ЕФЕКТИВНІСТЬ БАКОВИХ СУМІШЕЙ ПРОТИ КОМПЛЕКСУ ШКІДЛИВОЇ БІОТИ В ПОСІВАХ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.7

Ключові слова:

ячмінь ярий, гельмінтоспоріозна коренева гниль, шкідники, бакова суміш, мікродобрива, ефективність

Анотація

Протруєння насіння є обов’язковим екологічно й економічно вигідним заходом у сучасних технологіях вирощування ячменю ярого. Протруйники насіння виявляють високу ефективність до шкідливої біоти на початковому етапі органогенезу культури – від появи сходів до фази кущення. Мета роботи полягає в підвищенні ефективності захисту ячменю шляхом застосування бакових сумішей інсектицидних, фунгіцидних та інсекто-фунгіцидних протруйників з мікродобривами. Дослідження проводилося в посівах ячменю ярого сорту Геліос на навчально-дослідному полі Поліського національного університету. Установлено, що інсекто-фунгіцид Селест Топ 312.5 FS, ТН (1,5 л/т) і бакова суміш інсектициду Гаучо ЕВО 275 FS, TH (2,0 л/т) з фунгіцидом Максим Стар 0,25 FS, TH (1,5 л/т) при протруюванні насіння ячменю ярого були досить ефективні проти пліснявих грибів видів Penicillium viridicatum Westling., Aspergillus glaucus L., Mucor mucedo Fresen, збудника гельмінстоспорізної кореневої гнилі, цикадок, злакових мух. Застосування мікродобрив Бактолайв Сід, ЗП (0,1 кг/т) і Вертибіомаг-М, р. (6 л/т) з досліджуваними пестицидами збільшило польову схожість насіння ячменю ярого в середньому на 5–6% порівняно з контрольним варіантом. Додавання мікродобрив підвищило ефективність пестицидів до гельмінтоспоріозної кореневої гнилі ячменю у фазу виходу в трубку на 1,3–5,9% (Селест Топ 312.5 FS, ТН, 1,5 л/т + добриво) і на 15,6–17% (Гаучо ЕВО 275 FS, TH, 2,0 л/т + Максим Стар 0,25 FS, TH, 1,5 л/т + добриво); у фазі воскової стиглості – на 4,9–8,5% і 14–16,8% відповідно, порівняно з варіантом без добрив. Результати оцінювання інсекто-фунгіциду Селест Топ 312.5 FS, ТН, 1,5 л/т та інсектицидно-фунгіцидної суміші (Гаучо ЕВО 275 FS, TH, 2,0 л/т + Максим Стар 0,25 FS, TH, 1,5 л/т) окремо й у комплексі з мікродобривами виявили позитивний вплив на формування елементів структури врожаю й урожайності ячменю ярого. Сумісне застосування пестицидів і добрив сприяло достовірному збільшенню врожайності ячменю в середньому на 1,2–1,36 т/га порівняно з контрольним варіантом.

Посилання

Андрейченко О.Г., Корнічева Г.І. Вплив біостимулятору росту на продуктивність ячменю ярого залежно від способу використання в умовах північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2024. № 139 (1). С. 22–26. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.1.3.

Бакалова А.В., Грицюк Н.В., Дереча О.А. Комплексний захист пшениці озимої від шкідливих організмів агроценозу у зоні Полісся України. Карантин і захист рослин. 2019. № 1–2. С. 5–10.

Воєвода Л. І., Красноштан І. В., Михайловин Ю. М., Половинчук О. Ю. Видовий склад бур’янів і шкідників у посівах ячменю ярого та втрати врожаю зерна за різних попередників. Новітні агротехнології. 2021. № 9. DOI: https://doi.org/10.47414/na.9.2021.256509.

Гамаюнова В.В., Панфілова А.В. Наростання надземної маси та формування врожайності зерна ячменю ярого в умовах південного Степу України. Наукові горизонти. Scientific Horizons. 2019. № 2 (75). С. 19–26. DOI: https://doi.org/10.332491/2663-2144-2019-75-2-19-26.

Горобець М. В., Писаренко П. В., Чайка Т. О., Міщенко О. В., Крикунова В. Ю. Вплив регуляторів росту рослин на онтогенез сортів ячменю ярого. Вісник ПДАА. 2021. № 1. С. 106–115. DOI: 10.31210/visnyk2021.01.12.

Горщар О.А., Горщар В.І. Окселенко О.М. Вплив біопрепарату альбіт на розвиток хвороб в період вегетації ячменю ярого та його врожайність. Таврійський науковий вісник. 2015. № 92. С. 9–14.

Грицюк Н.В. Вплив комплексних препаратів для передпосівної обробки насіння на ураженість кореневими гнилями та продуктивність пшениці озимої. Захист і карантин рослин. 2013. № 59. С. 63–71.

Грицюк Н.В. Ефективність протруйників проти сисних шкідників в агроценозі пшениці озимої. Фітосанітарна безпека. 2022. Вип. 68. С. 57–66. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2022.68.57-66.

Крючкова Л.О., Грицюк Н.В. Кореневі гнилі пшениці озимої – поширення в Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 2 (211). С. 9–12.

Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. Трибеля. Київ : Світ, 2001. 448 с.

Михайленко С.В. Обмеження розвитку хвороб листя ячменю ярого за допомогою протруйників. Захист і карантин рослин. 2014. № 60. С. 226–230.

Писаренко П. В., Матюха В. Л., Писаренко П. П., Антоненко Я. В. Ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідників та хвороб у технології вирощування пшениці озимої в Північному Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 80–89. DOI: https://doi.org/ 10.31210/visnyk2021.01.09.

Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур : навчальний посібник. Харків, 2016. 216 с.

Федоренко А. В., Бахмут О. О., Борисенко В. В., Неверовська Т. М. Основні шкідники зернових колосових культур та фітосанітарний стан у 2020−2021 рр. Захист і карантин рослин. 2021. Вип. 67. С. 291−303. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2021.67.291-303.

Чайка О.В., Лапа С. В., Тимощук Т. М., Грицюк Н. В. Дослідження ефективності застосування біопрепарату мікро–1 проти хвороб ячменю ярого в умовах Полісся. ScienceRise: Biological Science. 2017. № 2 (5). С. 34–37. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.99839.

Чухрай Р.В. Екологічні чинники впливу на чисельність основних шкідників ячменю в правобережному Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 231–236.

Шушківська Н.І., Кривенко А.І., Вакуленко В.В. Напівтвердокрилі (Hemiptera) на пшениці озимій у Лісостепу України. Аграрні інновації. 2024. № 25. С. 188–123. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.25.18.

Hrytsiuk N., Bakalova A., Ivaschenko I., Kotkova T. Technology of protection of winter wheat from harmful biota in the Northern Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons. 2023. № 26 (3). С. 48–57. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor3.2023.48.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-30