ВПЛИВ СИСТЕМНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА КУКУРУДЗИ

Анотація

Сучасне землеробство спрямоване на адаптивне використання ресурсів і впровадження інноваційних агротехнологій, зокрема ефективного використання гербіцидів у посівах кукурудзи на зерно. Актуальність дослідження зумовлена низькою конкурентоспроможністю кукурудзи у забур’янених агроценозах, що зумовлює значні втрати врожаю. Мета роботи – визначення ефективності використання гербіцидів та їх комбінацій для зниження забур’яненості посівів кукурудзи у Cтеповій зоні України. У 2019–2021 рр. було проведено двофакторний польовий дослід на чорноземах Степової зони. Фактор А передбачав внесення гліфосату (2000 г/га) у формі калійної солі, а фактор В – застосування страхових гербіцидів, таких як нікосульфурон (50 г/га) і його комбінацій з тифен-сульфурон метилом (10 г/га), дикамбою (150 г/га), 2,4 Д (450 г/га) та флорасуламом (5 г/га). Забур’яненість визначали на різних етапах вегетації кукурудзи. Результати досліджень показали, що застосування гербіцидів знижувало чисельність багаторічних бур’янів на 60–75%, а однорічних – на 15–18%. Найефективнішими виявилися комбінації нікосульфурону (40 г/га) з 2,4 Д і флорасуламом, що зменшували кількість однорічних бур’янів на 91%. Перед збиранням урожаю у варіанті з використанням загальновинищувального гербіциду кількість бур’янів була значно меншою (9,9 шт./м² однорічних і 0,9 шт./м² багаторічних) порівняно з контролем (119,1 шт./м² і 19,7 шт./м² відповідно). Висновки свідчать, що використання адаптивних систем обробітку ґрунту та гербіцидів значно підвищує фітосанітарний стан посівів кукурудзи, забезпечуючи скорочення енергетичних витрат і відновлення родючості ґрунтів. Отримані результати можуть слугувати науковим підґрунтям для оптимізації гербіцидного захисту кукурудзи в умовах Cтепової зони України.