EFFECTIVENESS OF TANKS AGAINST THE COMPLEX OF HARMFUL BIOTA IN SPRING BARLEY CROPS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.7

Keywords:

spring barley, helminthic root rot, pests, tanks, microfertilizers, efficiency

Abstract

Seed treatment is a mandatory environmentally and economically beneficial measure in modern technologies for growing spring barley. Seed treatments are highly effective against harmful biota at the initial stage of crop organogenesis – from the emergence of seedlings to the tillering phase. The aim of the work is to increase the effectiveness of barley protection by using tank mixtures of insecticidal, fungicidal and insecto-fungicidal treatments with micronutrients. The study was conducted in spring barley crops of the Helios variety at the educational and research field of the Polissia National University. It was found that the insecticide-fungicide Celeste Top 312.5 FS, TN (1.5 l/t) and the tank mixture of insecticide Gaucho EVO 275 FS, TH (2.0 l/t) with fungicide Maxim Star 0.25 FS, TH (1.5 l/t) when treating spring barley seeds were quite effective against mold fungi of the species Penicillium viridicatum Westling., Aspergillus glaucus L., Mucor mucedo Fresen, the causative agent of helminthic root rot, leafhoppers, and cereal flies. The use of microfertilizers Bactolive Seed, ZP (0.1 kg/t) and Vertibiomag-M, r. (6 l/t) with the test pesticides increased the field germination of spring barley seeds by an average of 5–6% compared to the control variant. The addition of microfertilizers increased the effectiveness of pesticides against helminthic root rot of barley in the tube phase by 1.3–5.9% (Celest Top 312.5 FS, TN, 1.5 l/t + fertilizer) and by 15.6–17% (Gaucho EVO 275 FS, TH, 2.0 l/t + Maxim Star 0.25 FS, TH, 1.5 l/t + fertilizer); in the waxy ripeness phase by – 4.9–8.5% and 14–16.8%, respectively, compared to the option without fertilizers. The results of the evaluation of the insect-fungicide Celeste Top 312.5 FS, TH, 1.5 l/t and the insecticidal-fungicidal mixture (Gaucho EVO 275 FS, TH, 2.0 l/t + Maxim Star 0.25 FS, TH, 1.5 l/t) separately and in combination with microfertilizers revealed a positive effect on the formation of elements of the crop structure and yield of spring barley. The combined use of pesticides and fertilizers contributed to a significant increase in barley yield by an average of 1.2–1.36 t/ha compared to the control variant.

References

Андрейченко О.Г., Корнічева Г.І. Вплив біостимулятору росту на продуктивність ячменю ярого залежно від способу використання в умовах північного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2024. № 139 (1). С. 22–26. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.139.1.3.

Бакалова А.В., Грицюк Н.В., Дереча О.А. Комплексний захист пшениці озимої від шкідливих організмів агроценозу у зоні Полісся України. Карантин і захист рослин. 2019. № 1–2. С. 5–10.

Воєвода Л. І., Красноштан І. В., Михайловин Ю. М., Половинчук О. Ю. Видовий склад бур’янів і шкідників у посівах ячменю ярого та втрати врожаю зерна за різних попередників. Новітні агротехнології. 2021. № 9. DOI: https://doi.org/10.47414/na.9.2021.256509.

Гамаюнова В.В., Панфілова А.В. Наростання надземної маси та формування врожайності зерна ячменю ярого в умовах південного Степу України. Наукові горизонти. Scientific Horizons. 2019. № 2 (75). С. 19–26. DOI: https://doi.org/10.332491/2663-2144-2019-75-2-19-26.

Горобець М. В., Писаренко П. В., Чайка Т. О., Міщенко О. В., Крикунова В. Ю. Вплив регуляторів росту рослин на онтогенез сортів ячменю ярого. Вісник ПДАА. 2021. № 1. С. 106–115. DOI: 10.31210/visnyk2021.01.12.

Горщар О.А., Горщар В.І. Окселенко О.М. Вплив біопрепарату альбіт на розвиток хвороб в період вегетації ячменю ярого та його врожайність. Таврійський науковий вісник. 2015. № 92. С. 9–14.

Грицюк Н.В. Вплив комплексних препаратів для передпосівної обробки насіння на ураженість кореневими гнилями та продуктивність пшениці озимої. Захист і карантин рослин. 2013. № 59. С. 63–71.

Грицюк Н.В. Ефективність протруйників проти сисних шкідників в агроценозі пшениці озимої. Фітосанітарна безпека. 2022. Вип. 68. С. 57–66. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2022.68.57-66.

Крючкова Л.О., Грицюк Н.В. Кореневі гнилі пшениці озимої – поширення в Північному Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 2 (211). С. 9–12.

Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. Трибеля. Київ : Світ, 2001. 448 с.

Михайленко С.В. Обмеження розвитку хвороб листя ячменю ярого за допомогою протруйників. Захист і карантин рослин. 2014. № 60. С. 226–230.

Писаренко П. В., Матюха В. Л., Писаренко П. П., Антоненко Я. В. Ефективність бакових сумішей пестицидів проти шкідників та хвороб у технології вирощування пшениці озимої в Північному Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. № 1. С. 80–89. DOI: https://doi.org/ 10.31210/visnyk2021.01.09.

Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур : навчальний посібник. Харків, 2016. 216 с.

Федоренко А. В., Бахмут О. О., Борисенко В. В., Неверовська Т. М. Основні шкідники зернових колосових культур та фітосанітарний стан у 2020−2021 рр. Захист і карантин рослин. 2021. Вип. 67. С. 291−303. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2021.67.291-303.

Чайка О.В., Лапа С. В., Тимощук Т. М., Грицюк Н. В. Дослідження ефективності застосування біопрепарату мікро–1 проти хвороб ячменю ярого в умовах Полісся. ScienceRise: Biological Science. 2017. № 2 (5). С. 34–37. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.99839.

Чухрай Р.В. Екологічні чинники впливу на чисельність основних шкідників ячменю в правобережному Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 231–236.

Шушківська Н.І., Кривенко А.І., Вакуленко В.В. Напівтвердокрилі (Hemiptera) на пшениці озимій у Лісостепу України. Аграрні інновації. 2024. № 25. С. 188–123. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.25.18.

Hrytsiuk N., Bakalova A., Ivaschenko I., Kotkova T. Technology of protection of winter wheat from harmful biota in the Northern Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons. 2023. № 26 (3). С. 48–57. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor3.2023.48.

Published

2025-05-30