко та ін. Київ : Юнівест-Медіа, 2016. 224 с.
Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві / С.М. Каленська та ін. Вінниця, 2015. 413 с.
Іванюк С.В. Формування сортових ресурсів сої відповідно до біокліматичного потенціалу регіону вирощування. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 71. С. 34–40.
Didora V., Kluchevych M. Soybean productivity depending on the elements of organic cultivation technology in the shortterm crop rotation of Ukrainian Polissia. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24. № 2. P. 77–84.
Особливості ефективного позакореневого підживлення сої на практиці. Quantum : вебайт компанії. URL: https://quantum.ua/ua/statti/osoblivosti-efektivnogo-pozakorenevogo-pidzivlennya-soyi-na-praktici.
Соя РЖТ Сірелія від РАЖТ 2н. SuperAgronom.com. URL: https://superagronom.com/nasinnya-soya/rzhtsireliya-id20585.