ГЕРБІЦИДНА ТЕХНОЛОГІЯ ЗАХИСТУ СОНЯШНИКУ ЗА УМОВ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-1.11Ключові слова:
соняшник, генетичний потенціал, ґрунтові гербіциди, гербіцидні суміші, фітосанітарний стан посівівАнотація
У статті висвітлено питання забур’янення посівів соняшнику, що є одним із вагомих чинників, що заважає гібридам реалізувати генетичний потенціал. Результатом досліджень є аналіз сегетальної та рудеральної компонент агрофітоценозу у критичні фази росту та розвитку гібридів соняшнику для контролю за фітосанітарним станом посівів за використання ґрунтових гербіцидів. Установлено, що за час проведення досліджень спостерігали сходи таких бур’янів: малорічних ‒ Amaranthus retroflexus, Setaria viridis, Chenopodium album, Thlaspi arvense L., Stellaria media L., Thlaspi arvense L.; багаторічних ‒ Cirsium arvense, Elymus repens (L.). Найбільшою була кількість бур’янів із групи дводольних малорічних ‒ 55%, найменшу частку становила група багаторічних бур’янів ‒ 15%, злакових бур’янів налічували 30%. Дослідженнями встановлено, що застосування гербіцидів та їх композицій суттєво вплинуло на формування величини врожаю соняшнику завдяки відсутності конкуренції із сегетальною рослинністю в початкових фазах росту. Кращі показники отримали в разі застосування суміші гербіцидів (Пропазокс + Промекс), які вносили до сходів соняшнику, отриманий результат перевищував контроль на 3,3 ц/га, на варіанті із застосуванням препарату Промекс урожайність збільшилася на 2,0 ц/га, а в разі застосування препарату Пропазокс – на 1,8 ц/га. Результати досліджень підтверджують, що застосування сумішей гербіцидів (Пропазокс + Промекс) для контролю рівня забур’янення посівів соняшнику на початкових етапах росту та розвитку сприяє підвищенню показників продуктивності культури. Результати досліджень дають підставу рекомендувати до застосовування суміш гербіцидів Пропазокс + Промекс для підсилення їхньої фітотоксичної дії на сегетальну рослинність, що спрятиме розкриттю генетичного потенціалу гібридів соняшнику й отриманню прибутку від вирощування культури.
Посилання
Бабенко А. Вплив забур’яненості на врожай та якість насіння соняшнику. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Агрономія». 2017. Вип. 269. С. 90.
Важливість ґрунтових гербіцидів у захисті соняшнику. Агроном. 2021. URL: https://www.agronom.com.ua/vazhlyvistgruntovyh-gerbitsydiv-u-zahysti-sonyashnyku/.
Гаврилюк Ю., Мацай Н. Шкодочинність бур’янів у посівах соняшнику в умовах Лівобережного Степу України. Вісник Львівського національного університету природокористування. Серія «Агрономія». 2019. Вип. 23. С. 61–98. https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.061.
Григор’єв В., Федчук А. Ефективність гербіцидів у посівах соняшнику в умовах Західного Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2021. № 9. DOI: 10.47414/na.9.2021.256290.
Мазур С. Вплив ґрунтових гербіцидів на біометричні показника та врожайність соняшнику. Збалансоване природокористування. 2023. № 1.С. 90–96. DOI: 10.33730/2310-4678.1.2023.278544.
Макух Я., Ременюк С. Ефективність ґрунтових гербіцидів на посівах соняшнику. Пропозиція. 2017. № 5. С. 106–108. URL: https://propozitsiya.com/ua/efektivnist-gruntovih-gerbicidiv-na-posivah-sonyashniku.
Маслійов С. Методи боротьби з бур’янами в посівах соняшнику. Таврійський науковий вісник. 2021. № 121. С. 80–86. URL: http://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/121_2021/13.pdf.
Щербаков В. Продуктивність соняшника залежно від типу контролю забур’янення. Таврійський науковий вісник. 2014. № 87. С. 106–112. URL: http://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/87_2014/24.pdf.